Ухвала суду № 84042813, 05.09.2019, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6925/19

2/357/3259/19

Категорія 17

У Х В А Л А

05 вересня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Ярмола О. Я. ,

при секретарі – Сінчук О. С.,

розглянувши клопотання представника відповідача ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.Груп» про визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону) та договорів, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду від 27.06.2019 року було відкрито провадження у вищевказаній справі за позовом ОСОБА_1 (а.с. 42).

09.07.2019 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду було задоволено заяву позивача про забезпечення її позову, а саме, було заборонено усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо нежитлового приміщення загальною площею 132,4 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. АДРЕСА_2 ).

30.08.2019 року відповідач ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» звернувся до суду із заявою про зустрічне забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Білоцерківського міськрайонного суду грошових коштів у розмірі 669 955,24 грн.

04.09.2019 року ОСОБА_1 направила суду письмово викладені заперечення на заяву про зустрічне забезпечення позову по справі.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву про зустрічне забезпечення позову, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Відповідно до ч. 5 ст. 154 ЦПК України розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 154 ЦПК України, зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

В даному випадку, як вбачається зі змісту заяви, в обґрунтування необхідності застосування зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання позивача внесення коштів на депозитний рахунок суду, відповідач зазначає, що забезпеченням позову суд, фактично, позбавив відповідача можливості задовольнити його вимоги щодо погашення заборгованості по кредитному договору за рахунок заставного майна.

Однак, відповідачем не надано доказів вжиття ним заходів по зверненню стягнення на іпотечне майно, а, лише, висловлено припущення про ймовірне бажання нового кредитора задовольнити свої вимоги щодо погашення боргу по кредитному договору за рахунок заставного майна. Отже, відповідачем належним чином не обгрунтовано необхідності застосування зустрічного забезпечення позову, оскільки саме по собі вжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони усім суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії, щодо нежитлового приміщення, належного позивачу, не свідчить про те, що майновий стан позивача або інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При цьому, слід зазначити, що забезпечення позову, шляхом вищезазначеної заборони, має тимчасовий характер і діє до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Вжиття заходів забезпечення позову буде мати наслідком, лише, збереження існуючого становища до розгляду даної справи по суті.

Враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, що був вжитий ухвалою суду від 09.07.2019р., тривалість перебування справи у суді, не доведеність необхідності у застосуванні зустрічного забезпечення позову, - суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про зустрічне забезпечення.

Керуючись ст.ст. 154, 272, 353 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви відповідача ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» про зустрічне забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.Груп» про визнання недійсними результатів публічних торгів (аукціону) та договорі - відмовити.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міцськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяО. Я. Ярмола