Вирок № 84041864, 05.09.2019, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1208/18

Провадження № 1-кп/191/313/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове обвинувальний актвідносно:

ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в сел. Васильківка, Васильківського району , Дніпропетровської області, освіта середня, студентка 1-го курсу ПТУ№74, в шлюбі не перебуває, мешкає : АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України;

ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Васильківка, Васильківського району Дніпропетровської області, освіта неповна середня, студентка 1-го курсу ПТУ№74, в шлюбі не перебуває, мешкає : АДРЕСА_1 , раніше не судима, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.186 КК України : ,

за участі в судовому засіданні: прокурорів – Владімірової І.С.,Нікіфорова Ю.Ю., обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законного представника обвинуваченої – ОСОБА_3 , захисників- Третяк І.П., Лащенко В.А., потерпілої ОСОБА_4 , законного представника потерпілої- ОСОБА_5

Встановив:

18 вересня 2018 року близько 10:00 год ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з неповнолітньою співучасницею кримінального правопорушення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прийшли до КЗ «Васильківська ЦРЛ» ДОР», за адресою вул. Михайлівська, 76 сел. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області, у власних справах. Перебуваючи в лікарні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 познайомилися з ОСОБА_6 , , разом з якою вийшли на територію подвір`я КЗ «Васильківська ЦРЛ» ДОР» палити. Викуривши цигарку ОСОБА_6 взяла гаманець та телефон та пішла до туалету на території лікарні. В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник спільний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення мобільного телефону та гаманця з грошовими коштами ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення мобільного телефону та гаманця потерпілої ОСОБА_6 18 вересня 2018 року близько 13:00 год. ОСОБА_1 разом з неповнолітньою ОСОБА_2 пішли до туалету на подвір`ї КЗ «Васильківська ЦРЛ» ДОР», за адресою вул. Михайлівська,76, сел. Васильківка Васильківського району Дніпропетровської області.

Обвинувачена ОСОБА_1 застосувавши фізичне насильство, що не є небезпечним для життя та здоров`я, притиснувши ОСОБА_6 в кутку намагалася відкрито заволодіти гаманцем та мобільним телефоном, але потерпіла почала чинити спротив, відштовхуючи її від себе. Обвинувачена ОСОБА_1 наказала допомогти неповнолітній обвинуваченій ОСОБА_2 , яка стояла при вході до туалету. Після чого ОСОБА_2 підійшла та стала тримати обидві руки потерпілої ОСОБА_6 . В цей момент обвинувачена ОСОБА_1 подолавши спротив потерпілої ОСОБА_6 , вкусивши її за праву руку, чим спричинила згідно висновку судової експертизи №45р.Е від 26.09.2018 року легке тілесне ушкодження, відкрито заволоділа гаманцем в якому знаходилися грошові кошти в сумі 350 грн. та мобільним телефоном Lenovo S820 ІМЕІ 1 НОМЕР_1 ІМЕІ 2 НОМЕР_2 .

Після цього обвинувачена ОСОБА_1 разом з неповнолітньою обвинуваченою ОСОБА_2 з місця вчинення злочину зникли, викраденим майном розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілій ОСОБА_6 матеріального збитку, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 4985/18 від 26.09.2018 року на загальну суму 2124 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України , тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Умисні дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Крім того , ОСОБА_1 , будучи притягнутою до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 186 КК України в межах кримінального провадження № 12018040420000458 від 20.09.2018 р., на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила та знову, повторно вчинила корисливий злочин проти власності.

Так, в ніч з 05.04.2019 на 06.04.2019 р.р. обвинувачена ОСОБА_1 , перебувала в гостях у неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 . В квартирі були присутні і інші особи. Знаходячись у зальній кімнаті вказаної квартири ОСОБА_1 побачила в руках неповнолітньої - ОСОБА_4 мобільний телефон . В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, а саме мобільного телефону , який належить неповнолітній ОСОБА_4 .

В подальшому, 06.04.2019 р. о 01.00 годин, обвинувачена ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_4 шляхом грабежу, знаходячись у зальній кімнаті квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , сидячи навприсядки напроти ОСОБА_4 , в положенні обличчям одна до одної, не застосовуючи фізичне насильство, вихопила з рук ОСОБА_4 мобільний телефон марки Huawei Y6 2018 моделі ATU-L- 21, DualSim Blue, тим самим повторно відкрито заволоділа чужим майном.

Після цього обвинувачена ОСОБА_1 з місця вчинення злочину зникла, викраденим майном розпорядилася на власний розсуд, чим спричинила потерпілій ОСОБА_4 матеріального збитку, відповідно до висновку судово-товарознавчої експертизи № 43/12.1/302 від 25.04.2019 року на загальну суму 2443,33 гривень.

Умисні дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно.

Під час судового розгляду неповнолітня обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою в повному обсязі, щиро розкаялась, надала суду пояснення щодо обставин справи, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті. Просила суворо не карати.

Обвинувачена ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст.186 КК України визнала в повному обсязі та пояснила, обставини так як зазначено в обвинувальному акті. Також пояснила, що по епізоду відкритого викрадення майна у ОСОБА_7 так трапилось, що потерпіла розбила телефон, який належав ОСОБА_8 Обвинувачена розлютилась і забрала телефон у потерпілої, потім продала його і гроші використала на власні потреби. На цей час шкода відшкодована шляхом повернення майна. Просила суд суворо не карати, надати їй можливість виправитись і продовжити навчання, а потім працевлаштуватися.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про проведення судового розгляду за її відсутності, просила призначити покарання на розсуд суду, також зазначила, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має.

Потерпіла ОСОБА_7 надала суду пояснення про те, що вона не має на цей час претензій до обвинуваченої ОСОБА_1 , майно їй повернуто, просила призначити покарання не пов`язане з реальним позбавленням волі.

Законний представник потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_5 , також пояснила, що майно їм повернуто і просила призначити покарання ОСОБА_1 , яке не буде пов`язано з реальним позбавленням волі.

Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_9 , захисники, потерпіла ОСОБА_7 та її законний представник, не заперечували проти розгляду кримінального провадження у спрощеному порядку.

Оскільки сторонами кримінального провадження не оспорювались фактичні обставини справи, а судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 правильно розуміють зміст цих обставин, при цьому у суду відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, тому вислухавши думку сторін кримінального провадження, та роз`яснивши обвинуваченому положення ст.349 КПК України, в порядку частини 3 статті 349 КПК України, дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються – визнано судом недоцільним.

Це повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченої ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченої ОСОБА_1 по епізоду відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбачено за ч. 2 ст. 186 КК України, тобто відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 , відповідно до ст.66 КК України - є визнання винуватості, щире каяття, повернення майна потерпілій стороні.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_2 – судом не встановлені.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 , відповідно до ст.66 КК України - є визнання винуватості, щире каяття, повернення майна потерпілій стороні.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_1 – судом не встановлені.

Суд враховує ставлення обвинуваченої ОСОБА_2 до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення, яке є тяжким, особу обвинуваченої ОСОБА_2 , яка є неповнолітньою, має статус дитини-сироти, перебуває під опікою своєї бабусі ОСОБА_10 , за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога, раніше не судима, визнала свою провину, відшкодувала шкоду потерпілій шляхом повернення майна.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Крім того, суд враховує досудову доповідь про неповнолітню обвинувачену ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, яка була надана ФДУ « Центр пробації» у Дніпропетровській області, Васильківським районним сектором №21/3/111-19 від 18.01.2019 року, відповідно до якої орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб. Крім того, органом пробації рекомендовано покладення на обвинувачену ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинувачену, ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 статті 186 КК України.

Суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 можливо без її ізолювання від суспільства, а покарання їй повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , суд враховує положення ст.ст. 50, 65 КК України, нормами яких встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами і особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд враховує ставлення обвинуваченої ОСОБА_1 до вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, які згідно зі ст..12 КК України є тяжкими, особу обвинуваченої ОСОБА_1 , яка за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на профілактичному обліку у лікаря нарколога, раніше не судима, визнала свою провину, відшкодувала шкоду потерпілим шляхом повернення майна.

З урахуванням обставин справи та обставин, що характеризують обвинувачену ОСОБА_1 , ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення – суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 статті 186 КК України.

Разом з тим, суд дійшов до висновку, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_1 можливо без її ізолювання від суспільства, а покарання їй повинно бути обрано необхідне та достатнє для її виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, а саме у вигляді позбавлення волі в межах санкції інкримінованої статті Кримінального Кодексу України, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України, з випробуванням, встановивши іспитовий строк.

Під час досудового розслідування проведена судово-товарознавча експертиза №4985-18 від 26.09.2018 року ( а.с.29-33 т.3), витрати на проведення якої склали 286 грн.

Процесуальні витрати за проведення цієї експертизи в сумі 143 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №4985-18 від 26.09.2018 року в сумі 143 грн. підлягають стягненню із неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_2 ,відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_6 не заявлявся. Матеріальна шкода відшкодована шляхом повернення майна потерпілій ОСОБА_6

Цивільний позов потерпілою ОСОБА_7 не заявлявся, шкода відшкодована шляхом повернення майна.

Процесуальні витрати за проведення судової експертизи №43/12.1/302 від 25.04.2019 р. в сумі 628 грн.04 коп. ( а.с.46-50 т.4) підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до ч.2 ст.124 КПК України.

Також суд вважає необхідним вирішити питання стосовно речових доказів у справі у відповідності до ст.100 КПК України.

Речові докази :

-мобільний телефон Lenovo S820 ІМЕІ 1 НОМЕР_1 ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , гаманець, грошові кошти в сумі 350 грн., аркуш паперу з написом, візітка ( а.с.19-20 т.3)- залишити власниці ОСОБА_6 ;

-DVD-R диск із записом слідчого експерименту від 27.09.2018 р., який зберігається при матеріалах кримінального провадження ( а.с.142-143 т.3)- залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження;

Відповідно до положень ч.3,ч.5, п.7, ч.9 ст.100 КПК України - документи, які надані суду з матеріалами кримінального провадження зберігаються в суді.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винуватою за ч.2 ст.186 КК України та призначити їй покарання у вигляді 4( чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 ( один) рік 6 ( шість) місяців.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_2 - не обирався.

ОСОБА_1 визнати винуватою за ч.2 ст.186 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5( п`яти ) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 ( три) роки.

На підставі п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_1 домашній арешт залишити без змін до 04 листопада 2019 року.

Речові докази:

-мобільний телефон Lenovo S820 ІМЕІ 1 НОМЕР_1 ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , гаманець, грошові кошти в сумі 350 грн., аркуш паперу з написом, візітка ( а.с.19-20 т.3)- залишити власниці ОСОБА_6 ;

-DVD-R диск із записом слідчого експерименту від 27.09.2018 р., який зберігається при матеріалах кримінального провадження ( а.с.142-143 т.3)- залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_2 ,яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Васильківка, Васильківського району Дніпропетровської області , на користь держави витрати за проведення експертизи №4985-18 від 26.09.2018 року в сумі 143 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати за проведення експертизи №4985-18 від 26.09.2018 року в сумі 143 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь : Одержувач платежу: УК у Шевченківському районі м. Дніпро, Дніпропетровської області; номер рахунку: НОМЕР_3 ; МФО 899998; код ЄДРПОУ 37989274; банк отримувач : Казначейство України ( ЕАП); код бюджетної класифікації 240603300; призначення платежу: за проведення експертизи № 43/12.1/302 від 25.04.2019 року в розмірі 628,04 грн..

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Г. В. Бондаренко