Рішення № 84042672, 14.08.2019, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1549/18

Номер провадження №2/351/61/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2019 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Собка В.М.

з участю секретаря - Нагірняк В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Снятині справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 18.07.2018р. звернулася в суд із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком шляхом виселення.

20.03.2019р. позивачка ОСОБА_1 подала до суду уточнюючу позовну заяву, в якій співпозивачем вказала ОСОБА_2 , відповідачами – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ..

Свої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що вони є власниками житлового будинку по АДРЕСА_1 .

21.11.2011р. до позивачки ОСОБА_1 звернувся батько відповідача ОСОБА_3 з проханням про тимчасовий найм житла для нього, його сина та невістки. Вона погодилась, однак письмового договору вони не укладали.

В травні місяці 2018р. вона звернулась до відповідачів з проханням звільнити будинок, оскільки вона як власник разом із сином та його сім`єю має намір у ньому проживати.

На дану пропозицію відповідачі не погодились і на даний час продовжують проживати в спірному житловому будинку.

На сьогоднішній день позивачка ОСОБА_1 не має можливості користуватися та розпоряджатися житловим будинком, так як дане право порушене відповідачами. Вона з сином не має змоги самостійно обирати час та день свого приїзду у згаданий житловий будинок, оскільки ключі є тільки у відповідачів, на подвір`я будинку вони її не впускають, спустивши собак.

Відповідачі будь-яких документів на право користування житлом позивачки не мають.

Нею були вжиті заходи досудового врегулювання спору, а саме: 01.06.2018р. вона звернулась в нотаріальну контору із заявою про виселення відповідачів разом із мололітніми дітьми: ОСОБА_7 , 2011р. нар. та ОСОБА_8 , 2014 р.нар. в добровільному порядку.

01.12.2018р. нотаріусом було направлено відповідачам пропозицію про добровільне виселення із спірного житлового будинку.

Просять усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення з нього ОСОБА_3 , ОСОБА_4 разом з мололітніми дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_5

ОСОБА_1 , як позивач та представник позивача ОСОБА_2 , а також представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позові.

Відповідачка ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечили, просили в його задоволенні відмовити. Зазначили, що мали намір купити будинок АДРЕСА_1 , передали ОСОБА_1 завдаток, проте в подальшому договір купівлі-продажу не оформляли і продовжують проживати в даному житловому будинку по теперішній час.

Заслухавши пояснення позивачки, представників позивачів, відповідачки та представника відповідача, дослідивши письмові матеріали, а саме: витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно Коломийського МБТІ від 03.01.2012р.; свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане виконкомом Попельниківської сільської ради 24.11.2000р.; свідоцтво про смерть ОСОБА_9 27.05.1999р. серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про право на спадщину за законом від 15.12.2000р.; технічний паспорт на житловий будинок по АДРЕСА_2 ; заяву ОСОБА_1 від 01.06.2018р. на адресу Першої Снятинської державної нотаріальної контори про звільнення ОСОБА_3 , належного їй на праві власності житлового будинку, в якому він проживає на даний час; лист Першої Снятинської державної нотаріальної контори Петричуку П.П. від 01.12.2018р. щодо добровільного звільнення ним, належного на праві власності ОСОБА_1 , житлового будинку в АДРЕСА_2 ) АДРЕСА_1 ; довідку Попельниківської сільської ради від 25.06.2018р., - вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні на підставі вищевказаних доказів встановлено, що житловий будинок по АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; відповідачем ОСОБА_3 було оплачено ОСОБА_1 завдаток за житловий будинок в розмірі 1800 доларів США та 5000 грн., що підтверджується розпискою позивачки ОСОБА_1 , проте остаточний розрахунок за житловий будинок по АДРЕСА_1 не провів та не уклав договору купівлі-продажу житлового будинку; 01.06.2018р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до нотаріальної контори із заявою про передачу ОСОБА_3 заяви щодо добровільного звільнення спірного житлового будинку, належного позивачці на праві власності, однак відповідачі продовжують чинити перешкоди в користуванні належним позивачам на праві власності житловим будинком.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із показів, допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , вбачається, що відповідач ОСОБА_3 мав намір укласти із позивачкою ОСОБА_1 договір купівлі –продажу житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , оплатив позивачці завдаток в розмірі 1800 доларів США та 5000 грн.. Однак в подальшому жодних дій, спрямованих на укладення такого договору ним не було вчинено.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

У відповідності до п. 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до положень статей 391, 396 ЦК позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає, що знайшли своє підтвердження, викладені позивачами обставини щодо вчинення відповідачами перешкод в користуванні належним на праві власності позивачам житловим будинком, а тому позов підставний та підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом виселення з нього ОСОБА_3 , 1988 року народження, ОСОБА_4 , 1980 року народження, разом із малолітніми дітьми ОСОБА_6 , 2011 року народження, та ОСОБА_5 , 2014 року народження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Собко В.М.