Рішення № 84038357, 05.09.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Київ

05.09.2019Справа № 910/6691/19Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/6691/19

за позовом ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний 00191023)

до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (01103, м.Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 28, ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 33 378,80 грн.,

без виклику учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.05.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - Товариство) до акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця) про стягнення неустойки за несвоєчасну доставку вантажів в лютому 2019 року у сумі 33 378,80 грн.

Товариство обґрунтовує позовні вимоги таким:

- 16.02.2018 Товариством (замовник) і Укрзалізницею (перевізник) було укладено договір про надання послуг №02076/Пр3-2018/162 (далі - Договір), предметом якого є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, та інших послуг, пов`язаний з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги;

- відповідно до залізничних накладних відповідач взяв на себе зобов`язання по перевезенню вантажу на залізничну станцію призначення Терни Придніпровської залізниці, одержувачем зазначено позивача.

- всупереч вимогам законодавства відповідачем допущено перевищення терміну доставки за спірними залізничними накладеними.

- розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати, терміну доставки та величини (тривалості) перевищення терміну доставки.

- Товариство зверталося до Укрзалізниці з претензіями про вимогу сплатити штраф, однак відповідач повернув претензії без розгляду.

- позивачем нараховано відповідачу штраф за несвоєчасну доставку вантажу у сумі 33 378,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

10.06.2019 Товариство подало суду документи на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 судом постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02.07.2019 від позивача до суду надійшли документи на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 18.06.2019, а саме: документи, що підтверджують повноваження представників та оригінали документів, що були додані до позовної заяви.

Судом досліджено подані позивачем оригінали документів та встановлено відповідність наявних в матеріалах справи копій поданим оригіналам.

23.07.2019 до суду надійшов відзив Укрзалізниці на позовну заяву, у якому остання просила відмовити у задоволенні позову.

05.08.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, відзив відповідача і відповідь на нього від позивача, надавши оцінку всім аргументам, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2018 року Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до станції призначення Терни Придніпровської залізниці були прийняті до перевезення завантажені вагони, одержувачем яких визначено Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», що підтверджується залізничними накладними № 39113, № 39069, № 39110, № 38919, № 39173, № 10199, № 10201, № 10200, № 10170, № 10174, № 38774, № 38858, № 39022, № 39023.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що у лютому 2019 року відповідачем в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» до станції призначення Терни Придніпровської залізниці за залізничними накладними здійснено перевезення вантажів, одержувачем якого є позивач. Проте, за накладними було порушено термін доставки у зв`язку з чим позивачем нараховану до сплати відповідачу неустойку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

За приписами ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов`язки (ч. 1, 2 ст. 11 ЦК) виникають із дій осіб, які передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочин (ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України) може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Зміст господарського договору на підставі ст.180 ГК України становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджених сторонами, так і тими, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов`язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг. Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними. Строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Господарський договір (ст.181 ГК України) за загальним правилом викладається в формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Таким чином, між сторонами фактично укладено договір перевезення вантажу, у зв`язку з чим виникли відносини, які підпадають під правове регулювання статті 909 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування, його роль в економіці і соціальній сфері України, регламентує його відносини з органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими видами транспорту, пасажирами, відправниками та одержувачами вантажів, багажу, вантажобагажу і пошти з урахуванням специфіки функціонування цього виду транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу визначає Закон України «Про залізничий транспорт».

Статтею 1 Закону України «Про залізничий транспорт» визначено, що залізниця - відокремлений підрозділ акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування (далі - АТ "Укрзалізниця"), утвореного відповідно до Закону України "Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні залізничної мережі.

Обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначається Статутом залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6.04.1998 N 457 (далі - Статут).

Згідно із п. 22 Статуту за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відповідно до п. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Відповідно до п. 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки. У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджується факт здійснення відповідачем перевезення вантажів, одержувачем яких визначено позивача. Відповідно до означених залізничних накладних вагони, які прямували під до станції призначення Терни Придніпровської залізниці Акціонерним товариством «Українська залізниця» доставлені після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчать відповідні календарні штемпелі видачі вантажу на цих накладних.

Зі змісту наданих залізничних накладних, за якими Акціонерним товариством «Українська залізниця» допущено прострочення доставки вантажу, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки та тривалість цієї затримки не проставлені, що вказує на відсутність поважних причин прострочення термінів доставки вантажу одержувачу - Приватному акціонерному товариству «Північний гірничо-збагачувальний комбінат».

22.03.2019 та 03.04.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензії щодо сплати неустойки за порушення строків доставки вантажу за вказаними накладними, які залишені відповідачем без розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 10 Цивільного кодексу України, чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України.

Таким чином, спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі, регулюються як законами та підзаконними актами України, так і міжнародними договорами, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, які є частиною національного цивільного законодавства України.

Україна є учасницею міжнародної угоди, яка регулює діяльність у сфері перевезення вантажів залізничним транспортом, а саме Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС), до якої Україна приєдналась 05.06.1992.

Аналіз статей 1 та 3 Розділу І «Загальні положення» Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення свідчить про те, що до сфери застосування Угоди входять усі перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному сполученні між вказаними у другому параграфі статті 3 Угоди станціями, за накладними СМГС та лише по мережі залізниць - країн-учасниць Угоди.

Згідно із ст. 14 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу виходячи з таких норм: 1) для вантажів великої швидкості: термін на відправлення - 1 добу; термін на перевезення вантажу дрібної відправкою або в середньотонажні контейнері кожну почату 200 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 добу; термін на перевезення вантажу повагонной, контейнерної відправкою або в великотоннажному контейнері на кожну почату 320 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 добу; термін на перевезення вантажу повагонной відправкою, що перевозиться з пасажирськими поїздами ( § 4 статті 7 ), на кожну почату 420 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 добу 2) для вантажів малої швидкості: термін на відправлення - 1 добу; термін на перевезення вантажу дрібної відправкою або в середньотонажні контейнері на кожну почату 150 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 добу; термін на перевезення вантажу повагонной, контейнерною відправкою або в великотоннажному контейнері на кожну почату 200 тарифних кілометрів в межах кожної залізниці, яка бере участь у перевезенні - 1 добу. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 год. Дня, наступного за днем, в який прийнято до перевезення вантаж і накладна. Якщо вантаж прийнятий з попередніми до відправлення зберіганням, то термін доставки починається з 0.00 год. Дня, наступного за днем, в який цей вантаж призначений до навантаження. На згадку про день навантаження вантажу в накладній повинна бути зроблена відмітка. Термін на перевезення обчислюється по дійсно пройденого вантажем відстані між станцією відправлення і станцією призначення.

Відповідно до ст. 27 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення за прострочення в доставці вантажу залізниця сплачує одержувачу штраф, розмір якого визначається виходячи з провізної плати тієї залізниці, яка допустила прострочення, і величини (тривалості) прострочення, яка визначається як відношення прострочення (в добі) до загального терміну доставки, а саме: 6% провізної плати при простроченні не більше однієї десятої загального терміну доставки; 12% провізної плати при простроченні більше однієї десятої, але не більше двох десятих загального терміну доставки; 18% провізної плати при простроченні понад два десятих, але не більше трьох десятих загального терміну доставки; 24% провізної плати при простроченні понад три десятих, але не більш як чотири десятих загального терміну доставки; 30% провізної плати при простроченні понад чотири десятих загального терміну доставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що позивачем розраховано відношення перевищення терміну доставки (в добі) до загального терміну доставки та враховуючи § 2 ст. 45 УМВС визначено відсоток провізної плати, який є неустойкою за прострочення доставки вантажу, розмір якої становить 33 378,80 грн. Вказаний розрахунок суд приймає в якості належного та достовірного доказу, що підтверджується фактичними обставинами справи. Доказів щодо спростування наданого рохрахунку та заперечень щодо заявлених позовних вимог відповідачем надано не було.

Таким чином, внаслідок прострочення відповідачем строків доставки вантажів, Приватне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» правомірно нарахувало залізниці неустойку на загальну суму 33 378,80 грн. у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача у справі 1 921,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору, на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 129, 202, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний 00191023) до АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) про стягнення 33 378,80 грн., задовольнити повністю.

2. Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВО «ПІВНІЧНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (50079, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, Тернівський район, ідентифікаційний 00191023) неустойку у розмірі 33 378,80 грн. та судовий збір у розмірі 1921 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 05.09.2019.

Суддя І.Д. Курдельчук