Рішення № 84039190, 27.08.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1966/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (36010, м. Полтава, вул. Квітки Цісик, 15; ідент. код 34466323)

до Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ (62570, Харківська обл., Вовчанський район, село Гонтарівка, вул. Дмитрівська, 102; ідент. код 01203834)

про стягнення 180387,43 грн.

за участю представників:

позивача – не з`явився

відповідача - Мухітдінов Р.Д., ордер серії ХВ № 1332 000092 від 02.08.2019, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ХВ № 000260 від 10.02.2016

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології", 21.06.2019 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ про стягнення заборгованості у розмірі 180387,43 грн., з яких 122983,00 грн. основний борг, 52906,28 грн. пеня, 4498,15 грн. штраф. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки № 030117/185 від 03.01.2017 р. в частині своєчасної оплати переданого у власність товару. Також позивач просить суд покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору та витрати, понесені за надання юридичної допомоги адвокатом у розмірі 6723,50 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.06.2019 року позовну заяву "Українські ветеринарні технології" було залишено без руху. Надано позивачу строк п`ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви. Визначено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом забезпечення посвідчення письмових доказів, доданих до позовної заяву, в т.ч. копії фіскального чеку від 19.06.2019 р. та опису вкладення у цінний лист, у відповідності до приписів абзацу 2 частини п`ятої статті 91 ГПК України та пункту 5.27 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ 4163-2003.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.07.2019 р. прийнято позовну заяву ТОВ "Українські ветеринарні технології" до розгляду, відкрито провадження у справі № 922/1966/19 та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 13.08.2019 р. о 12:00.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

05.08.2019 р. на адресу суду надійшов відзив на позов (вх. 18746), згідно з яким відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи що заборгованість була погашена відповідачем завчасно, про що надав до суду відповідні докази (платіжні доручення)

Станом на 13.08.2019 до матеріалів справи будь-яких заяв, клопотань від позивача не надходило.

У судовому засіданні 13.08.2019 р., керуючись приписами ст. 252 ГПК України, суд перейшов до розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження.

У судовому засіданні 13.08.2018 р. було задоволено усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи та постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 27.08.2019 р. об 11:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову як такому, що протирічить дійсним правовідносинам сторін, оскільки оплата за поставлений товар була здійснена відповідачем у повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази надані до суду, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03 січня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські ветеринарні технології" (позивач, постачальник) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ (відповідач, покупець) було укладено Договорі поставки № 030117/185, відповідно до умов якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, обумовлений сторонами рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець зобов`язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Порядок здійснення поставки товару обумовлено сторонами у розділі 3 договору.

У п. 5.1 договору сторонами узгоджено, що покупець проводить оплату за товар за схемою відстрочки платежу: протягом 30 календарних днів, після дати поставки товару.

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2017 року, а в частині розрахунків - до повного виконання. (п. 10.1. Договору).

Відповідно до п. 11.1. Договору, Усі спори між сторонами, з яких не було досягнуто згоди, розв`язуються у відповідності до законодавства України в Господарському суді.

Як зазначає позивач, ним впродовж травня 2017 р. - лютого 2018 року було поставлено відповідача товар на загальну суму 122983,00 грн., на підтвердження чого надано до суду видаткові накладні: № 7272 від 16.05.2017 р. на суму 17602,00 грн.; № 14878 від 18.09.2017 р. на суму 31261,80 грн.; № 20282 від 08.12.2017 р. на суму 9528,00 грн.; № 20414 від 11.12.2017 р. на суму 7517,88 грн.; № 21391 від 26.12.2017 р. на суму 2750,22 грн.; № 198 від 05.01.2018 на суму 51228,00 грн., № 3609 від 28.02.2018 р. на суму 3095,10 грн. Таким чином, позивач виконав взяті на себе зобов`язання по Договору узгоджені сторонами у договорі. (т. 1 а.с. 16 - 24, 26-28).

Крім того, позивачем до позовної заяви надано видаткову накладну № 7273 від 16.05.2017 р., разом з тим вимоги щодо стягнення заборгованості за цією накладною позивачем не заявлено.

Як вказує позивач, відповідач розрахунок за отриманий від позивача за спірним договором товар у повному обсязі не здійснив, у зв`язку з чим, у останнього станом на звернення з позовом до суду виникла перед позивачем заборгованість за поставлений за договором поставки № 030117/185 від 03 січня 2017 року товар у розмірі 122983,00 грн.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 122983,00 грн. стали підставами для звернення позивача до суду з позовом по даній справі.

Крім того, в зв`язку з простроченням відповідачем своїх зобов`язань за період з 31.03.2018 року по 18.06.2019 (включно), позивачем також нараховано до стягнення з відповідача пеню у розмірі 52906,28 грн., штраф у розмірі 4498,15 грн. (які фактично розраховані як 3% річних).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Факт отримання за період з травня 2017 р. - лютого 2018 року від позивача за спірним договором товару за загальну суму 122983,00 грн. не заперечується відповідачем.

За загальним правилом, згідно із приписами ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Сторонами у договорі поставки визначений наступний порядок розрахунків за договором: покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару за схемою відстрочки платежу: протягом 30 календарних днів (п. 5.1 договору).

Таким чином, сторонами момент виконання зобов`язання в частині оплати за отриманий товар пов`язано з відтермінуванням строку оплати на 30 календарних днів.

Позивачем надані до матеріалів справи докази передачі товару та докази приймання цього товару покупцем без зауважень на суму 122983,00 грн. Вказані обставини не спростовані відповідачем.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Натомість відповідачем спростовується факт наявності прострочення з боку Державним підприємством "Дослідне господарство "Гонтарівка" Інституту тваринництва НААНУ в частині виконання взятих на себе зобов`язань щодо оплати отриманого товару, а саме відповідачем надані копії платіжних доручень: № 4673 від 11.05.2017 р. на суму 17602,00 (згідно рах. № 8132 від 10.05.2017 р.); № 5924 від 07.12.2017 р. на суму 9528,00 грн. (згідно рах. № 22435 від 28.11.2017 р.); № 5950 від 08.12.2017 р. на суму 10268,10 грн. (згідно рах. № 21886 від 28.11.2017 р.); № 6077 від 04.01.2018 р. на суму 51228,00 грн. (згідно рах. № 23185 від 07.12.2017 р.); № 5544 від 28.09.2017 р. на суму 27554,00 грн. (згідно договору. № 030117/185 від 03.01.2017 р.); № 5778 від 08.11.2017 р. на суму 7878,00 грн. (згідно рах. № 20153 від 27.10.2017 р.).

Враховуючи відсутність заперечень з буку позивача, не надання доказів на спростування обставин повідомлених відповідачем щодо своєчасної оплати поставленого за договором товару, надані представником докази (платіжні доручення) визнаються судом достатніми доказами опати вартості поставленого товару за спірним договором який є предметом спору у цій справі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В ході розгляду спору позивач був обізнаний щодо заперечень відповідача проти позову проте не спростував твердження останнього.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки в процесі судового розгляду позивачем належними та допустимими доказами не було доведено факту прострочення відповідачем оплат за спірними поставками товар у розмірі 122983,00 грн. за договором поставки № 030117/185 від 03 січня 2017 року, суд вважає, що правові підстави для стягнення з відповідача боргу та нарахованих на його підставі штрафних санкцій відсутні, та, відповідно, і відсутні підстави для задоволення позову.

Судовий збір відповідно до положень ст. 129 ГПК України залишається за позивачем.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено "30" серпня 2019 р.

Суддя М.І. Шатерніков