Вирок № 84044656, 03.09.2019, Айдарський районний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Новопсковський районний суд Луганської області)

Дата документу 03.09.2019

ЄУ № 420/1000/19

Провадження №1-кп/420/135/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2019 року Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді Проньки В.В.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко А.В.,

прокурора Полинюка В.А.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду смт. Новопсков кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019130510000143 від 03.06.2019, за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осинове Новопсковського району Луганської області, громадянина України, який має базову загальну середню освіту, не працює, не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2019 року приблизно о 08 год. 00 хв. ОСОБА_2 прийшов до свого знайомого ОСОБА_1 за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 , де в зальній кімнаті будинку вони вживали алкогольні напої.

В ході спільного вживання алкогольних напоїв того ж дня приблизно о 13 год. 00 хв. ОСОБА_2 побачив, що в зальній кімнаті на підвіконнику ОСОБА_1 залишив свій паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Новопсковським РВ УДМС України в Луганській області 15.07.2016.

Після того, як ОСОБА_1 заснув після вживання алкогольних напоїв, у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_1

Далі ОСОБА_2 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння паспортом громадянина України шляхом викрадення, маючи на меті використовувати документ в якості застави, скориставшись тим, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, не спостерігає за його діями та не зможе йому перешкодити, з підвіконника взяв паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , поклав його до кишені своїх штанів та з викраденим документом з місця вчинення зник, в подальшому скориставшись документом на власний розсуд.

Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 3 ст.357 КК України за ознаками незаконного заволодіння паспортом.

10 червня 2019 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 укладено угоду про примирення.

Згідно з даною угодою потерпілий та обвинувачений за спільною ініціативою дійшли обопільної згоди про укладення угоди про примирення, в якій відповідно до вимог ст. 471 КПК України виклали формулювання підозри та правову кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 3 ст. 357 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, при цьому обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та правову кваліфікацію його дій за ч. 3 ст. 357 КК України. Обставинами, які пом`якшують покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Обставинами, які обтяжують покарання, є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння. Цивільний позов не заявлено.

Також сторонами в п. 6 угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений ОСОБА_2 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме: у виді обмеження волі строком на два роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, та отримана згода обвинуваченого на призначення йому такого покарання та звільнення від його відбування з випробуванням.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз`яснені потерпілому та обвинуваченому.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, суд виходить з такого.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просить суд цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений в судовому засіданні, розуміючи, що кримінальне провадження стосовно нього може бути розглянуто в судовому засіданні, де він буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, які свідчать на його користь, просив затвердити угоду про примирення з потерпілим, та призначити узгоджене в ній покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, в обсязі підозри, при цьому зазначив, що винуватість визнав добровільно, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, розуміє наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу, наслідки затвердження угоди про примирення, визначені ст. 473 КПК України, обмеження його права на оскарження вироку, згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України, та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди йому зрозумілі та просив затвердити зазначену угоду.

Судом встановлено, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження та дослідження матеріалів кримінального провадження переконався, що укладення угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з потерпілим угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені в п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України. Потерпілий, в свою чергу, цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Зміст угоди про примирення відповідає вимогам ст. 471 КПК України та КК України.

Таким чином, укладена сторонами угода про примирення повністю відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального законодавства; дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.357 КК України; умови угоди не суперечать інтересам суспільства; права, свободи та інтереси сторін або інших осіб не порушуються; сторони дійшли зазначеної угоди добровільно, без будь-якого впливу зі сторони; узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України.

При призначенні покарання до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття винного та активне сприяння розкриттю злочину. До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння.

При обранні покарання відповідно до ст. 65 КК України суд враховує суспільну небезпечність вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який в судовому засіданні беззастережно визнав свою вину в інкримінованому йому злочині, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра, нарколога не перебуває, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, та дійшов висновку про відповідність покарання, передбаченого угодою, покаранню, встановленому санкцією ч.3 ст.357 КК України, та загальним засадам призначення покарання, передбаченим кримінальним законодавством.

Згідно ст. 65 КК України у випадку затвердження вироком угоди про примирення, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди від 10 червня 2019 року про примирення між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_3 , та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання, а саме у виді обмеження волі строком на два роки із звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Запобіжний захід не обирався. Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. 100, п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст.373, ст. ст. 374, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 10 червня 2019 року у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12019130510000143 від 03.06.2019, укладену між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 357 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку тривалістю в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , який знаходиться на зберіганні у ОСОБА_1 , - повернути власнику ОСОБА_1 .

Роз`яснити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що у разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення. Роз`яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Новопсковський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити прокурору, потерпілому і обвинуваченому.

Головуючий суддя: В.В. Пронька