Рішення № 84040385, 02.09.2019, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

02 вересня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/519/19 Господарський суд Чернігівської області у складі: головуючого судді Федоренко Ю.В., секретаря судового засідання Ткач І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Плюс 2017»

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Агротех»

Предмет спору: про стягнення 828224,97 грн.

Представники сторін:

від позивача: Байдерін О.А., адвокат, ордер від 19.06.2019.

від відповідача: Бельмас А.О., адвокат, довіреність від 26.07.2019.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 700000 грн основної заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 19.03.2018 №2-АП, 104728,40 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 23496,57 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.06.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Враховуючи, що ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не значний об`єм наданих доказів та участь у справі лише двох учасників, в силу приписів ч.1 ст.247 ГПК України вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи по суті призначено на 16.07.2019.

Після порушення провадження у справі відповідачем подано заяву від 12.07.2019 у якій він просить постановити ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Заяву обґрунтовано тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження здійснення поворотної фінансової допомоги, а саме належно завірених копій банківських виписок, що підтверджують рух коштів по рахунку позивача, акт звірки взаємних розрахунків оформлений неналежним чином. Також, на думку відповідача, складність справи полягає у визначені суми наданої фінансової допомоги, оскільки грошові кошти в розмірі 495 000 грн на його рахунок не надходили.

Оскільки відповідачем не надано суду обґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, які враховуються судом при вирішені вказаного питання та перелік яких наведено у ч.3 ст.247 ГПК України, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2019 залишено без задоволення заяву відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою також клопотання відповідача задоволено частково та зобов`язано позивача надати у наступне судове засідання оригінали банківських виписок та платіжних доручень на підтвердження перерахування на поточних рахунок відповідача суми фінансової допомоги для огляду. Розгляд справи відкладено на 25.07.2019.

У судове засідання 25.07.2019 з`явились повноважні представники сторін. Позивачем надано для приєднання до матеріалів справи оригінали витребуваних судом документів та оригінали листа банку «Південний» від 24.07.2019, виписки по рахунку № НОМЕР_1 клієнта ТОВ «Агро Плюс 2017» за період з 19.03.2018 по 23.07.2019, які долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача пояснив, що вказані документи отримав до початку судового засідання та просив оголосити перерву для підготовки відповіді. Протокольною ухвалою суду від 25.07.2019 клопотання представника відповідача задоволено, оголошено перерву у судовому засіданні до 29.07.2019.

У судовому засіданні 29.07.2019 судом постановлено ухвалу про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю «Сапфір-Агротех» процесуального строку на подання доказів, оголошено перерву у судовому засіданні до 02.09.2019.

У судове засідання 02.09.2019 з`явились уповноважені представники сторін.

У судовому засіданні 02.09.2019 судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги вмотивовано порушенням відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги від 19.03.2018 №2-АП за яким відповідач зобов`язаний був повернути позивачу фінансову допомогу у повному обсязі до 01.09.2018.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:

-позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту надання фінансової допомоги. Надані позивачем виписки не можуть вважатися належними та допустимими доказами, оскільки не відповідають п.61 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України;

-відповідачем отримано лише частину фінансової допомоги у розмірі 630000 грн. Грошові кошти у розмірі 495000 грн на його рахунок не надходили;

-наданий позивачем акт звіряння взаємних розрахунків не відповідає вимогам чинного законодавства і не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження позовних вимог;

-визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» Гонорар успіху- відсоток від суми позову, не може бути стягнутий з відповідача, а є додатковою винагородою адвоката, яка повністю покладається на клієнта.

Відзив на позов подано відповідачем у встановлений судом строк.

Суд приймає відзив на позов до розгляду з залученням останнього до матеріалів справи.

Справа розглядається з урахуванням поданого відзиву.

Позивач відповідь на відзив не надав.

29.07.2019 відповідачем надані пояснення № 29-07/19-гс від 29.07.2019 відповідно до яких останній зазначає про те, що позивач має близьку за сумою позову заборгованість перед іншим підприємством (ФГ «САПФІР – М.М.»), належним учаснику ТОВ «Сапфір -Агротех». У зв`язку з чим позивачу було запропоновано у позасудовому порядку вирішити питання щодо виконання зобов`язань між вказаними підприємствами.

Так, 26.07.2019 відповідач направив позивачу заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Внаслідок зазначеного зарахування не сплачена сума позовних вимог складає 143 002,10 грн основної заборгованості.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

02.09.2019 позивачем надані додаткові пояснення від 30.08.2019, відповідно до яких останній заперечує проти зарахування однорідних вимог та зазначає, що зарахуванню може підлягати лише сума основного боргу, але ТОВ «Агро Плюс 2017» взагалі не визнає і наявності самого основного боргу за договором поставки № 18/П від 23.01.2018, з огляду на відсутність фактичних поставок товару від ФГ «Сапфір – М.М.»; ТОВ «Агро Плюс 2017» заперечує проти завершеності (відбуття) переходу прав вимоги від ФГ «Сапфір- М.М.» до ТОВ «Сапфір-Агротех» з підстав, зазначених у даних поясненнях; пеня, 3% річних та інфляційні втрати ФГ «Сапфір –М.М.» не можуть мати місця, оскільки є похідними від основного боргу, який відсутній на даний час та заперечується ТОВ «Агро Плюс 2017»; укладений між ФГ «Сапфір-М.М.» та ТОВ «Сапфір-Агротех» договір про відступлення права вимоги № 1/07-19-ПВ від 25.07.2019 містить ознаки договору факторингу, на вчинення якого у сторін (ФГ «Сапфір-М.М.» та ТОВ «Сапфір -Агротех») немає відповідного дозволу, а отже такий договір є недійсним, не породжує правових наслідків, та, у зв`язку з цим ТОВ «Агро Плюс 2017» не може мати жодних правовідносин з ТОВ «Сапфір-Агротех» у цій частині; оскільки ТОВ «Агро Плюс 2017» з вищевикладених підстав висловило заперечення проти вимог ТОВ «Сапфір Агротех», то це виключає можливість зарахування останніх як однорідних.

Суд прийняв пояснення позивача до розгляду.

02.09.2019 позивачем надані додаткові пояснення від 02.09.2019 з доданими документами стосовно витрат на правничу допомогу.

Суд долучив пояснення до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Фактичні обставини справи.

19.03.2018 між ТОВ «Агро Плюс 2017» (Сторона 1) та ТОВ «Сапфір-Агротех» (Сторона 2) укладено договір поворотної фінансової допомоги №2-АП (далі за текстом – Договір) за умовами якого Сторона 1 передає у власність Сторони 2 грошові кошти в якості поворотної фінансової допомоги у розмірі, визначеному у п.2.1 цього Договору, а Сторона 2 зобов`язалася повернути Стороні 1 фінансову допомогу (грошові кошти у розмірі отриманої суми в повному обсязі) у визначений Договором строк.

У Договорі сторонами було узгоджено таке:

-відсотки за надання фінансової допомоги не нараховуються та не сплачуються (п.1.2);

-загальний розмір фінансової допомоги становить 1012500 грн (п.2.1);

-якщо сума фактично наданої фінансової допомоги за цим Договором в порядку, встановленому цим Договором, буде меншою ніж вказана в п.2.1 Договору, то сумою фінансової допомоги буде вважатися сума у розмірі фактично отриманої Стороною 2 суми за цим Договором (п.2.2);

-фінансова допомога передається шляхом безготівкового перерахування Стороною 1 коштів на поточний рахунок банку Сторони 2 за реквізитами, наданими Стороною 2 (п.3.1);

-фінансова допомога вважається переданою (наданою) Стороні 2 в момент зарахування коштів Стороною 1 на поточний рахунок Сторони 2 (п.3.2);

-Сторона 2 зобов`язується повернути Стороні 1 фінансову допомогу у повному обсязі до 01.09.2018 (п.4.2);

-фінансова допомога повертається в безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок Сторони 1 або шляхом внесення грошових коштів через касу банку Сторони 1 на рахунок Сторони 1, в установленому законом порядку (п.4.3);

-Договір набуває чинності з моменту надання Стороною 1 фінансової допомоги Стороні 2. Строк цього Договору закінчується 31.12.2018 (п.6.1, 6.2).

На підтвердження виконання умов Договору позивачем надано оригінали:

-виписки по особовому рахунку Акціонерного банку «Південний» за 02.04.2018 про перерахування платником – ТОВ «Агро Плюс 2017» отримувачу ТОВ «Сапфір-Агротех» безвідсоткову зворотну фінансову допомогу згідно договору № 2-АП від 19.03.2018 в розмірі 630 000 грн;

-платіжного доручення №100 від 02.04.2018 про перерахування платником ТОВ «Агро Плюс 2017» на рахунок отримувача – ТОВ «Сапфір-Агротех» 630 000 грн з призначенням платежу: надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018;

- виписки по особовому рахунку Акціонерного банку «Південний» за 17.07.2018 про перерахування платником – ТОВ «Агро Плюс 2017» отримувачу ТОВ «Сапфір-Агротех» безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018 в розмірі 495 000 грн;

-платіжного доручення №217 від 17.07.2018 про перерахування платником ТОВ «Агро Плюс 2017» на рахунок отримувача – ТОВ «Сапфір-Агротех» 495 000 грн з призначенням платежу: надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018.

На запит позивача Акціонерним банком «Південний» надано рух грошовий коштів по поточному рахунку № НОМЕР_1 ТОВ «Агро Плюс 2017» код ЄДРПОУ 41345290 в кореспонденції з контрагентом ТОВ «Сапфір-Агротех» код ЄДРПОУ 40254521 МФО 322540 за період з 19.03.2018 по 23.07.2019.

Оригіналом виписки по рахунку № НОМЕР_1 клієнта ТОВ «Агро Плюс 2017» за період з 19.03.2018 по 23.07.2019 підтверджується рух коштів в кореспонденції з ТОВ «Сапфір-Агротех»:

-02.04.2018 сума 630 000 грн, призначення платежу: надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018;

-17.07.2018 сума 495 000 грн, призначення платежу: надання безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018;

-28.12.2018 сума 125 000 грн, призначення платежу: повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018;

-02.04.2019 сума 100 000 грн, призначення платежу: повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018;

-03.05.2019 сума 200 000 грн, призначення платежу: повернення безвідсоткової зворотної фінансової допомоги згідно договору № 2-АП від 19.03.2018.

Таким чином, у період з грудня 2018 року по травень 2019 року відповідачем повернуто безвідсоткову фінансову допомогу, надану позивачем, в сумі 425 000,000 грн.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 104 728,40 грн інфляційних за період з вересня 2018 року по червень 2019 року та 23 496,57 грн 3% річних за період з 04.09.2018 по 19.06.2019.

Станом на день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати заборгованості.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору поворотної фінансової допомоги № 2-АП від 19.03.2018.

Оцінка доводів та нормативно-правове обґрунтування.

Пунктом 14.1.257 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Згідно з п. 1 розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.03.2006 р. N 5555 "Про можливість надання юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств", яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 р. за N 477/12351, юридичні особи - суб`єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором позики, тому до спірних правовідносин слід застосовувати положення глави 71 ЦК України. Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст. ст. 173, 174 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - стаття 530 ЦК України.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Частиною 2 статті 625 ЦК України врегульовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується факт надання позивачем відповідачу фінансової допомоги, а саме: відповідно до платіжних доручень № 100 від 02.04.2018 та № 217 від 17.07.2018 позивачем перераховано відповідачу 1 125 000 грн.

У той же час, матеріалами справи також підтверджується факт часткового повернення відповідачем позивачу фінансової допомоги, а саме: відповідно до платіжних доручень № 298 від 28.12.2018, № 448 від 02.04.2019, № 503 від 03.05.2019 відповідачем перераховано позивачу 425 000 грн.

За таких обставин, сума заборгованості по неповерненню фінансової допомоги склала 700 000 грн.

Станом на день винесення рішення судом відповідач не надав доказів сплати 700 000 грн заборгованості.

Здійснивши перевірку нарахованої та пред`явленої позивачем суми 23 496,57 грн 3% річних, суд зазначає, що дана сума позивачем нарахована правомірно, відповідно до норм чинного законодавства та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Стосовно пред`явленої до стягнення суми 104 728,40 грн інфляційних суд зазначає наступне:

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був у якийсь період індекс інфляції меншим від одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При розрахунку суми інфляційних слід враховувати, що сума боргу, яка сплачується з 1-го до 15-го дня відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16-го до 31-го дня місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Так, як вбачається із розрахунку позивача, останнім при здійсненні нарахування інфляційних за період травень-червень 2019 року невірно розраховано сукупний індекс інфляції, а саме: зазначено сукупний індекс інфляції 1,007, тоді як останній за зазначений період складає 1,001965.

Таким чином, за перерахунком суду з врахуванням вищевикладеної позиції, інфляційні складають 101 203,90 грн за період з вересня 2018 року по червень 2019 року.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Агро Плюс 2017» підлягають частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 700 000 грн боргу, 101 203,90 грн інфляційних за період з вересня 2018 року по червень 2019 року, 23 496,57 грн 3% річних за період з 04.09.2018 по 19.06.2019.

В решті вимог у сумі 3 524,50 грн інфляційних у позові має бути відмовлено.

Стосовно посилань відповідача про зарахування однорідних вимог суд зазначає наступне:

З аналізу статті 601 ЦК України вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому).

Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам:

- бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим);

- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв`язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов`язань по передачі родових речей, зокрема грошей). Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо);

- строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Спеціального порядку та форми здійснення відповідної заяви як одностороннього правочину не передбачено законодавством; за загальними правилами про правочини (наслідки недодержання його письмової форми), відповідну заяву про зарахування на адресу іншої сторони як односторонній правочин слід вважати зробленою та такою, що спричинила відповідні цивільно-правові наслідки, в момент усної заяви однієї з сторін на адресу іншої сторони чи в момент вручення однією стороною іншій стороні повідомлення, що містить письмове волевиявлення на припинення зустрічних вимог зарахуванням. Моментом припинення зобов`язань сторін у такому разі є момент вчинення заяви про зарахування у визначеному порядку.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Умовою, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням, є прозорість вимог, тобто коли між сторонами немає спору відносно характеру зобов`язання, його змісту, умов виконання.

Аналогічні положення викладені у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 910/21683/17.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач заперечує проти вимог ТОВ «Сапфір Агротех», що виключає безспірність відповідних вимог і виключає можливість їх зарахування як зустрічних, суд відхиляє доводи відповідача щодо здійснення зарахування однорідних вимог.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як визначено ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем подано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат який складається з судового збору у розмірі 12 423,38 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 82 822,50 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У підтвердження доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена та підлягає сплаті позивачем надано:

- копію договору №8 від 18.06.2019 про надання професійної правничої (правової) допомоги (далі- Договір правової допомоги), укладений між ТОВ «Агро Плюс 2017» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС» (Адвокатське об`єднання) за яким останнє прийняло на себе обов`язки (зобов`язання) з надання професійної правничої (правової) допомоги на підставі доручень Клієнта. Відповідно до п.17 вказаного договору розмір гонорару визначається сторонами в залежності від вказаних в п.16 договору обставин (факторів) при отриманні Адвокатським об`єднанням доручення від Клієнта на ведення конкретної справи/надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги, та вказується в додатковій угоді до цього договору або в іншій письмовій формі;

- копію додаткової угоди №1 від 18.06.2019 до Договору правової допомоги за якою Клієнт надав доручення Адвокатському об`єднанню на представництво його інтересів в межах звернення до Господарського суду Чернігівської області за позовом до ТОВ «Сапфір-Агротех» про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги від 19.03.2018 №2-АП, зокрема (але не виключно): доручення з питань підготовки, підписання та подання позовної заяви, всіх необхідних процесуальних документів по справі і додатків до них, з правом їх підписання, а також представництва інтересів Клієнта в ході здійснення судочинства в суді першої інстанції, складання та подання всіх необхідних, на думку адвокатів Адвокатського об`єднання, документів, усних та письмових пояснень, збирання доказів, виконання інших (без обмежень) дій, що будуть необхідні для належного та якісного представництва інтересів Клієнта. У додатковій угоді сторонами погоджено, що розмір гонорару Адвокатського об`єднання по справі складає 10% від ціни заявленого позову;

- копію наказу №1-АП від 18.06.2019 про утворення групи адвокатів, які прийняли доручення ТОВ «Агро Плюс 2017»;

-копію додаткової угоди №2 до Договору правової допомоги якою сторони погодили, що визначений у п.2 додаткової угоди №1 від 18.06.2019 гонорар Адвокатського об`єднання у розмірі 10% від суми позовних вимог у справі за позовом до ТОВ «Сапфір-Агротех» підлягає виплаті у наступному порядку: 41 411,25 грн до моменту закінчення розгляду судової справи, 41 411,25 грн протягом 10 календарних днів з дня винесення Господарським судом Чернігівської області рішення по справі, якщо позов буде задоволено;

-детальний опис наданої Адвокатським об`єднанням професійної правничої допомоги за Договором правової допомоги;

-копію рахунку №1 від 21.06.2019 на суму 41 411,25 грн (підстава – Договір правової допомоги);

-копію платіжного доручення №460 від 24.06.2019 за яким позивачем сплачено на рахунок АО «СІ.ЕЛ.ЕС» 41 411,25 грн з призначенням платежу: передплата за надання послуг згідно рахунка №1 від 21.06.2019;

-оригінали ордерів АО «СІ.ЕЛ.ЕС» на ім`я адвоката Байдеріна О.А. серія ОД №490554 від 19.06.2019, та серія ОД №490561 від 15.07.2019 на ім`я адвоката Задернівську Я.С.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, дослідивши заяву позивача та відповідача у справі, а також надані заявником документи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 82 470,05 грн – пропорційно задоволеним позовним вимогам, та відсутність підстав для його зменшення, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат з урахуванням ціни позову, складності справи.

Разом з тим, відповідач, заперечуючи проти відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу, доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності не надав, у тому числі, на спростування правильності розрахунків, виходячи з встановленого в договорі фіксованого розміру вартості послуги, чи ненадання адвокатами заявлених до відшкодування послуг.

Керуючись ст.126, 129, 232 – 233, 236-238, 240 – 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сапфір Агротех», вул. Радянська, 18, с. Хоробичі Городнянського району Чернігівської області, ідентифікаційний код 40254521, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Плюс 2017», вул. Базарна, 5/5, офіс 601, м. Одеса, ідентифікаційний код 41345290, 700 000 грн боргу, 101 203,90 грн інфляційних втрат, 23 496,57 грн 3% річних, 12 370,51 грн судового збору та 82 470,05 грн витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позову про стягнення 3 524,50 грн. інфляційних втрат – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 05.09.2019.

Суддя Ю.В.Федоренко