Постанова № 84041707, 05.09.2019, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7132/19

2-а/295/195/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2019 року м. Житомир

Богунський районний суд міста Житомира у складі:

головуючої – судді Семенцової Л.М.,

за участі секретарів – Поліщук О.В., Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богунського районного відділу у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та рішення про примусове повернення за межі України, -

ВСТАНОВИВ:

02.05.2019 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області про накладення на нього адміністративного стягнення серії ПН МЖТ № 035107 від 17.04.2019 року, згідно якої його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1700 грн., а також просить визнати протиправним та скасувати рішення Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області № 13 від 17.04.2019 року про примусове його повернення з України із подальшою забороною в`їзду терміном на три роки.

Свої вимоги мотивував тим, що постанова та рішення винесені всупереч вимогам чинного законодавства, не відповідають вимогам КУпАП, оскільки хоча й посадові особи УДМС України в Житомирській області виявили факт порушення правил перебування іноземців Україні, а саме перебування ним на території України більше 90 днів на 180 денний період, встановивши в його діях порушенням вимог п. п. 2, 9 Порядку продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012 року, але він не міг виконати вимоги національного законодавства в частині встановлених строків перебування іноземців на території України, так як притягувався до кримінальної відповідальності і на нього органами досудового слідства та суду покладалися процесуальні обов`язки, встановлені КПК України, щодо недопустимості ухилення від слідства та суду та прибуття за першою вимогою на виклик відповідних органів правосуддя. Він повідомляв представникам УДМС у м. Житомирі про те, що згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.04.2019 року він засуджений за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання на 1 рік, на підставі ст. 76 КК України судом були покладені на нього обов`язки, виконання яких можливе лише при постійному перебуванні на території України до закінчення іспитового строку.

Окрім того, позивачем обґрунтовані вимоги позову положеннями ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», згідно яких іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом, і виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження; його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання.

Представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву з викладеним у ньому проханням залишити без розгляду позовні вимоги в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ПН МЖТ № 035107 від 17.04.2019 року у зв`язку із пропуском позивачем процесуальних строків подання до суду позову та у задоволенні решти позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Як зазначено у відзиві, позивач, перебуваючи в Україні, не звертався до територіальних органів або підрозділів ДМС за місцем перебування із заявою про продовження строку перебування на території України, чим порушив будь-які строки перебування іноземців та осіб без громадянства на території України. Позивачем порушений законодавчо встановлений порядок перебування на території України, що є підставою для застосування заходів примусового повернення у країну походження, та у спірних правовідносинах є необхідним і достатнім засобом реагування Богунського РВ УДМС на вчинене порушення іноземцем. Саме по собі притягнення до кримінальної відповідальності, не є підставою для законного перебування на території України та не продовжує автоматично законний строк перебування на території України. Усно позивач про дані факти також не повідомляв. Про наявність у нього таких зобов`язань стало відомо лише після надходження позову. Всупереч ст. 289 КУпАП згідно якої скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, позивачем пропущенні строки на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

У подальшому представником позивача до суду надано відповідь на відзив, зазначивши про те, що вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.04.2019 року набрав законної сили 16.05.2019 року, але іспитовий строк рахується з дня постановлення вироку та на підставі ч. 1 п. 1, 2, ч. 3 п. 2 ст. 76 КК України його зобов`язано не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Він одружений з громадянкою України ОСОБА_2 з 18.04.2015 року, від шлюбу має двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з його довірителем та потребують його піклування. Протиправне та незаконне рішення Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області № 13 від 17.04.2019 року про примусове повернення ОСОБА_1 з України із подальшою забороною в`їзду терміном на три роки унеможливлює виконання вироку суду та порушує його права.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини, та пояснила, що у зв`язку з набранням вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.04.2019 року законної сили позивач не має права покинути територію України, так як відбуває покарання з випробуванням і зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, накладені на нього вироком суду, перебуваючи під контролем органу пробації. До УДМС позивач не звертався із заявою стосовно надання йому дозволу на проживання в Україні.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, пояснивши, що при притягненні до адміністративної відповідальності позивач не повідомляв про наявність відносно нього вироку у кримінальному провадженні. Позивач не звертався із заявами про продовження строку перебування на Україні та стосовно отримання посвідки на проживання в Україні чи надання йому статусу біженця. Окрім того, наполягала на залишенні позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є громадянином Грузії згідно копії витягу з його паспорта (а.с. 28).

17.04.2019 року заступником начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області Іваницькою Л.В. відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МЖТ № 035107 про те, що 17.04.2019 року о 23-00 год. у м. Житомирі встановлено, що громадянин Грузії ОСОБА_5 порушив правила перебування іноземців на території України, а саме перебував більше 90 днів на 180 денний період, що є порушенням вимог п. п. 2, 9 Порядку продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою КМУ від 15.02.2012 року № 150, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 203 КУпАП (а. с. 29).

Постановою начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області Новаковського С.Ю. серії ПН МЖТ № 035107 від 17.04.2019 року позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700,00 грн. (а. с. 30).

Рішенням № 13 від 17.04.2019 року заступника начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області ОСОБА_6 у зв`язку з притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП та на підставі положень ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусово повернуто за межі України громадянина Грузії ОСОБА_5 з подальшою забороною в`їзду терміном на 3 роки та зобов`язано його покинути територію України у термін до 30.04.2019 року (а.с. 27).

У п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженому Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012 року, визначено, що іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території: 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України; 2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС. Для продовження строку перебування на території України іноземець та особа без громадянства і приймаюча сторона разом із заявою подають вказані у п. 9 зазначеної постанові документи.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від тридцяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.

Рішення про примусове повернення іноземців та осіб без громадянства, зазначених у частині першій цієї статті, може супроводжуватися забороною щодо подальшого в`їзду в Україну строком на три роки. Строк заборони щодо подальшого в`їзду в Україну обчислюється з дня винесення такого рішення.

У ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено умови, за яких в`їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, а саме: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в`їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, органів доходів і зборів та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов`язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов`язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в`їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в`їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в`їзду-виїзду.

Отже, законодавством регламентовано спеціальний правовий режим перебування іноземців на території України та підстави для їх примусового повернення і заборони їм в`їзду в Україну, що визначені у ст. ст. 13 та 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», є виключними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Згідно п. 1.6 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства підставами для прийняття рішення про примусове повернення іноземців за межі України є: дії іноземців, що порушують законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; дії іноземців, що суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку; якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні.

Як визначено ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, мають право у встановленому порядку вільно залишити територію України, крім випадків, встановлених законом. Виїзд з України іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, якщо йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення або кримінальна справа розглядається судом - до закінчення кримінального провадження; його засуджено за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

28.05.2012 року позивач в`їхав на територію України та з цього часу перебуває на території України, що встановлено судом з витягу комп`ютерної бази «Аркан ЦП» (а.с. 34) і не заперечувалося стороною позивача.

Позивач перебуває у зареєстрованому шлюбі з громадянкою України ОСОБА_2 з 18.04.2015 року, від шлюбу має двох малолітніх дітей: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які мають зареєстроване місце проживання у м. АДРЕСА_1 Полтавської області (а.с. 42-47).

Вироком Соснівського районного суду м. Черкаси від 15.04.2019 року у справі № 712/8573/18, який набрав законної сили 16.05.2019 року, позивач визнаний винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 років 3 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання на 1 рік, на підставі ст. 76 КК України судом були покладені на нього обов`язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання (а.с. 72-78).

Іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду, що передбачено ст. 165 КВК України.

За наведених обставин суд вважає, що оскільки ст. 22 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено заборону виїзду з України іноземцю або особі без громадянства у разі його засудження за вчинення кримінального правопорушення - до відбування покарання або звільнення від покарання, а 15.04.2019 року позивач був засуджений за вчинення кримінальних правопорушень і з цього дня розпочалося обчислення іспитового строку, тому рішення заступника начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області Іваницької Л.В. № 13 від 17.04.2019 року про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_5 із подальшою забороною в`їзду терміном на три роки суперечить наведеній нормі закону та підлягає скасуванню.

Разом із тим, зважаючи на те, що з 28.05.2012 року, коли позивач в`їхав на територію України, станом на час притягнення його до адміністративної відповідальності, у порушення вимог п. п. 2, 9 Порядку продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, затвердженого Постановою КМУ від 15.02.2012 року № 150, він перебував більше 90 днів протягом 180 днів на території України та із заявою про продовження строку перебування на території України до уповноважених органів не звертався, порушивши таким чином правила перебування іноземців на території України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 203 КУпАП.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправною та скасування постанови начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області Новаковського С.Ю. серії ПН НОМЕР_1 № 035107 від 17.04.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП. Оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою відповідно до норм чинного законодавства, тому у задоволенні позову в цій частині позову необхідно відмовити.

Окрім того, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з огляду на те, що десятиденний строк для подання позову закінчувався 27.04.2019 року, який був вихідним днем, а позивачем подано позов 02.05.2019 року, про що свідчить штамп Укрпошти на поштовому конверті (а.с. 11), тобто в перший робочий день після вихідних та святкових днів, через що строк звернення до суду не вважається пропущеним в силу положень ч. ч. 6, 9 ст. 120 КАС України, згідно яких якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день; строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову на підставі ч. 5 ст. 288 КУпАП.

Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. ст. 7, 9, 203, 251, 280, 287, 288, 293 КУпАП, ст. 165 КВК України, Постановою КМУ № 150 від 15.02.2012 року «Про затвердження порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України», ст. ст. 5, 6, 72-77, 90, 120, 242-246, 268-272, 286 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення заступника начальника Богунського РВ у м. Житомирі УДМС України в Житомирській області Іваницької Л.В. № 13 від 17.04.2019 року про примусове повернення з України громадянина Грузії ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 із подальшою забороною в`їзду терміном на три роки.

У задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Богунський районний суд міста Житомира до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Богунський районний відділ у місті Житомирі Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (адреса: м. Житомир, вул. Театральна, 17/20, код ЄДРПОУ: 37808497).

Повне рішення складено 05.09.2019 року.

Суддя Л.М. Семенцова