Ухвала суду № 84043379, 01.09.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/5101/19

Провадження № 1-кс/362/1748/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Виродова А.Ю.,

захисника Луценка В.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання начальника відділення СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Бурковської С.М., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в:

01.09.2019 року начальник відділення СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Бурковська С.М. звернулася до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що в ніч з 17.08.2019 року по 18.08.2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, будучи об`єднаним з ОСОБА_2 спільним злочинним умислом, вирішили здійснити проникнення до квартири АДРЕСА_1 , з метою таємного викрадення майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 шляхом віджиму металопластикового вікна проникли до приміщення квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_3 , звідки таємно викрали прикраси (ціпочку), жіночі парфуми, пальне до запальники «Zippo» та інші матеріальні цінності, вартість яких встановлюється.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникни, викраденими речами розпорядились на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_3 завдано матеріальної шкоди.

Окрім цього, в період часу з 16.08.2019 року по 18.08.2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, будучи об`єднаним з ОСОБА_2 спільним злочинним умислом, вирішили здійснити проникнення до квартири АДРЕСА_2 , з метою таємного викрадення майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 шляхом віджиму металопластикового вікна проникли до приміщення квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 , звідки таємно викрали пристрій для відстрілу гумовими кулями марки «ВІЙ», та інші матеріальні цінності, вартість яких встановлюється.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденими речами розпорядились на власний розсуд, чим потерпілому ОСОБА_4 завдано матеріальної шкоди.

Окрім цього, в ніч з 26.08.2019 року на 27.08.2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, будучи об`єднаним з ОСОБА_2 спільним злочинним умислом, вирішили здійснити проникнення до квартири АДРЕСА_3 , з метою таємного викрадення майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 шляхом віджиму металопластикового вікна проникли до приміщення квартири АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_5 , звідки таємно викрали ноутбук марки «HP» та інші матеріальні цінності, вартість яких встановлюється.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникни, викраденими речами розпорядились на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_5 завдано матеріальної шкоди.

Окрім цього, в період часу з 22.08.2019 року по 30.08.2019 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, ОСОБА_1 , маючи умисел на вчинення таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникнення до житла, будучи об`єднаним з ОСОБА_2 спільним злочинним умислом, вирішили здійснити проникнення до квартири АДРЕСА_4 , з метою таємного викрадення майна.

Реалізуючи свій умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, користуючись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_1 , спільно з ОСОБА_2 шляхом віджиму металопластикового вікна проникли до приміщення квартири АДРЕСА_4 , власником якої є ОСОБА_6 , звідки таємно викрали ноутбук марки «DELL» та інші матеріальні цінності, вартість яких встановлюється.

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникни, викраденими речами розпорядились на власний розсуд, чим потерпілій ОСОБА_6 завдано матеріальної шкоди.

Окрім цього, 30.08.2019 року, близько 01 год. 00 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, ОСОБА_2 , зустрівся разом з ОСОБА_1 , в ході спілкування останні домовилися про спільне вчинення крадіжки майна з квартири АДРЕСА_5 , тим самим вступивши в злочинну змову між собою.

В подальшому ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , реалізуючи свій прямий умисел спрямований на спільне викрадення чужого майна, яке знаходиться в квартирі АДРЕСА_5 , 30.08.2019 року, близько 01 год. 30 хв., більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не можливо, прийшли до вищезазначеної квартири, де реалізуючи свій прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до вікна однієї з кімнат квартири АДРЕСА_6 , на першому поверсі АДРЕСА_7 , та шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до приміщення квартири звідки взяли наступні речі: планшет марки Lenovo, серійний номер HB0681AR(66), чорного кольору, imei - НОМЕР_1 , цифровий фотоапарат марки Sony, модель DSCW800, сірого кольору, серійний номер НОМЕР_2 , комп`ютерну плату марки NVIDIA, серійний номер НОМЕР_3 N4 - GP, які належать ОСОБА_7 .

В подальшому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , бажаючи довести свій злочинний намір до кінця не вчинили усі дії, які вважали за необхідні, для доведення своїх протиправних дій до кінця через обставини, які не залежали від їх волі, так як останні були затримані співробітниками Васильківського ВП ГУНП в Київській області.

ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 КК України, та ч. 3 cт. 185 КК України тобто в незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло

30.08.2019 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 КК України за участі захисника Луценка В ОСОБА_8 Г. в загальній кількості 5 епізодів злочинної діяльності.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло за вчинення яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативних видів покарання.

Реальним є ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі без альтернативної міри покарання.

Крім того, підозрюваний не має родини та утриманців, тобто в підозрюваного відсутні стійкі соціальні зв`язки. Підозрюваний не має постійного місця роботи або навчання. Також, підозрюваний зареєстрований в іншій області, не має постійного місця проживання на території проведення досудового слідства, що підтверджує існування реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 може залишити територію Васильківського району, з метою переховуватися від органів досудового розслідування та суду, в будь-який час, задля уникнення кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення варто зазначити, щона даний час досудове розслідування перебуває на початковій стадії, не встановлені всі матеріальні об`єкти, які були та могли бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, а також матеріальні об`єкти, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити вказані речі. Окрім цього, підозрюваний особисто вчиняв протиправні дії, безпосередньо перебував на місці скоєння кримінального правопорушення, тому знає розташування речей та/чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний може незаконно впливати на свідка, потерпілого, іншого підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні,оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, а тому, може виникнути необхідність в додатковому допиті потерпілого, свідка, іншого підозрюваного. Крім того, будуть здійснюватися заходи спрямовані на встановлення інших очевидців скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи те, що ОСОБА_1 достовірно відоме місце проживання потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, ОСОБА_1 перебуваючи на волі може незаконно впливати на останніх з метою зміни її показів, приховування важливих обставин вчинення кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити, що підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній не працює, тобто не має будь-якого правомірного джерела доходів, тому вчинення кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним, безоплатним обертанням чужого майна на свою користь, являється єдиним джерелом задоволення особистих потреб для ОСОБА_1

Зазначені обставини, в сукупності з відсутністю постійного місця роботи, проживання свідчать про високий ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення у випадку не застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою.

Застосування домашнього арешту щодо ОСОБА_1 не є можливим, оскільки останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 на території АДРЕСА_9 не має у власності, користуванні будь-яке житлове приміщення, що підтверджується відсутністю таких документів, не має постійного місця проживання на території проведення досудового слідства, а отже підозрюваний може покинути місце свого проживання з метою ухилення від явки до органу досудового розслідування, та подальшого уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали та просили його задовольнити, оскільки є ризики, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та може незаконно впливати на свідків, потерпілих адресу яких він знає, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 заперечував проти задоволення клопотання, просив у його задоволенні відмовити, та застосувати щодо нього домашній арешт, оскільки він розкаюється у вчиненому, а також має цивільну дружину з якою проживає в АДРЕСА_10 .

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – ОСОБА_9 просив в задоволенні клопотання відмовити, оскільки ризиків передбачених ст. 177 КПК України прокурором та слідчим не доведено, оскільки відсутні докази того, що його підзахисний може впливати на свідків та потерпілих. Крім того, його підзахисний має цивільну дружину, яка орендує квартиру в м АДРЕСА_9 та в якій вони разом проживають, а тому до нього може бути застосовано більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Заслухавши прокурора, слідчого, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, а також матеріали кримінального провадження № 12019110140001156 від 18.08.2019 року, слідчий суддя, ретельно перевіривши дотримання уповноваженими органами вимог статей 207 - 213 КПК України; відповідність поданого клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу вимогам ст. 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному та його захисникам копії клопотання та матеріалів, що були вручені підозрюваному та захисникам 31.08.2019 року, о 19 год. 25 хв. приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що в провадженні СВ Васильківського ВП ГУ НП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості за якими 18.08.2019 року були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110140001156 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст.185, ч. 3 ст. 185 КК України, а саме: у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло (а.с. 9-10).

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 30.08.2019 року, 30.08.2019 року, о 03 годині 30 хвилин, за адресою: АДРЕСА_11 в порядку ст. 208 КПК України під час вчинення злочину затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в присутності захисника Луценка В.Г. (а.с.67-68).

30.08.2019 року о 21 год. 00 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житлов присутності захисника Луценка В.Г. (а.с.69-70).

31.08.2019 року, ОСОБА_1 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 cт. 185 та ч. 3 cт. 185 КК України за участі захисника Луценка В.Г, в загальній кількості 5 епізодів злочинної діяльності (а.с.94-99).

Щодо обґрунтованості підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать зазначені вище долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності, зокрема,постановою про об`єднання кримінальних проваджень; заявою про злочин ОСОБА_3 ; протоколом ОМП від 18.08.2019 року; допитом потерпілої ОСОБА_3 ; протоколом огляду речового доказу за участю потерпілої ОСОБА_3 ; заявою про злочин ОСОБА_6 ; протоколом ОМП від 30.08.2019 року; допитом потерпілої ОСОБА_6 ; протоколом огляду речового доказу за участю потерпілої ОСОБА_6 ; заявою ОСОБА_10 ; протоколом огляду місця події від 30.08.2019 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом огляду речового доказу за участю потерпілої ОСОБА_10 ; заявою про злочин ОСОБА_5 ; протоколом ОМП від 27.08.2019 року; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_5 ; протоколом огляду предметів за участю потерпілої ОСОБА_5 ; заявою про злочин ОСОБА_12 ; протоколом ОМП від 18.08.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколами огляду речових доказів від 31.08.2019 року; протоколом затримання ОСОБА_1 ; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 ; протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 ; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ; протокол обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 ; протоколом слідчого експерименту від 30.08.2019 року за участі підозрюваного ОСОБА_1

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Частиною першою статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 177 КПК України, метою і підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Положенням ч. 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено у ч. 2 ст. 183 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягає.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у Листі від 04 квітня 2013 року № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» (далі-Лист ВССУ) наголосив на тому, що вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов`язаний:

- здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону;

- пам`ятати, що критерії для обрання того чи іншого запобіжного заходу передбачені у ч. 1 ст. 194 КПК, а тому слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу, якщо за результатами розгляду клопотання встановить:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні;

4) перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження;

5) враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року(Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

При розгляді клопотання про обрання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Слідчий суддя, суд, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. У такий спосіб встановленню підлягає обґрунтованість підозри органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення підозрюваним, обвинуваченим;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік (неповнолітня особа, особа похилого віку) та стан здоров`я (наявність тяжких хвороб, інвалідності, нездатність самостійно пересуватися) підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого у місці його постійного проживання, в тому числінаявність у нього родини й утриманців. Необхідно з`ясувати сімейний стан цієї особи, стан здоров`я членів його сім`ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості тощо;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченогопостійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого. При врахуванні цієї обставини слідчий суддя, суд зобов`язаний проаналізувати матеріали сторін кримінального провадження, об`єктивно оцінити надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання; дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері, тощо;

7) майновий стан підозрюваного. Слід встановити наявність належного цій особі нерухомого майна у місцевості проживання та інших місцевостях, транспортних засобів, грошових банківських вкладів, їх розмір (за наявності відомостей, наданих стороною захисту);

8) наявність судимостей у підозрюваного,

9) дотримання підозрюваним, умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Загальною декларацією прав людини (статті 3, 9) та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України (стаття 5), визначено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість і ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання.

Слідчий суддя, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України - за який передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до шести років; його вік, стан здоров`я; те що останній ніде не працює і виходячи з цього не має стабільного джерела доходу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 території АДРЕСА_9 не має у власності, користуванні будь-яке житлове приміщення, що підтверджується відсутністю таких документів, не має постійного місця проживання на території проведення досудового слідства, а також відсутністю у сторони захисту характеризуючих матеріалів на підозрюваного, доказів в спростування вказаного захисником слідчому судді надано не було, а тому приходить до висновку про доведеність прокурором наявності обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України.

При цьому слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Оскільки запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ч. 3 ст. 5 Конвенції, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини, викладеної у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України", слідчий суддя, постановляючи ухвалу про задоволення клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховує, що підозрюваний може ухилятися від явки до органу досудового розслідування та суду, з метою уникнення притягнення його до кримінальної відповідальності, оскільки останній офіційно ніде не працює на території Васильківського району і виходячи з цього не має стабільного джерела доходу, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 на території АДРЕСА_9 не має у власності, користуванні будь-якого житлового приміщення, що підтверджується відсутністю таких документів, не має постійного місця проживання на території Василькова та Васильківського району, може незаконно впливати на потерпілих та свідків, оскільки знає їх місце проживання, а тому застосування більш м`яких запобіжних заходів вбачається недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Розмір застави, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, керуючись ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя визначає у розмірі 40 мінімальних заробітних плат, що, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на думку суду, достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», статтями 176, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання начальника відділення СВ Васильківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Бурковської С.М., погоджене із прокурором Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Матвєєвим Д.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.15, ч. 3 ст.185, ч.3 ст.185 КК України - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Першотравневськ, Дніпропетровської обл., громадянина України, українця, не працюючого, маючого середню освіту, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на шістдесят днів, а саме до 28 жовтня 2019 року включно.

Визначити розмір застави, із врахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, у виді 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 80 280 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_1 покласти обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою ним періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно із ч. 7 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок №37312095018661, отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, банк отримувача (ГУДКСУ): Держказначейська служба України, м. Київ, код банку (МФО ГУДКСУ): 820172.

Відповідно до ч. 3, 8 ст. 182, ч. 5 ст. 194 КПК України підозрюваному, обвинуваченому роз`яснити його обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, зокрема прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурору або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України.

Строк дії ухвали шістдесят днів з моменту затримання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 05 вересня 2019 року.

Слідчий суддя Г.М. Лебідь-Гавенко