Ухвала суду № 84048685, 05.09.2019, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

05 вересня 2019 р. Справа № 626/553/17 провадження № 1-кп/632/43/19

У Х В А Л А

05 вересня 2019 року м. Первомайський

Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі колегії суддів: головуючого - Васяновича Г.М., суддів: Библіва С.В., Росохи А.В., за участю: секретаря судового засідання Боровок Т.П., прокурора Коваленка Ю.В., обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників: Авер`янова О.Ю., Мороз Т.А., Бекузарова Р.Е., Тимошенко Н.І., представників потерпілих – адвокатів Юрчика В.Г., Свистуна А.В., розглядаючи у відкритому судовому засіданні у залі суду кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Харківської області перебуває вказане вище кримінальне провадження.

Згідно із ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки вони обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів, а також у зв`язку із тим, що ризики, які були підставою для обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконного впливу на свідків продовжують існувати.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 умисних особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки та власності, у тому числі вчинених організованою групою (бандою), участь у озброєній банді та у вчинюваному нею нападі, а останньому та ОСОБА_5 умисного вбивства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, із корисливих мотивів під час розбійного нападу вказують на підвищену суспільну небезпеку цих осіб.

Враховуючи тяжкість можливого покарання - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у виді позбавлення волі строком на п`ятнадцять років; ОСОБА_4 і ОСОБА_5 – у виді довічного позбавлення волі, дані про зазначених осіб, є достатні підстави, що підсудні можуть здійснити спроби переховуватися від суду та здійснити незаконний вплив на потерпілих і свідків.

Представники потерпілих – адвокати Юрчик В.Г. і Свистун А.В. клопотання прокурора підтримали та просили суд продовжити строк тримання обвинувачених під вартою, наголосивши на підвищеній суспільній небезпеці підсудних, зазначивши, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , кожний окремо, та їх захисник Авер`янов О.Ю. проти задоволення клопотань прокурора заперечували. Вважають, що клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задоволенню не підлягають, оскільки є необґрунтованими, ризики зазначені у них, прокурором не доведені. Вказували на тривалість запобіжного заходу.

ОСОБА_3 та його захисник Тимошенко Н.І. проти задоволення клопотання прокурора також заперечували. При цьому захисник заявила клопотання про зміну застосованого запобіжного заходу на домашній арешт, вказавши, що докази на підтвердження ризиків, прокурором не надані, а відтак вони є не обґрунтованими.

Натомість, ОСОБА_3 має стабільний дохід, місце реєстрації, де проживає постійно, двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку, тобто, міцні соціальні зв`язки, які забезпечать його належну процесуальну поведінку. Наміру ухилятися від суду та незаконно впливати на потерпілих і свідків він не має. До того ж потерпілі вже допитані судом, а від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився.

Крім того, на думку захисника, єдиною підставою тримання під вартою ОСОБА_3 є суворість покарання, яке може бути призначене останньому. Захисник посилається на те, що зі спливом тривалого терміну перебування під вартою у обвинуваченого не має наміру на переховування від суду. При цьому правильність кваліфікації дій обвинуваченого не доведена та судом не встановлена.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання захисника Тимошенко Н.І. про зміну запобіжного заходу та посилався на наявність ризиків, які визначені ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Мороз Т.А. проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечували, також зазначивши, що ризик переховування прокурором не доведений. Натомість дані про особу обвинуваченого та його соціальне положення, у тому числі, позитивна характеристика, наявність постійного місця проживання та стабільного доходу, вказують на відсутність підстав для переховування від суду.

Крім того, захисник зазначила, що ризик незаконного впливу на потерпілих і свідків взагалі відсутній, оскільки перші вже допитані судом, а від допиту свідків обвинувачення прокурор відмовився і ця відмова була прийнята судом.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах питання, яке вирішується, суд доходить наступного висновку.

01 листопада 2016 року слідчим суддею Красноградського районного суду Харківської області відносно ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 29 грудня 2016 року.

Також, слідчим суддею Лозівського міськрайонного суду Харківської області 02 листопада 2016 року обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 .

У подальшому строки дії вказаного запобіжного заходу щодо обвинувачених - кожного окремо, неодноразово продовжувалися слідчими суддями та судом, останній раз – по 09 вересня поточного року.

Підставами для застосування та продовження саме такого запобіжного заходу стала обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховання або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілих та свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Вирішуючи питання щодо можливості продовження обвинуваченим строку запобіжного заходу, суд, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_2 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, тобто особливо тяжких злочинів, за які передбачене покарання, максимальна санкція яких становить п`ятнадцять років позбавлення волі, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, а ОСОБА_5 - у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6, п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України – особливо тяжких злочинів, за які передбачене максимальне покарання у виді довічного позбавлення волі, судовий розгляд кримінального провадження триває, на цей час свідки (поняті) у даному кримінальному провадженні не допитані, докази з боку обвинувачення та захисту не досліджені.

При цьому, суд вважає, що продовжує залишатися реальним ризик того, що кожний з обвинувачених, опинившись на волі, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Фактичні обставини, якими суд раніше обґрунтовував існування такого ризику, своєї актуальності не втратили.

Зокрема, такими обставинами суд визнавав і визнає: характер групових протиправних дій, в яких вказані особи обвинувачуються, та тяжкість покарання, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у злочинах.

Відтак, суд вважає доведеним те, що стосовного кожного обвинуваченого існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування).

Щодо можливості запобігання наявному ризику шляхом застосування до обвинувачених інших запобіжних заходів, то суд з урахуванням даних, які їх характеризують, тяжкості злочинів, у вчиненні яких вони обвинувачуються, стану здоров`я, щодо якого на даний час в розпорядженні суду відсутні об`єктивні медичні застереження щодо неможливості перебування вказаних осіб під вартою, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявному ризику.

Натомість, суд приймаючи до уваги встановлені дані про особу вказаних обвинувачених, в тому числі і щодо стану їх здоров`я, соціальні зв`язки, вік, оцінює їх виключно у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, які випливають з обсягу висунутого всім їм обвинувачення, ступеня наявного ризику щодо кожного з них окремо, а тому ці дані не є такими, що збільшують довіру до вказаних осіб настільки, щоб ризик переховування з їх боку на даний час вважати менш значущим.

Суд не приймає до уваги доводи прокурора про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – незаконного впливу на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки вони не підтверджені жодними новими даними.

За сукупності наведених вище обставин, суд вважає за необхідне продовжити раніше застосований щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою задовольнивши клопотання прокурора, оскільки відсутні підстави вважати, що всі інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, у тому числі й домашній арешт, враховуючи наявний ризик переховування, можуть на даному етапі забезпечити виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, відтак бути пропорційними для досягнення такої мети застосування запобіжного заходу, як до провадження обвинувачених до компетентного судового органу.

Оскільки клопотання захисника Тимошенко Н.І. про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт та доводи в його обґрунтування спростовуються наведеними вище висновками суду, то у його задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 177, 183, 331, 369 КПК України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника Тимошенко Н.І. про зміну обвинуваченому ОСОБА_3 застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів, тобто по 03 листопада 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 днів, тобто по 03 листопада 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на 60 днів, тобто по 03 листопада 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на 60 днів, тобто по 03 листопада 2019 року, включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 60 днів, тобто по 03 листопада 2019 року, включно.

Копії ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору негайно після її проголошення та направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» – для виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя:Г. М. Васянович