Ухвала суду № 84047151, 05.09.2019, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/3736/19

Провадження № 1-кп/552/260/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого - судді Калька О.С.

за участю секретаря Масцевої А.П.

прокурора Крамаренка В.І.

захисника Євдокименка А.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого Ковжоги О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження № 420191470690000031 від 05.04.2019 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Київського районного суду м. Полтава перебувають матеріали кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 368-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме: останній обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі зможе через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі району, області, України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначеного йому покарання, при цьому у ОСОБА_1 у власності відсутнє будь-яке нерухоме майно, останній не перебуває у шлюбі, що підтверджує обґрунтованість ризику переховуватись, на утриманні дітей не має, аліментів не сплачує , тобто у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки; може незаконно вплинути шляхом погроз або вмовлянь на свідків, експертів та спеціалістів, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань, під час розгляду справи у суді; останній є керівником громадської організації «Громадський контроль Полтавщини», у зв`язку з чим, в тому числі із застосуванням своїх зв`язків, як керівника громадського об`єднання, має змогу впливати на осіб, в тому числі тих, які проходять державну службу, вказаний ризик підтверджується, зокрема, активною діяльністю ОСОБА_1 у соціальних мережах, де останні висвітлює інформацію у вигідному для себе колі, дещо викривляючи події. Крім того, останній негативно характеризується за місцем проживання, веде антисоціальний спосіб життя, неодноразово був фігурантом конфліктних ситуацій в побуті із родичами та сторонніми особами, схильний до викривлення об`єктивної істини на свою користь, притягувався до кримінальної відповідальності, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, ініціюванням реєстрації нових кримінальних проваджень реалізує вигаданим ним механізм уникнення від відповідальності.

Заслухавши думку потерпілого та представника потерпілого щодо клопотання прокурора, які проти його задоволення не заперечували, обвинуваченого та його захисника, які проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

На досудовому слідстві, обвинуваченому ОСОБА_1 11.04.2019 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, з визначенням суми застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 249730 грн., продовжений ухвалою Київського районного суду м. Полтава від 07.06.2019.

Метою продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 під час судового засідання, відповідно до ст. 177 КПК України, є: забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання: впливати шляхом погроз або вмовлянь на потерпілого, свідків, експертів та спеціалістів у кримінальному провадженні; спробам переховуватися від суду з метою уникнення відповідальності; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, оскільки останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, перебуваючи на волі може через усвідомлення втрати свободи на тривалий строк, залишити постійне місце проживання не маючи міцних соціальних зв`язків, схильний до викривлення об`єктивної істини на свою користь, ініціюванням реєстрації нових кримінальних проваджень реалізує вигаданим ним механізм уникнення від відповідальності.

Крім того, згідно ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтава від 11.04.2019, встановлено, що ОСОБА_1 має заборгованість по аліментам, які стягуються на утримання дитини, про що внесені відомості до ЄРДР за ст. 164 КК України, у останнього відсутні джерела офіційного доходу, що також свідчить про можливість залишення ОСОБА_3 постійного місця проживання.

Більш того, як повідомив сам обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні, на даний час він розлучений зі своєю дружиною та проживає в квартирі, яка є її власністю.

При цьому підстав для зміни міри запобіжного заходу на даний час не вбачається, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не здатні усунути вищезазначені ризики, а тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб до 04.11.2019 з можливістю внесення застави у розмірі 130 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 249730 грн., визначеною ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду від 11.04.2019, яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області ( р/р37314008015950 в ДКСУ м. Київ, код ЗКПО 26304855, МФО 820172, отримувач ТУ ДСАУ в Полтавській області, призначення платежу – застава, справа № 552/3736/19, провадження № 1-кп/552/260/19 до сплину терміну тримання під вартою.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджується внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службові особі Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№ 23)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю та прокурора.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави, визначеної у даній ухвалі, ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов`язки: 1) прибувати до суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду, прокурора; 3) повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання прокурору свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; 5) утримуватись від спілкуванні з потерпілим та свідками по справі.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосування запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України та використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Київський районний суд м. Полтава протягом 7 днів.

Головуючий О.С. Калько