Ухвала суду № 84050045, 05.09.2019, Василівський районний суд Запорізької області

311/3268/19

05.09.2019 Провадження № 2/311/1051/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року м. Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Задорожко Д.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Василівського нотаріального округу Головного управління юстиції у Запорізькій області Петричкович Ю.А., про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Василівського нотаріального округу Головного управління юстиції у Запорізькій області Петричкович Ю.А., про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в порядку спадкування.

Ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї документами, вважаю за необхідне залишити її без руху в зв`язку з порушеннями вимог ст.ст.175 ЦПК України.

Частиною 3 ст. 175 ЦПК України визначено, що має містити позовна заява.

Відповідно до ч.1,2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

В порушення вищевказаних норм, долучені позивачем до матеріалів справи копії письмових доказів підтверджені на відповідність підписом позивача із зазначенням лише частково та без дати такого засвідчення.

Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що позивачем заявлено вимогу немайнового характеру – встановлення факту, що має юридичне значення та майнового характеру – визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності.

Відповідно до п.п. 2 п.1 ч.2 ст. 4 Закону, судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений у розмірі 1 921 грн., що був встановлений станом на 01.01.2019.

В порушення вищевказаних норм закону, заявником при зверненні до суду не долучено квитанцію про сплату судового збору у визначеному Законом розмірі за подання позовної вимоги немайнового характеру.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі (768 грн. 40 коп.) на належний розрахунковий рахунок № 31213206008044, код отримувача (ЄДРПОУ) 38025519, отримувач коштів - УК у Василів.р-ні/Василів.р-н/ НОМЕР_1 , банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), МФО 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101 (п.1.2).

Суд зазначає, що звертаючись до суду за захистом своїх порушених прав, позивач не зазначив яким чином відповідачі у справі порушили, не визнали або оспорили його права, свободи чи інтереси, яким чином їх дії чи бездіяльність унеможливили в повній мірі реалізувати свої права.

Крім того, суд звертає увагу на наступне.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що правовою підставою для задоволення позову позивачем визначено ст.. 344 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.п. 9, 11 постанови № 5 від 07.02.2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

З огляду на викладене, в позовній заяві позивачем має бути зазначено факт добросовісного заволодіння будинком, як чужим майном, з боку позивача та зазначення доказів, якими підтверджуються вказані обставини.

З огляду на викладене суд вважає, що позивачу необхідно сплати суму судового збору за подання позовної вимоги немайнового характеру, підтвердити суду відповідність копії поданих ним письмових доказів оригіналу та усунути інші недоліки, визначені в ухвалі суду.

Враховуючи, що порушення вимог закону, зазначених в описовій частині ухвали, перешкоджає відкриттю провадження в справі, вважаю необхідним позовну заяву залишити без руху для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст.175,185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – приватний нотаріус Василівського нотаріального округу Головного управління юстиції у Запорізькій області Петричкович Ю.А., про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в порядку спадкування, зазначених у описовій частині ухвали.

Для усунення недоліків заяви позивачу встановити п`ятиденний строк з дня вручення ухвали суду. Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання ухвали суду, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко