Вирок № 84041887, 04.09.2019, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/5717/18

Провадження №1-кп/279/289/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Коваленко В.П.

при секретарі Петрук О.І.

за участю прокурора Миколайчука М.П.,

захисника Потопальського М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Коростень Житомирської області кримінальне провадження щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Брест, Республіка Беларусь, білорус, громадянин Республіки Білорусь, освіта средня - спеціальна, на утриманні має малолітніх дітей, не депутат, не інвалід, працюючий ВАТ ДС «Восток», водій міжднародних перевезень, зареєстрований і проживає АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України ,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 02.09.2018 року близько 22 години 00 хвилин, керував технічно справними автомобілем «Ауді А6» д / н 7550IX-1BY рухався по автошляху «Київ - Ковель» в напрямку м.Ковель, і перевозив в салоні троє пасажирів. Проїзджаючи зазначеним транспортним засобом відрізок автодороги на 141 км + 726 м. зі швидкістю 100 км\год, що перевищує допустиму на даному відрізку автодороги, в порушення вимог п. 2.3 б); 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, введених в дію з 01.01.2002 р і затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 р, в яких сказано: 2.3.Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; 12.2.У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги; 12.3.У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, проявив неуважність до дорожніх обставин і їх змін, не переконався в безпеці своїх дій, при проїзді зазначеного відрізка дороги не врахував дорожньої обстановки, перевищив безпечну швидкість для руху, маючи технічну можливість зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який ,в свою чергу, рухався в попутному напрямку на смузі руху автомобіля.

В результаті наїзду велосипедист ОСОБА_2 згідно з висновком експерта № 501 від 22.10.2018 року отримав тілесні ушкодження у вигляді: садна на шкірі лоба, брові, повік, щоки зліва; подібне садно на шкірі підборіддя; подібне садно на шкірі лоба справа; подібне садно шкіри підколінної ямки правої нижньої кінцівки; рана на рівні верхньої треті задньо- внутрішньої поверхні лівої гомілки; садно на шкірі попереку справа; чисельні садна шкіри попереку, нижньої частини спини, по задній поверхні правого стегна; обширні темно червоні крововиливи в м`які тканини голови з внутрішньої поверхні - в лівій тім`яній і потиличній областях, невизначеної форми, без чітких меж, зливаються між собою ; нерівномірно виражені, в тім`яній ділянці глибиною до 0.2см; по направленню до скроневої кістки і на лобну кістки зліва виявлено лінійні переломи з сторони зовнішньої пластинки кісток склепіння черепа . Лінійний перелом основи черепа - пірамід правої і лівої скроневих кісток з поширенням лінії перелому на велике крило клиноподібної кістки зліва, комірок гратчастого лабиринту та клиноподібної пазухи з утворенням уламків ; з поширенням ліній перелому на стінки внутрішньої (медіальної ) та верхньої лівої орбіти з утворенням уламків, тім`яних кісток зліва з утворенням уламків на рівні склепіння черепа. Крововилив у вигляді рідкої крові під твердою мозковою оболонкою , на дні задньої черепної ямки зліва , загальною вагою до 20 мл. Обширні темно червоні крововиливи в м"яки мозкові оболонки півкуль головного мозку, вогнищевого характеру, більш виражені в лівій півкулі, глибиною просякнення до 0.2см в тім`яних і скроневих долях. Крововилив у вигляді рідкої крові в шлуночки мозку. Крововиливи в мозочок, довгастий мозок, Вароліїв міст, підкоркові вузли (ядра основи ) мозку, темно червоного кольору. Перелом ліктьової кістки в правому ліктьову суглобу, уламковій, в косо - поперечному напрямку, прямого типу( лінія перелому по внутрішній поверхні від весна, краї щільно сів поставими, на зовнішній поверхні лінія нерівна з викрашуванням, розчепленням, прогинанням країв, не сів поставляється), без розходження уламків з ледве помітним крововиливом в м`які тканини суглобу в проекції перелому, блідо червоного кольору. Подібний перелом лівої плечової кістки з розривом і вивихом лівого акроміального і ключичного з`єднань. Темно-червоні крововиливи вогнищевого характеру, по реберним поверхням в плевру правої лівої легенів,. переважно зліва. Темно-червоні крововиливи вогнищевого характеру в капсулу селезінки і клітковину обох нирок. Дані тілесні ушкодження утворились одночасно чи в швидкій послідовності від дії тупих твердих предметів переважно з необмеженою контактуючою поверхнею; і що можливо внаслідок і при обставинах ДТП; а саме при умові первинного контакту потерпілого в вертикальному положенні тіла з рухомим легковим транспортним засобом задньою поверхнею тіла, імовірно зліва і нижче центра ваги; і що не виключено при (тангенціальному) зіткненні, яке супроводжувалося ударом, обертанням, рухами тіла навколо вертикальної осі тулуба, надання тілу в подальшому прискорення; падінням і ударом о тверде дорожнє покриття ( автодороги) після контакту і надання прискорення тілу. Вище вказані тілесні ушкодження виникли в обмежений проміжок часу до настання смерті; мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень у живої особи, як небезпечні для життя та знаходяться причинному зв`язку з настанням смерті.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог пунктів вимог п. 2.3 б); 12.2; 12.3 Правил дорожнього руху України, знаходяться в прямому причинному зв`язку зі створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо -транспортної пригоди та його наслідками.

Таким чином, своїми діями, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України.

Судовий розгляд проведено в межах обвинувачення відповідно до ч.1ст.337 КПК України.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред`явленого обвинувачення ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, підтвердив зазначені в обвинувальному акті фактичні обставини злочину і пояснив, що дійсно 02 вересня 2019 року близько 22 години 00 хвилин рухався на автошляху Київ -Ковель зі швидкістю 100 км/год і скоїв наїзд на велосипедиста. В скоєному щиро кається, просить його суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, прокурор також не оспорює фактичні обставини провадження, суд за згодою учасників судового провадження визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції. Судом роз`яснено учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України та п.2 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами), враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також обставини злочину, тяжкість його наслідків.

Злочин, вчинений ОСОБА_1 є тяжким злочином.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування шкоди, утримання малолітніх дітей та брата - інваліда.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, не встановлено.

Як особа ОСОБА_1 характеризується виключно позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, одружений, працевлаштований, має міцні соціальні зв"язки. Щире каяття, жаль обвинуваченого щодо наслідків - смерті потерпілого, критична оцінка своїх дій, готовність нести відповідаль ність та відшкодовувати заподіяні збитки, не викликають будь-яких сумнівів.

Суд враховує позицію потерпілої сторони про призначення покарання ОСОБА_1 з випробуванням.

Оскільки злочин, передбачений ч.2ст.286 КК України належить до категорії двооб"єктивних злочинів, які одночасно посягають на приватні та публічні інтереси, урахування думки потерпілого під час призначення покарання є обов"язковим.

Згідно з приписами ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Загальні засади призначення покарання. визначені ст.65 КК України, наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку , якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.

Окрім наведеного, відповідно до ч.2ст.8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У справах "Бакланов проти Росії" та "Фрізан проти Росії" суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним. Разом з тим, у справі "Ізмайлов проти Росії" суд встановив, що " для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Кримінальне покарання повинно бути справедливим балансом з однієї сторони між необхідністю застосування заходів примусу внаслідок вчиненого кримінального правопорушення та усвідомлення винною особою необхідності її понести та з іншої сторони такі заходи примусу мають та повинні бути достатніми для перевиховання особи та попередження нових злочинів.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за доцільне призначити йому покарання в межах санкції частини статті КК України, яка передбачає покарання за даний злочин у виді позбавлення волі з випробуванням, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, запобігання вчиненню нових злочинів, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення мети, передбачених ч.2ст.50 КК України цілей покарання .

У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Судові витрати суд покладає на ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 368, 370 - 371 , 373-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5(п"яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2(два) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох років) не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки .

Відповідно до п.1,2 ч.1ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки : - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 3432 (три тисячі чотириста тридцять дві) гривні, за наступними реквізитами: одержувач УДКСУ у м. Житомир, банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039: код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300.

Накладений арешт на транспортні засоби : автомобіль «Ауді А6» д / н 7550-1 НОМЕР_1 та велосипед - скасувати. Речові докази: автомобіль «Ауді А6» д / н 7550-1 НОМЕР_1 та велосипед , які знаходяться на території Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області - повернути власникам.

Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Коростенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору . Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Не пізніше наступного дня після ухвалення вироку його копія надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя В.П.Коваленко