Рішення № 84038689, 05.09.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року Справа № 915/1614/19

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Колективного підприємства “Миколаївліфт”

(54030, м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, буд.7; ідент.код 05472620);

до відповідача: Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Бриз”

(54029, м.Миколаїв, вул.Правди, буд.6-А; ідент.код 33250539);

про: стягнення заборгованості у розмірі 176039,49 грн,-

в с т а н о в и в:

20.06.2019 Колективне підприємство “Миколаївліфт” звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” 176039,49 грн заборгованості за технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв`язку за договором підряду №210 від 02.01.2014 в періоди: травень – липень, вересень 2016; січень, лютий, квітень – жовтень, грудень 2017; січень, лютий, квітень – червень, жовтень - грудень 2018.

Ухвалою суду від 21.06.2019 даний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 08.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів на адресу позивача. Запропоновано позивачу, в 5-денний строк від дня отримання відзиву на позов, надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст.166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. Запропоновано відповідачу подати до суду заперечення на відповідь на відзив, які мають відповідати вимогам ст.167 ГПК України, протягом 5 днів з дня одержання відповіді на відзив.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.01.2014 між Колективним підприємством «Миколаївліфт» (далі – позивач, підрядник) та Житлово-комунальним підприємством Миколаївської міської ради “Бриз”(далі – відповідач, замовник) було укладено договір підряду №210 на технічне обслуговування ліфтів (далі – Договір), відповідно до предмету якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як підрядник, приймає на себе організацію та виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об`єктах замовника, згідно додатку №2. Повне технічне обслуговування ліфтів включає регламентні роботи (РР), місячний ремонт (МР), квартальний ремонт (КР).

Ціна по Договору визначається на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради №494 від 27.05.2011 року «Про тарифи та послуги з технічного обслуговування ліфтів», відповідно до якого вартість обслуговування ліфтів становить: - 0,3589 грн при умові відсутності диспетчерського контролю; - 0,45382 грн при умові наявності диспетчерського контролю з урахуванням ПДВ за 1 квадратний метр загальної площі будинків на день підписання Договору згідно додатку №2. Загальна площа квартир складає: ЖЕК-2 недиспетч. 1881,3 кв.м х 0,3589 = 675,20 грн – на місяць у т.ч. ПДВ – 112,53 грн; диспетч. 5638,6 кв.м. х 0,4531 = 2554,85 грн на місяць у т.ч. ПДВ – 425,81 грн; (675,20 грн + 2554,85 грн) х 12 міс. = 38760,55 грн – на рік у т.ч. ПДВ – 6460,10 грн (п.2.1 Договору).

У строк до 25 числа поточного місяця підрядник надає замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості (п.5.1 Договору).

На підставі підписаних актів замовник самостійно оплачує виконані роботи не пізніше 25-го числа наступного місяця (п.5.3 Договору).

Дні простою ліфтів з вини підрядника через технічні несправності відображаються в актах виконаних робіт і не оплачуються (п.5.4.1 Договору).

Договір діє з 01.01.2014 по 31.12.2014. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії договору ні одна із сторін не заявить про припинення його дії, то договір вважається продовженим ще на один рік (п.п.8.1, 8.5 Договору).

Одностороння відмова від повного або часткового виконання умов Договору не допускається. Зміни, доповнення або розірвання договору допускаються тільки за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідної двосторонньої угоди (п.п.8.2, 8.3 Договору).

Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.

01.03.2017 між сторонами підписано додаткову угоду до Договору, відповідно до якої, згідно п.2.1 Договору вартість обслуговування ліфтів з 01.03.2017 становить: - 0,56 грн за 1 квадратний метр загальної площі будинків при умові відсутності диспетчерського контролю з урахування ПДВ; - 0,65 грн за 1 квадратний метр загальної площі будинків при умові наявності диспетчерського контролю з урахування ПДВ. В іншій частині Договір залишається без змін.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору позивачем у період з травня 2016 року по грудень 2018 року включно здійснювалося технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв`язку на загальну суму 264786,79 грн, що підтверджується підписаними між сторонами без будь-яких зауважень та заперечень актами прийому виконаних робіт за травень 2016 року - грудень 2018 року.

Позивач вказує, що відповідачем здійснено часткову оплату виконаних у період з травня 2016 року по грудень 2018 року включно по Договору робіт в розмірі 88747,30 грн.

За твердженням позивача, за травень – липень, вересень 2016 заборгованість складає 17746,57 грн; за січень, лютий, квітень – жовтень, грудень 2017 заборгованість складає 48269,56 грн; за січень, лютий, квітень – червень, жовтень - грудень 2018 заборгованість складає 110023,36 грн, в зв`язку з чим загальна сума заборгованості за вказані періоди складає 176039,49 грн (17746,57 грн + 48269,56 грн + 110023,36 грн), яка на момент звернення до суду не погашена.

Зазначені обставини й стали підставою для звернення позивача із вказаним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до змісту ст.837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

За правилами ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту повної та своєчасної оплати за виконані роботи закон покладає на замовника.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов`язань за договором не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст.ст.77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до змісту ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не спростував вимоги позивача, не надав суду належні докази, які свідчать про належне виконання своїх зобов`язань за Договором в частині оплати виконаних позивачем та прийнятих за актами робіт.

Отже, суд приходить до висновку, що в спірних правовідносинах відповідачем дійсно порушені норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності оплати виконаних у спірний період за договором підряду робіт, у зв`язку з чим позивач цілком правомірно звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Судом перевірено розрахунок основної заборгованості за Договором та встановлено, що у спірні періоди: травень – липень, вересень 2016 року; січень, лютий, квітень – жовтень, грудень 2017 року; січень, лютий, квітень – червень, жовтень - грудень 2018 року; здійснювалося технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем зв`язку на загальну суму 180234,61 грн, що підтверджується підписаними між сторонами без будь-яких зауважень та заперечень відповідними актами прийому виконаних робіт за вказані періоди.

З розрахунку вбачається, що відповідачем здійснено часткову оплату виконаних у зазначені періоди по спірному Договору робіт, що підтверджується банківськими виписками за 22.12.2017 та 20.12.2018, які позивачем зараховані в розмірі 4195,12 грн, а саме: - з платежу в сумі 50000,00 грн (призначення платежу: «За ТО лифтов за апрель по сч.от06.2017г.»), який здійснено відповідачем 22.12.2017, позивачем зараховано 4180,68 грн - в якості сплати за виконані по спірному договору в квітні 2017 роботи; - з платежу в сумі 50000,00 грн (призначення платежу: «За ТО лифтов по сч.131 от 03.2018г. сч.133 от 04.2018г.»), який здійснено відповідачем 20.12.2018, позивачем зараховано 14,44 грн - в якості сплати за виконані по спірному договору в квітні 2018 року роботи.

Відповідач доказів належного виконання грошових зобов`язань за договором не надав, доводи позивача в частині порядку зарахування оплати виконаних позивачем робіт, не спростував.

Таким чином, загальна сума заборгованості складає 176039,49 грн (180234,61 грн - 4195,12 грн), яка за твердженням позивача на момент звернення до суду не погашена.

Будь-яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов`язання щодо оплати позивачеві вартості виконаних робіт згідно умов та в строки визначені Договором, відповідач, у порушення приписів ст.ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача заборгованості за виконані в періоди: травень – липень, вересень 2016 року; січень, лютий, квітень – жовтень, грудень 2017 року; січень, лютий, квітень – червень, жовтень - грудень 2018 року; роботи за договором підряду №210 на технічне обслуговування ліфтів від 02.01.2014 в розмірі 176039,49 грн.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд виходить з того що, згідно ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-комунального підприємства Миколаївської міської ради “Бриз” (54029, м.Миколаїв, вул.Правди, буд.6-А; ідент.код 33250539) на користь Колективного підприємства “Миколаївліфт” (54030, м.Миколаїв, вул.Адмірала Макарова, буд.7; ідент.код 05472620) 176039,49 грн боргу та 2640,60 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI «Перехідні положення» ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення оформлено у відповідності до ст.238 ГПК України

та підписано суддею 05.09.2019 року.

Суддя М.В. Мавродієва