Ухвала суду № 84049120, 02.09.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/5842/18

Провадження №1-кп/242/363/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі колегії суддів: головуючого судді Черкова В.Г., суддів Владимирської І.М., Хацько Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015050000000785 від 01.09.2015 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.110 КК України,

Де сторонами є: прокурор Желтухін А.А., обвинувачений ОСОБА_1 , захисник обвинуваченого Бєлікова Є.Я.,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розгляд кримінального провадження № 12015050000000785 від 01.09.2015 року у відношенні ОСОБА_1 здійснюється у складі колегії суддів: Черкова В. Г., Владимирської І.М., Хацько Н.О.

Як вбачається з обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в участі та сприянні діяльності терористичної організації та у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України.

Судді Черков В.Г., Владимирська І.М. раніше брали участь у розгляді кримінального провадження № 22015050000000212.

Прокурор у судовому засіданні просив вирішити самовідводи на розсуд суду.

Крім того, судом встановлено обставини, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Так, 07.07.2017 р. під будівлею Селидівського міського суду Донецької області група невідомих осіб висловлювала погрози на адресу суддів, які розглядають кримінальні справи, пов`язані з тероризмом, дослівно: «…данна акція является предупредительной и в следующий раз, если не будут сделаны выводы, прибегнут к более радикальным методам.»

З даного приводу керівництво суду звернулося до Селидівського відділення поліції, а судді – до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 15 серпня 2017 року Вища рада правосуддя з метою забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за результатами розгляду повідомлень суддів Селидівського міського суду Донецької області ухвалила рішення внести до Генеральної прокуратури України подання про притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою керівника апарату Селидівського міського суду Донецької області Сац О.О. від 7 липня 2017 року з приводу подій, які мали місце того самого дня біля будівлі зазначеного суду.

При вирішенні клопотання відвід, колегія суддів відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі "П,єрсак проти Бельгії" зазначається "Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу…тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений."

У п. 53. Рішення Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі "Білуха проти України" заява N 33949/02, зазначається: «З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (DeCubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "КастіллоАльгар проти Іспанії" (CastilloAlgar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).

Крім того, 04.08.2017 року за заявою Народного депутата України прокуратурою Донецької області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом постановлення неправосудного рішення суддями Селидівського міського суду Донецької області, через винесення виправдувального вироку у справі про обвинувачення особи за ст.258-3 ч.1 КК України. Зазначений вирок знаходився на розгляді в Апеляційному суді Донецької області.

Колегія суддів звертає увагу, що у даному випадку мова фактично йде не про право інших осіб висловлювати свої оціночні судження щодо здійснення правосуддя, а саме про конкретну дію представника законодавчої гілки влади, - втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.

З даного приводу судді Селидівського міського суду Донецької області звернулись до Генерального прокурора та Вищої Ради Правосуддя.

На засіданні 11.10.2017 року Вища рада правосуддя ухвалила внести Генеральному прокурору подання про виявлення та притягнення до встановленої законом відповідальності осіб, якими допущено бездіяльність щодо належного розгляду та вирішення у встановленому законом порядку повідомлення суддів Селидівського міського суду Донецької області про втручання службових осіб прокуратури Донецької області в їхню діяльність щодо здійснення правосуддя.

Крім того, прокуратура Донецької області зверталась до Вищої Ради Правосуддя зі скаргою на дії суддів під час розгляду низки кримінальних проваджень з питань заявлення самовідводів. Ухвалою Другої дисциплінарної палати Вищої Ради Правосуддя від 08 жовтня 2018 року №3091/2дп/15-18 відмовлено у відкритті дисциплінарної справи за вищевказаною скаргою та зазначено, що очевидною метою подання скарги є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

Також, на адресу Селидівського міського суду Донецької області надійшов лист Донецького апеляційного суду від 13.11.2018 р., де зазначено, що вони отримали листа першого заступника прокурора Донецької області, змістом якого є те, що судді Селидівського міського суду Донецької області обирають позицію з ухвалення незаконних рішень у кримінальних провадженнях у сфері громадської безпеки, які скасовуються апеляційним судом. На думку колегії це також є спробою тиску прокуратурою області.

Ухвалою від 08.10.2018 р. № 3091/2дп/15-18 Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що очевидною метою подання скарги прокуратури Донецької області є спонукання судді до ухвалення певного судового рішення та вчинення певних процесуальних дій.

За результатами розгляду питань порядку денного засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17.10.2018 р. у відкритті дисциплінарної справи за заявою прокуратури Донецької області стосовно суддів Селидівського міського суду Донецької області відмовлено.

У п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 р. у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" заява N 48553/99 зазначено: «…Суд не може не звернути увагу на численні випадки втручання в провадження українських органів державної влади на найвищому рівні. Якими б не були мотиви, представлені Урядом на виправдання такого втручання, Суд вважає, що воно, з огляду на його зміст та спосіб здійснення …, є таким, що суперечить поняттю "безсторонній і незалежний суд" в сенсі статті 6 параграфа 1 Конвенції. Не спекулюючи щодо того, який вплив це втручання мало на хід судового розгляду, Суд констатує в контексті справи, що заявник міг об`єктивно мати побоювання стосовно незалежності та безсторонності судів. Ці випадки втручання з боку органів державної виконавчої влади відображають, крім того, брак поваги до самого функціонування судової гілки влади.»

Обсяг зобов`язань держави-сторони Конвенції щодо гарантування «незалежного і безстороннього суду» відповідно до п. 1 статті 6 Конвенції не обмежується судовою гілкою, а накладає зобов`язання на виконавчу та законодавчу гілки та інші державні органи, незалежно від їх рівня, поважати і дотримуватися судових рішень,навіть не погоджуючись з ними. Повага держави до повноважень і ролі судів є неодмінною передумовою суспільної довіри до суду, і ширше – верховенства права. Для того, щоб це відбулося, конституційних гарантій незалежності та неупередженості судової влади не досить. Ці гарантії мають бути ефективно впроваджені у повсякденну поведінку та поводження органів державної влади.

У відповідності до вимог п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, колегія суддів вважає, що участь суддів Черкова В. Г. та Владимирської І.М. у даному кримінальному провадженні може викликати сумнів в їх неупередженості та безсторонності, за наявності обставин викладених вище, що призведе до невідповідності поведінки суддів Бангалорським принципам, а саме: другого показника – об`єктивності.

Так, в п.2.2 принципів визначено, що поведінка судді має сприяти довірі суспільства до об`єктивності суддів та судових органів. П. 2.5 передбачає, що суддя заявляє самовідвід в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості суддів.

Тобто, систематичне намагання прокуратурою області з метою спонукання до ухвалення певного судового рішення тиснути на суддів Селидівського міського суду Донецької області через ЗМІ, за допомогою «активістів», народних депутатів та інших осіб, які займають високі державні посади. Тиснути через звернення до ВРП, апеляційного суду, шляхом внесення в ЄРДР повідомлень про вчинення злочинів, передбачених ст..375 КК України по кримінальним провадження, пов`язаним з подіями на сході України. Неможливість забезпечення державою гарантії незалежності та неможливість з`ясувати думку обвинуваченого, все це разом беззаперечно викликають у стороннього спостерігача сумніви в неупередженості суддів.

Крім того, судді Черков В.Г. та Владимирська І.М. раніше брав участь у розгляді кримінального провадження № 12015050000000212 від 28.02.2015 р. у відношенні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , обвинувачених за ст..ст.258-3 ч.1, 263 ч.1 КК України. Згідно постанови від 01.09.2015 р. під час досудового розслідування за вказаним кримінальним провадженням було виділено в окреме провадження усі матеріали відносно ОСОБА_1 , тобто, суддями Черковим В.Г., ОСОБА_4 І.М. вже досліджувалися докази по даному кримінальному провадженню.

Суддею ОСОБА_4 І ОСОБА_5 заявлено самовідвід по даній справі, через те, що обвинувачений займає керівну посаду у політичному блоці «ДНР», а у місті Донецьку мешкають її рідні, знаходиться належне їм майно, тому це ставить під загрозу життя та особисту безпеку членів її сім`ї, які перебувають на вищевказаній території, збереження їхнього майна, що знаходиться в м. Донецьк; а також не виключає можливість під час подальшого розгляду даного кримінального провадження погроз на адресу її близьких родичів з метою впливу на неї як на суддю.

З тих самих підстав суддею Черковим В.Г. також заявлено самовідвід.

Обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів Черкова В.Г., Владимирської І.М. достатньо, а тому суд вважає необхідним кримінальне провадження передати до канцелярії суду.

Таким чином, керуючись п. 4 ч 1 ст. 75, 81, 342 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Самовідвід судді Черкова В.Г., Владимирської І.М. - задовольнити.

Кримінальне провадження № 12015050000000785 від 01.09.2015 року у відношенні ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3, ч.1 ст.110 КК України передати до канцелярії суду.

Головуючий суддя В.Г.Черков

Судді І.М.Владимирська

Н.О.Хацько