Вирок № 84044516, 04.09.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/523/19

н.п. 1-кп/415/449/19

ВИРОК

Іменем України

04 вересня 2019 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шевченко О.В.

секретаря судового засідання Зіньковської Ю.О.

номер кримінального провадження, внесеного 02.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130240000011

номер кримінального провадження, внесеного 13.03.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12019130240000476

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Амурзет Октябрьського району Хабаровського краю, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, судимого 20.12.2002 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 289, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; 22.08.2003 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 185, ст. 71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі з конфіскацією майна; 10.11.2008 Лисичанським міським судом Луганської області за ст. 198, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 16.08.2012 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік; 11.09.2012 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки; 31.07.2015 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 260, ч. 1 ст.263, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 08.02.2018 Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 5 місяців арешту, звільненого з Диканєвської ВК Харківської області 01.11.2018 по відбуттю строку покарання, інвалідом не являється, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125; ч. 1 ст. 129; ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Нескородової Г.А.

захисника Гавриленка О.І.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні зазначене кримінальне провадження,

У С Т А Н О В И В

01 січня 2019 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи нецензурну лайку, став висловлювати раніше знайомим йому потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які мешкають за вказаною адресою, претензії з приводу місцезнаходження його брюк, що призвело до сварки між ними. Після цього обвинувачений ОСОБА_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на погрозу вбивством, з метою надання своїм погрозам реальності, взяв на кухні ніж та утримуючи його в лівій руці, підійшов до потерпілого ОСОБА_2 , який знаходився у вказаній кімнаті, та не менше 3 разів замахнувся ножем в район його шиї та грудної клітини, висловлюючи наміри вбити потерпілого ОСОБА_2 . Під час вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 злочинних дій, до приміщення кухні вбігла донька потерпілого ОСОБА_2 - неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка намагаючись захистити свого батька стала між ним та обвинуваченим ОСОБА_1 , однак останній опустивши ніж вниз, продовжив залякувати потерпілого ОСОБА_2 та здійснив випад ножем в його бік.

Вказані дії обвинуваченого ОСОБА_1 , з урахуванням його агресивного настрою, використання ним ножа, не бажанні зупинитися при з`явленні сторонніх осіб, були розцінені потерпілим ОСОБА_2 як погроза його вбивством, визвавши у нього реальні підстави побоювання здійснення цієї погрози.

Тим самим, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив погрозу вбивством при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 129 КК України.

01 січня 2019 року, приблизно о 20 годині 30 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , в ході здійснення погроз вбивством на адресу потерпілого ОСОБА_2 , спричинив неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 умисне легке тілесне ушкодження за наступних обставин. У вказаний день та час, обвинувачений ОСОБА_1 утримуючи в лівій руці ніж та опустивши його вниз, продовжуючи залякувати потерпілого ОСОБА_2 , усвідомлюючи, що він може заподіяти тілесні ушкодження неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 , яка стала між ним та її батьком - потерпілим ОСОБА_2 , припускаючи настання цих наслідків, тобто діючи умисно, здійснив випад ножем в бік потерпілого ОСОБА_2 і неповнолітньої потерпілої ОСОБА_4 , завдавши останній удар вищевказаним ножем в область верхньої третини правого стегна, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани верхньої третини правого стегна. Згідно висновку судово-медичної експертизи № 8 від 18.01.2019, вказане тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

Тим самим, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.

04 березня 2019 року приблизно о 09.00 годині, обвинувачений ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , шляхом вільного доступу, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, переконавшись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає, зайшов до ванної кімнати зазначеної квартири та таємно викрав побутову пральну машинку СМР-1,5 «Київ», яка належить потерпілому ОСОБА_5 , після чого розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_5 , майнову шкоду, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/308-е від 15 березня 2019 року, на суму 545 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними протиправними діями, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.185 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.125, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнав повністю. Зазначив, що час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх у повному обсязі підтверджує. Умислу на завдання тілесних ушкоджень неповнолітній потерпілій ОСОБА_4 не було, це сталось у подальшому, коли він дрався з її батьком - потерпілим ОСОБА_2 Подробиць подій, що трапилися 01.01.2019 не пам`ятаю, оскільки перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння. Проте окрім нього, потерпілих ніхто не бив та не наносив ножових поранень. У скоєному щиро розкаявся, вину усвідомив, викрадена пральна машинка повернута працівниками поліції потерпілому. Просив суд призначити не суворе покарання, оскільки зять і племінниця до нього претензій не мають, а потерпілому ОСОБА_5 все відшкодовано.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125; ч. 1 ст. 129; ч. 2 ст. 185 КК України, викладених у даному вироку, підтверджується наступними дослідженими та перевіреними у судовому засіданні доказами, сприйнятими безпосередньо судом під час судового розгляду:

- витягом з кримінального провадження № 12019130240000011, з якого вбачається, що 01.01.2019 надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 погрожував вбивством заявнику;

- висновком експерта № 8 від 16.01.2019, з якого вбачається, що при звертанні до лікаря травматолога 04.01.2019 у потерпілої ОСОБА_4 виявлена несвіжа колото-різана рана верхньої третини правого стегна; за ступенем тяжкості зазначене ушкодження відноситься до легкого тілесного ушкодження, що заподіяло короткочасний розлад здоров`я, оскільки для його загоювання необхідно більш ніж 6 діб; зазначене ушкодження могло утворитися від одного удару ножа, або від дії схожого предмету; утворилося ушкодження від взаємодії з твердим предметом, маючим колото-різані властивості, можливо в час та за обставин вказаних у протоколі допиту неповнолітньої;

- протоколом огляду місця події від 01.01.2019 з фототаблицями, у ході якого біля будинку № АДРЕСА_2 по вулиці Маріупольській міста Лисичанська, виявлений та вилучений ніж;

- домовою книгою, з якої вбачається, що у будинку АДРЕСА_2 зареєстровані та мешкають ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ;

- витягом з кримінального провадження № 12019130240000077, з якого вбачається, що 10.01.2019 надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 спричинив їй тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани правого стегна;

- протоколом слідчого експерименту від 15.01.2019, з фототаблицями, у ході якого неповнолітня потерпіла ОСОБА_4 вказала напрямок ножа яким обвинувачений погрожував її батьку та місце куди вдарив її обвинувачений ОСОБА_1 ;

- витягом з кримінального провадження № 12019130240000476, з якого вбачається, що 12.03.2019 надійшла заява про крадіжку пральної машинки «Київ»;

- висновком експерта № 19/113/9-1/308е від 15.03.2019, з якого вбачається, що ринкова вартість побутової пральної машини СМР-1,5 «Київ», на момент скоєння кримінального правопорушення могла становити 525 гривень.

Отже суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні погрози вбивством при наявності реальних підстав побоюватися здійснення цієї погрози, повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 129 КК України. Крім того вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, повністю доведена та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України. Також повністю доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), повторно, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд на підставі ст. 65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії злочинів невеликої та середньої тяжкості;

- особу винного, який не працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий;

- обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочину, вчинення злочину у присутності дитини та у стані алкогольного сп`яніння.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, а також враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого та його репутацію, який не працює, неодноразово судимий, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, а також думку потерпілих, які у питанні щодо призначення покарання посилалися на розсуд суду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише із застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства - у виді арешту.

У зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв більше одного злочину, при призначенні останньому покарання, суд вважає за необхідне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, за сукупністю злочинів.

Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 , адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

Запобіжний захід, обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 26 березня 2019 року - у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно залишити без змін. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з 26.03.2019 по день набрання вироком законної сили включно.

Питання щодо речових доказів вирішується судом, відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 122, 124 КПК України, процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст. ст. 368 - 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України – у виді арешту строком на 5 (п`ять) місяців;

за ч. 1 ст. 129 КК України – у виді арешту строком на 6 (шість) місяців;

за ч. 2 ст. 185 КК України – у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_1 покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

Запобіжний захід ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили залишити попередній - тримання під вартою. Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно обчислювати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати у строк відбутого покарання ОСОБА_1 термін попереднього ув`язнення обвинуваченого у межах даного кримінального провадження, з 26.03.2019 по день набрання вироком законної сили включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави, процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/308е від 15.03.2019, вартістю 715 (сімсот п`ятнадцять) гривень, (отримувач - УК у м. Лисичанську/м. Лисичанськ/24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Речові докази:

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 02 січня 2019 року - предмет зовні схожий на ніж, який знаходиться у камері схову Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити;

відповідно до постанови слідчого СВ Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області від 20 березня 2019 року - пральний бак з машинки «Київ» СМР-1,5, який знаходиться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 - повернути потерпілому ОСОБА_5 ..

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, з дня отримання ним копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя О.В. Шевченко