Ухвала суду № 84050719, 04.09.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/5561/19

Пр. № 1-кс/336/1807/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дмитрюк О.В., за участю секретаря судового засідання Петрова С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області Маєрчак Ю.В., погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури № 1 Манько С.В. про арешт майна, по матеріалам досудового розслідування, внесеного 02.09.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080002242 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03.09.2019 року ст.слідчий СВ Шевченківського ВП ДВП ГУНП в Запорізькій області Маєрчак Ю.В. звернулася до слідчого судді з вказаним вище клопотанням, яке обґрунтоване тим, що Шевченківським ВП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019080080002242 від 02.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що 02.09.2019 р. до Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 02.09.2019 р. приблизно о 13.00 год., невстановлені особи, шляхом злому замка вхідних дверей проникли до квартири АДРЕСА_1 , де відкрито викрали майно, що належить ОСОБА_1 , чим спричинили останній майнового збитку.

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_1 пояснила, що 02.09.2019 р. приблизно о 13.00 год. вона повернулася разом з сином ОСОБА_2 до місця свого мешкання, а саме до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . Підійшовши до вхідних дверей, ОСОБА_1 помітила сторонній предмет в замку дверей та виявила, що двері відчинені, після чого вона разом з сином зайшла до квартири, де виявила двох невідомих чоловіків. ОСОБА_1 намагалася зупинити чоловіків, схопила одного з них за одяг та утримувала деякий час, але той, маючи перевагу у фізичній силі та скориставшись допомогою іншого чоловіка, вирвався і втік. Після чого ОСОБА_1 викликала працівників поліції та виявила відсутність майна в квартирі, а саме: двох золотих ланцюжків з хрестиками, п`яти жіночих каблучок, мобільного телефону «Самсунг» в корпусі чорного кольору, грошових коштів у сумі 22000 грн., фотоапарата «Nikon Coolpix».

В результаті проведених слідчих (розшукових) дій було встановлено, що до вчинення вказаного вище кримінального правопорушення причетні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також те, що викрадене майно може знаходитися за місцем мешкання одного з вищевказаних осіб, а саме по АДРЕСА_3 , де проживає та зареєстрований ОСОБА_4 .

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя злочину та майна, яке було здобуте в результаті його вчинення, з письмової згоди ОСОБА_5 (співвласника квартири), 02.09.2019 р. в період часу з 16.39 год. до 18.40 год. було проведено обшук у квартирі АДРЕСА_4 .

В ході обшуку житла було вилучено: мобільний телефон "Samsung GT-S5360", імеі: НОМЕР_1 , фотоапарат «Nikon Coolpix S6200», чотири рукавиці білого кольору, два предмети, схожі на прилад для відкриття замків.

Вищевказані предмети та речі мають істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути предметом злочину, зберігати на собі сліди його скоєння, і необхідними для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні, а також відповідають критеріям, зазначеним у ст.. 98 КПК України.

Слідчий просить винести ухвалу про арешт майна, а саме: мобільного телефону "Samsung GT-S5360", імеі: НОМЕР_1 , фотоапарату «Nikon Coolpix S6200», чотирьох рукавиць білого кольору, двох предметів, схожих на прилад для відкриття замків.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без її участі, просить клопотання задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_1 подала заяву про розгляд клопотання за її відсутності.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до частини 4 статті 107 Кримінального процесуального кодексу України не здійснювалось.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приймаючи до уваги позицію слідчого та потерпілої у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Клопотання обґрунтовано тим, що 02.09.2019 р. до Шевченківського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області надійшло повідомлення про те, що 02.09.2019 р. невстановлені особи з квартири АДРЕСА_1 відкрито викрали майно, що належить ОСОБА_1 ..

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 02.09.2019 р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080080002242 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно пояснень допитаної потерпілої ОСОБА_1 , 02.09.2019 р. з квартири АДРЕСА_1 , в якій вона мешкає, відкрито викрадено майно, а саме: два золотих ланцюжки з хрестиками, п`ять жіночих каблучок, мобільний телефон «Самсунг» в корпусі чорного кольору, грошові кошти у сумі 22000 грн., фотоапарат «Nikon Coolpix».

В ході обшуку квартири АДРЕСА_4 , в якій зареєстрований і мешкає ОСОБА_4 , було вилучено: мобільний телефон "Samsung GT-S5360", імеі: НОМЕР_1 , фотоапарат «Nikon Coolpix S6200», чотири рукавиці білого кольору, два предмети, схожі на прилад для відкриття замків.

Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно в тому числі є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 2, ч. 3, ч. 4 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути зазначено: підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження предмету, який є об`єктом кримінально протиправних дій та додав до клопотання копію протоколу допиту потерпілої ОСОБА_1 .

Крім цього, з доданих слідчим до свого клопотання доказів вбачається доведеність необхідності арешту та наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Так, надані матеріали свідчать про можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, з огляду на кваліфікацію дій у цьому випадку, а саме: ст. 186 КК України, тобто грабіж, поєднаний з проникненням у житло.

З урахуванням наведеного, аналіз клопотання слідчого про накладення арешту на майно дає підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогамст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

У відповідності до п.4 ч.5 ст.173 КПК України, у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст.ст. 167, 170-173 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання слідчого Шевченківського відділення поліції Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області Маєрчак Ю.В. - задовольнити.

Накласти арешт на майно, а саме:

-мобільний телефон "Samsung GT-S5360", імеі: НОМЕР_1 ;

-фотоапарат «Nikon Coolpix S6200»;

-чотири рукавиці білого кольору;

-два предмети, схожі на прилад для відкриття замків.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Слідчий суддя О.В.Дмитрюк