Рішення № 84036902, 05.09.2019, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2019 року м. Чернігів Справа № 620/1853/19

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби (далі – Чернігівська митниця ДФС, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень відповідача, а саме: прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА102230/2019/00242 та про коригування митної вартості товарів №UА102000/2019/000055/2 від 11.04.2019.

В обґрунтування своїх вимог позивачем вказано, що особою, уповноваженою на декларування товарів - ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) подана митна декларація на товар - «Легковий автомобіль, бувший у використанні, марки RENAULT, яка прийнята до оформлення з присвоєнням ІМ 40 ДЕ № UA102230/2019/633416. При цьому, особою уповноваженою на декларування задекларовано ціну товару та його митну вартість - 19000,00 РLN. Однак, Чернігівською митницею ДФС прийнято Рішення № UA102000/2019/000055/2 за митною декларацією ІМ 40 ДЕ № UA102230/2019/633416 та скориговано митну вартість легкового автомобіля, бувшого у використанні шляхом її збільшення у сумі 33888,63 РLN. Позивач вказує, що коригування митної вартості товарів було здійснено митним органом відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу оtоmotо.рl. Чернігівською митницею ДФС на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 було оформлено відповідну картку за № UA102230/2019/00242 та відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин порушення вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України, а саме уповноваженою особою (представником) заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Відповідачем встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу оtоmotо.рl мінімальна вартість відповідного транспортного засобу становить 26900 РLN, що не відповідає задекларованій вартості автомобіля, вказаній у фактурі від 04.03.2019 № 19/uz/19. Крім того, відповідачем зазначено, що документи, які додатково були надані особою, уповноваженою на декларування на запит митного органу, містять розбіжності та недоліки. Митний орган роз`яснив декларанту вимоги, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів та зазначив про необхідність подати митну декларацію згідно процедури та строків декларування, встановлених главою 40 Митного кодексу України із правильним розрахунком митної вартості товару згідно Рішення про коригування митної вартості товару № UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019. На виконання зазначених вимог особою, уповноваженою на декларування товарів було подано митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA102230/2019/633522, а тому вважає картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00242 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

30.07.2019 відповідачем подано відзив на позов, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову та зазначає, що фізичною особою не було надано до митного оформлення документів, які б підтверджували фактурну вартість товару, зокрема, касові або товарні чеки, ярлики, інші документи роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості товарів. Митницею було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсу оtоmotо.рl мінімальна вартість відповідного транспортного засобу становить 26900 РLN, що не відповідає задекларованій вартості атомобіля, вказаній у фактурі від 04.03.2019 № 19/uz/19, а тому виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості. При дослідженні додаткових документів, наданих позивачем також було виявлено розбіжності та недоліки, як наслідок відповідачем правомірно прийнято рішення №UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019 про коригування митної вартості спірного автомобіля та скориговано митну вартість до 33888,63 РLN. На підставі вказаного рішення 15.02.2019 митницею правомірно відмовлено декларанту у митному оформленні (випуску) спірного товару, про що оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA102230/2019/00242.

Позивачем 05.08.2019 подано відповідь на відзив, в якій вказані обставини викладені в позові.

14.08.2019 відповідачем подано заперечення, в яких вказані ідентичні обставини зазначені у відзиві.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

04.03.2019 згідно рахунка-фактури (інвойса) №19/uz/19 позивач (IHOR REBENKO) придбав у Наjimig Sр.z.о.о легковий автомобіль бувший у використанні, марка – RENAULT, модель – МЕGАNЕ, номер шасі - немає даних, номер кузова - НОМЕР_1 , тип кузова – універсал, тип двигуна – дизельний, номер двигуна - немає даних, робочий об`єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81 kw, колір – чорний, загальна кількість місць – 5, колісна формула - 4x2, календарний рік виготовлення – 2015, модельний рік виготовлення – 2015, призначений для перевезення пасажирів, екологічний стандарт двигуна - ЄВРО 6, торговельна марка RENAULT, виробник RENAULT, країна виробництва – FR (а.с.21).

Розрахунки за придбаний автомобіль здійснювались у готівковій формі на суму 19000,00 РLN, про що Наjimig Sр.z.о.о складено платіжний документ, а саме фіскальний чек від 04.03.2019 № 2848 (а.с.24).

Також, Наjimig Sр.z.о.о у листі від 01.05.2019 зазначено, що позивач дійсно придбав задекларований автомобіль за готівку на суму 19000,00 РLN (а.с.22-23).

Технічні характеристики автомобіля підтверджуються свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2019 № 6223715.

Крім того, позивачу видано рішення уповноваженого польського органу № АО.D.ІV.5410/128096.2019.RR від 15.03.2019 про зняття задекларованого автомобіля з реєстрації (а.с.28).

На підставі договору від 25.03.2019 № 25/03/2/2019 ОСОБА_2 подано до Чернігівської митниці ДФС митну декларацію ІМ 40 ДЕ № UA102230/2019/633416, згідно якої заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 19000,00 РLN, визначену за основним методом - за ціною договору.

На підтвердження заявленої митної вартості товару до вказаної митної декларації декларантом надано: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.03.2019 №19/uz//19; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 31.03.2019 за № UА209020/2019/17130; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2019 № 6223715; договір про надання послуг митного брокера від 25.03.2019 № 25/03/2/2019; паспорт громадянина України від 13.03.1998 Серії НК 487550; інший некласифікований документ (Рішення про зняття задекларованого автомобіля з реєстрації) № АО.D.ІV.5410/128096.2019.RR від 15.03.2019; копію митної декларації країни відправлення від 30.03.2019 № 19РL402010Е0366370.

Однак, посадовою особою митного поста «Нові Яриловичі» сформовано електронне повідомлення про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: висновки про вартісні характеристики ідентичних та/або подібних товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; копію декларації країни відправлення, та додатково зазначено, що декларант або уповноважена на декларування особа можуть за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так, 10.04.2019 експертом - автотоварознавцем здійснено експертне дослідження задекларованого товару, за результатами якого останній прийшов до висновку, що вартість легкового автомобіля RENAULT, реєстраційний номер кузова - НОМЕР_1 , 2015 року виготовлення, який ввозиться на митну територію України, без урахування ПДВ, станом на 31.03.2019 становить 101 143,01 грн (за курсом НБУ станом на 31.03.2019 – 14 211,40 РLN (а.с.30-35).

Як слідує з матеріалів справи 11.04.2019 ОСОБА_2 надана відповідь, за якою митному органу надано Висновок № 95, фотокопію чека про сплату за товар від 04.03.2019 № 2848 та копію митної декларації країни відправлення.

Однак, Чернігівською митницею ДФС на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 було оформлено відповідну картку за № UA102230/2019/00242 та відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з причин порушення вимог частини шостої статті 54 Митного кодексу України, а саме уповноваженою особою (представником) заявлені неповні відомості про митну вартість товарів, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 Митного кодексу України).

Аналізуючи зазначені норми Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 (справа 21-591а15) вказав, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості, товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 Митного кодексу України за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні ке пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливості застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У свою чергу, відповідно до частин першої-третьої статті 368 Митного кодексу України, для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

При визначенні фактурної вартості товарів, які переміщуються у несупроводжуваному багажі та вантажному відправленні, крім вартості самих товарів враховується вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України.

Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості.

Так, відповідач за результатами розгляду митної декларації ІМ 40 ДЕ № UА102230/2019/633416 та доданих до неї документів, фактично відмовив позивачу у митному оформленні спірного транспортного засобу у зв`язку з тим, що надані на запит митного органу документи, містять розбіжності та недоліки, а саме: в графах 2 (відправник) і 8 (одержувач) копії митної декларації країни відправлення від 30.03.2019 №19РL402010Е0366370 вказано одну і ту ж особу (громадянин України ОСОБА_1 ). При цьому, продавцем автомобіля згідно фактури від 04.03.2019 №19/uz/2019 є Наjimig Sр.z.о.о. Номер чеку про сплату за товар (№ 2848) не відповідає номеру платіжного документу, вказаному у фактурі від 04.03.2019 №19/uz/2019 (№ 19-03/0004/КР). Фотографії, які додаються експертом до висновку експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 10.04.2019 № 95, не відображають виявлені експлуатаційні пошкодження та недоліки, які зазначено у даному висновку.

Чернігівською митницею ДФС визначено, що задекларована вартість автомобіля суперечить наявним ціновим пропозиціям ринку транспортних засобів на ринку ЄС згідно цінової інформації інтернет-ресурсу otomoto.pl.

Враховуючи вищевикладене, відповідач визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом виходячи з 33888,60 РLN.

Поряд з цим, на виконання вимог ст. 53, 368 Митного кодексу України, для підтвердження заявленої митної вартості товару вказаної митної декларації у сумі 19000,00 РLN фактично долучено: рахунок-фактуру (інвойс) від 04.03.2019 №19/uz/19; акт про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 31.03.2019 UA209020/2019/17130; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 15.03.2019 № 6223715; договір про надання послуг митного брокера від 25.03.2019 № 25/03/2/2019; паспорт громадянина України від 13.03.1998 Серії НК 487550; інший некласифікований документ (Рішення про зняття задекларованого автомобіля з реєстрації.) № АО.D.ІV.5410/128096.2019.RR від 15.03.2019; копію митної декларації країни відправлення від 30.03.2019 № 19РL402010Е0366370, висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 10.04.2019 № 95; фотокопію чека про сплату за товар від 04.03.2019 № 2848 та копію митної декларації країни відправлення.

Тобто, декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору, що вбачається зі змісту ч. 2 ст. 53 МК України та ст. 368 МК України: 1) декларація митної вартості в даному випадку не подається, оскільки відсутні обставини передбачені у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього - не подавався, оскільки дані документи не складались; 3) рахунок-фактура (інвойс) був наданий митному органу разом з митною декларацією; 4) -5) розрахунок було здійснено у готівковій формі, а тому відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Поряд з цим, особою, що здійснювала декларування товару було подано інший платіжний та/або бухгалтерський документ, що підтверджує вартість оцінюваного транспортного засобу та містить реквізити, необхідні для ідентифікації такого транспортного засобу (фотокопія чека про сплату за товар від 04.03.2019 № 2848); б) транспортні (перевізні) документи відсутні, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування не були включені у вартість товару, а також відсутні документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, оскільки позивач самостійно вивозив задекларований автомобіль; 7) ліцензія на імпорт товару - відсутня, оскільки імпорт товару не підлягає ліцензуванню; 8) страхування не здійснювалось, а тому відсутні страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Коригування митної вартості імпортованого транспортного засобу відповідачем проведено без врахування документів, що стосуються оціненого товару, підтверджують вартість товару, містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезенного товару.

Слід звернути увагу, що такі документи як висновок експертного автотоварознавчого дослідження колісного транспортного засобу від 10.04.2019 № 95 та копія митної декларації країни відправлення не входить у перелік документів необхідних для підтвердження митної вартості товарів передбачених ст. 53 Митного кодексу України та ст. 368 Митного кодексу України.

Суд зазначає, що кожна фотографія, що відображена у Додатку № 1 експертного висновку пронумерована та має чіткий опис виявлених експертом пошкоджень та недоліків.

Крім того, згідно додаткового аркушу до акта про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 31.03.2019 за № UА209020/2019/17130 складеного посадовою особою митниці, задекларований автомобіль має пошкодження та недоліки.

При цьому, жодних відомостей про врахування пошкоджень під час коригування митної вартості автомобіля оскаржувані рішення митного органу не містять.

За висновком Касаційного адміністративного суду Верховного суду у постанові від 03.04.2018 № 809/322/17, квитанція або платіжне доручення свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із квитанцією/платіжним дорученням та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом саме квитанції/платіжного доручення не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

За правовим висновком Касаційного адміністративного суду Верховного суду у постанові від 13.02.2018 № 803/1112/17, ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.

Слід зазначити, що банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного доручення та митною вартістю товару немає. У зв`язку з цим, платіжне доручення не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару. Його неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ненадання додаткових документів, не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Правова позиція позивача також узгоджується з правовим висновком Касаційного адміністративного суду Верховного суду у постанові від 27.07.2018 № 809/1174/17.

Задекларований транспортний засіб придбавався за готівку, що підтверджується вищезазначеними документами, наявними в матеріалах справи.

Окремо слід зазначити, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Вказане свідчить про недоведеність відповідачем обставин, які б викликали обгрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом позивача розрахунку митної вартості товару за ціною договору, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі необхідні числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної з митній декларації.

Відповідно до положень ч.4 та ч. 5 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (ч. 9 ст. 58 МК України).

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь- якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Також, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо нєдостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

В той же час, з долучених до матеріалів позовної заяви скріншотів з програми обміну електронними повідомленнями з митним органом, вбачається, що відповідач не проводив необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 МК України. Саме лише посилання на проведення консультації не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару, а саме легкового автомобіля бувшого у використанні, натомість відповідачем не доведено неправильність заявленої митної вартості, відтак, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00242 та Рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та Адвокатським об`єднанням «ФЕДІС» 21.06.2019 укладено договір про надання правничої допомоги № 54 та додаткові угоди до нього (а.с.110-113).

На підтвердження факту виконання між сторонами вказаного договору позивачем надано акт наданння послуг № 54/1 від 05.08.2019 відповідно до якого по справі № 620/1853/19 Адвокатським об`єднанням «ФЕДІС» надано наступні послуги:

підготовка позовної заяви про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00242 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019 до Чернігівського окружного адміністративного суду – 8 год. 48 хв., вартістю 3300,00 грн;

підготовка відповіді на відзив Чернігівської митниці ДФС у справі 620/1853/19 – 5 год., вартістю 1875,00 грн та підготовка клопотання про повернення витрат на професійну правничу допомогу у справі 620/1853/19 – 1 год., вартістю 375 грн (а.с.116), а всього на загальну суму 5550, 00 грн.

Також позивачем надано рахунки-фактури, банківські виписки та квитанції (а.с.117-121).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь позивача здійснених та документально підтверджених судових витрат на сплату судового збору в розмірі 1536,80 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5550,00 грн.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці ДФС на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 1536,80 грн та 5550,00 грн. витрат на правничу професійну допомогу.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, прийняте у вигляді картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA102230/2019/00242.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів № UA102000/2019/000055/2 від 11.04.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1536,80 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 5550,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Чернігівська митниця Державної фіскальної служби (прос. Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ 39482156).

Повне судове рішення складено 05.09.2019.

Суддя О.М. Тихоненко