Рішення № 84036972, 30.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/10667/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області доПриватного нотаріуса Роєнко Ірини Василівнитретя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпроект - Інвест ЛТД»проскасування запису про державну реєстрацію місцезнаходження підприємства представники позивача - Харук Р.Б.;

учасників справи: відповідача третьої особи - не з`явились,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - позивач або ГУ ДФС в Івано-Франківській області або Контролюючий орган) подало на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Приватного нотаріуса Роєнко Ірини Василівни (надалі - відповідач), в якому просить суд скасувати запис про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроект - Інвест ЛТД» від 12.04.2018, які стосуються змін місцезнаходження підприємства.

В якості підстави позову позивач зазначив, що внаслідок перевірки встановлено, що за адресою: Івано-Франківська область, Веховинський район, смт. Верховина, вул. Василя Стуса, 4, офіс 7 підприємницька діяльність ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД» не провадиться, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів.

Ухвалою від 17.07.2018 Окружним адміністративним судом міста Києва позовну заяву залишено без руху.

Позивач зазначені в ухвалі недоліки усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2018 (суддя Пащенко К.С.) справу № 826/10667/18 прийнято до свого провадження, призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпроект - Інвест ЛТД до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

04.10.2018 представники сторін у судове засідання не з`явились.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у режимі відеоконференції на 15.11.2018.

15.11.2018 судом оголошувалась перерва, розгляд справи призначено на 19.12.2018.

Зважаючи на неявку представників сторін, фіксування судового засідання 19.12.2018 не здійснювалось, розгляд справи відкладено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.12.2018 призначено справу до розгляду у судовому засіданні у режимі відеоконференції на 05.02.2019.

05.02.2019 в судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не прибули, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд ухвалив перейти до стадії письмового провадження на підставі частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.04.2017 відповідачем проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД», зокрема, щодо місцезнаходження третьої особи, про що зроблено запис 10671050004023301.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.05.2018 № 1003977537 місцезнаходженням ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД»: 78701, Івано-Франківська область, Верховинський район, селище міського типу Верховина, вул. Василя Стуса, буд. 4, офіс 7.

На виконання службової записки від 11.05.2018 № 374/09-19-08-20 працівниками оперативного управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області в додаток до матеріалів, надісланих листом від 02.06.2017 № 1749/7/09-19-21-05 повторно здійснено виїзд за вказаною вище адресою реєстрації третьої особи.

За результатами комплексу проведених заходів щодо обстеження податкової адреси ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД» місцезнаходження зазначеного суб`єкта господарювання не встановлено. Виявлено, що за адресою розташований одноповерховий житловий будинок з мансардним приміщенням, в якому проживає три сім`ї. Проведено розмову з особами, що проживають за даною адресою. Зазначені особи усно повідомили, що про ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД» чують вперше, директор ОСОБА_1 їм не відомий. Вивісок (наклейок), рекламних щитів, банерів, інших розпізнавальних та інформаційно-довідкових вказівників, які б містили назву підприємства чи будь-які інші словосполучення зі словами, вказаними у назві, на житлових і нежитлових будівлях та прилеглих до них територіях, розташованих поблизу будівлі № 4 по вул. Василя Стуса не виявлено.

За наведених обставин, позивачем зроблено висновок про те, що відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо місцезнаходження ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД», є неправдивими, оскільки підприємство не знаходиться за зазначеною в реєстрі юридичною адресою, що в подальшому мало наслідком звернення Контролюючого органу до суду із відповідним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податковий кодекс України (в подальшому - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Право контролюючого органу звертатись до суду про винесення судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів передбачене пунктом 67.2 статті 67 ПК України.

Водночас, відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV (скорочено - Закон № 755-IV).

Зокрема, у відповідності до пунктів 1-11 частини четвертої статті 17 Закону № 755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв`язку з юридичною особою; реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об`єднання, політичні партії; документ, що підтверджує правомочність прийняття рішення відповідно до статуту громадського формування про внесення змін до Єдиного державного реєстру, - у разі державної реєстрації змін до відомостей про громадське формування; відомості про керівні органи громадського формування (ім`я, дата народження керівника, членів інших керівних органів, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), посада, контактний номер телефону та інші засоби зв`язку) - у разі внесення змін до складу керівних органів; документ, що підтверджує реєстрацію іноземної особи в країні її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського, судового реєстру тощо), - у разі змін, пов`язаних із входженням до складу засновників юридичної особи іноземної юридичної особи; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону; установчий документ юридичної особи в новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в установчому документі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) передавального акта або розподільчого балансу - у разі внесення змін, пов`язаних із внесенням даних про юридичну особу, правонаступником якої є зареєстрована юридична особа; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про вихід із складу засновників (учасників) та/або заява фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників), справжність підпису на якій нотаріально засвідчена, та/або договору, іншого документа про перехід чи передачу частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи, та/або рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про примусове виключення із складу засновників (учасників) юридичної особи або ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи; заява про обрання юридичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість, та/або заява про включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за формами, затвердженими відповідно до законодавства, - за бажанням заявника у разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему його оподаткування.

Строк розгляду документів, поданих для державної реєстрації визначений статтею 26 Закону № 755-IV, згідно із пунктом 1 частини першої якої розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснюється протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів.

Підстави для відмови у державній реєстрації перелічені у частині першій статті 28 Закону № 755-IV, а саме: документи подано особою, яка не має на це повноважень; у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії; у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення про арешт корпоративних прав - у разі державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у зв`язку із зміною частки засновника (учасника) у статутному (складеному) капіталі (пайовому фонді) юридичної особи; не усунуто підстави для зупинення розгляду документів протягом встановленого строку; документи суперечать вимогам Конституції та законів України; документи суперечать статуту громадського формування; порушено встановлений законом порядок створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи; невідповідність найменування юридичної особи вимогам закону; щодо засновника (учасника) юридичної особи, що створюється, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; щодо юридичної особи, стосовно якої подано заяву про державну реєстрацію змін до відомостей Єдиного державного реєстру, пов`язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації; документи для державної реєстрації припинення юридичної особи подані: раніше строку, встановленого цим Законом; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті її ліквідації та є засновником (учасником) інших юридичних осіб та/або має не закриті відокремлені підрозділи, та/або є засновником третейського суду; в Єдиному державному реєстрі відсутній запис про державну реєстрацію юридичної особи, утвореної шляхом реорганізації в результаті злиття, приєднання або поділу; щодо акціонерного товариства, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованої реєстрації випуску акцій; щодо юридичної особи - емітента цінних паперів, стосовно якого надійшли відомості про наявність нескасованих випусків цінних паперів; щодо юридичної особи, що ліквідується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; щодо юридичної особи, що реорганізується, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та відсутній узгоджений план реорганізації юридичної особи; щодо юридичної особи, стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати страхових коштів до Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування; щодо юридичної особи, що припиняється в результаті ліквідації, стосовно якої надійшли відомості про відкрите виконавче провадження; щодо юридичної особи, стосовно якої відкрито провадження у справі про банкрутство.

Доказів недотримання відповідачем наведених вимог Закону № 755-IV позивач суду не надав.

Відтак, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що проводячи державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ «Спецпроект - Інвест ЛТД» в частині місцезнаходження юридичної особи, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Таким чином, позивачем не доведено факту порушення його прав та неможливості реалізації визначених законодавством функцій (до яких не належить контроль за внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) у зв`язку зі зміною місцезнаходження третьої особи.

При цьому, аналіз положень пункту 67.2 статті 67 ПК України свідчить, що контролюючий орган наділений повноваженнями звертатись до суду з позовами про скасування державної реєстрації змін до установчих документів саме з метою забезпечення контролю за виконанням платниками податків податкового обов`язку, тобто в рамках реалізації контролюючим органом владних повноважень, визначених пунктом 191.1 статті 191 ПК України.

Cама ж по собі державна реєстрація змін до установчих документів щодо місцезнаходження юридичної особи не створює перешкод для здійснення позивачем владних повноважень.

Зазначене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 20.06.2019 (справа № 813/1248/16).

Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Наведені вимоги КАС України в частині належного документального підтвердження своєї правової позиції позивачем як суб`єктом владних повноважень не виконані.

Відповідно до частини першої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Зазначена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Головного управління ДФС в Івано-Франківській області - відмовити повністю.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко