Рішення № 84036848, 05.09.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1970/19

РІШЕННЯ

іменем України

05 вересня 2019 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Капустинська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 02.07.2019, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області; 2) зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі заяви від 14.05.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звертався до відповідача із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. До заяви додавався графічний матеріал, на якому було зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. 22.05.2019 відповідачем направлено лист № П-5673/0-2676/0/95-19, в якому зазначено, що задовольнити клопотання немає можливості, так як відповідач не є розпорядником даної земельної ділянки, земельна ділянка, яка зазначена у клопотанні позивача відноситься до земель колективної власності відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498Л/ІІ (набрав чинності з 01.01.2019 року (далі - Закон), яким внесені зміни до Земельного кодексу України, зокрема Розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено п. 21, відповідно до якого з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Ухвалою суду від 08.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи (арк. спр. 2-3).

19.07.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що за результатом розгляду клопотання Головним управлінням була надана відповідь позивачу листом від 22.05.2019 № П-5673/0-2676/0/95-19, в якому зазначалося, що земельна ділянка, яку бажає отримати позивач відноситься до земель колективної власності відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю по Капустинській сільській раді Старокостянтинівського району Хмельницької області. Під час підготовки до справи було здійснено запит до Відділу у Старокостянтинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, після чого Відділ надав інформацію та картографічні матеріали від 15.07.2019 № 1269/413-19 стосовно земельної ділянки зображеної у графічних матеріалах за якими звернувся Позивач, та вказав, що: Форма власності - бувша колективна. Додано копію Державного акта на право колективної власності на землю серії НОМЕР_1 від 28.12.1995 та зазначає місце розташування спірної земельної ділянки в межах Державного акту (копія додається). Враховуючи вищевикладене, Головне управління з 01.01.2013 розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Хмельницької області. В свою чергу, повноваженнями розпоряджень землями колективної власності Головне управління не наділене. Таким чином, земельна ділянка щодо якої звернувся Позивач відноситься до земель бувшої колективної власності, що прямо вказує на неможливість надання відповідного дозволу (арк. спр. 28-32).

06.08.2019 до суду поступила відповідь на відзив від 06.08.2019, в якій позивач вказує, що додана до відзиву на позовну заяву копія державного акту серії ХМ НОМЕР_2 від 28.12.1995 жодним чином не підтверджує доводи Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо віднесення земельної ділянки до земель колективної власності, так як в даному акті відображена загальна інформація щодо земель на території Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, до нього включені землі, які підлягають розпаюванню, землі населених пунктів, державні землі, тощо (арк. спр. 51-52).

13.08.2019 до суду поступили письмові пояснення позивача від 13.08.2019 в яких стверджує, що жодних доказів, що землі передано сільській раді та вчинено дії щодо прийняття вказаних земель до комунальної власності відповідачем не надано. Під час проведення розпаювання земель КСП "1 Травня" дана земельна ділянка не була включена до земель колективної власності, які підлягали розпаюванню, а це свідчить, що ця земельна ділянка перебуває в державній власності і розпоряджається нею відповідач (арк. спр. 57-59).

Ухвалою від 15.08.2019, суд залучив до участі в справі №560/1970/19 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Капустинську сільську раду Старокостянтинівського району Хмельницької області (арк. спр. 61-62).

28.08.2019 до суду від третьої особи поступили письмові пояснення №196 від 23.08.2019 з назвою "заперечення на позовну заяву", в яких вказує, що Рішенням шостої сесії XXII скликання Пашковецької сільської ради народних депутатів №5 від 15.06.1996 передано в колективну власність КСП «1-е Травня» 1131,4 га землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державний акт ХМ №031 де чітко визначено землі комунальної власності та землі державної власності. Вказана земельна ділянка входить до складу земель колишнього КСП «1-е Травня», та належить до земель комунальної власності (арк. спр. 67-69).

З`ясувавши обставини, на які сторони покликаються як на підставу своїх вимог так і заперечень, оцінивши докази по справі, суд приходить до таких висновків, враховуючи наступне.

Позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою від 14.05.2019, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого сільського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. До заяви додав графічний матеріал, на якому було зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. (арк. спр. 45).

Листом від 22.05.2019 за №П-5673/0-2676/0/95-19 відповідач відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 , мотивуючи таку відмову тим, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» від 10.07.2018 року № 2498Л/ІІ (набрав чинності з 01.01.2019 року (далі - Закон), з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності. Згідно Державного акта на право колективної власності на землю по Капустинській сільській раді, зазначена земельна ділянка відноситься до земель колективної власності (арк. спр. 49).

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 7 зазначеного Положення визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого Міністерством аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016, № 333 "Про затвердження положень про територіальні органи Держгеокадастру" (далі - Положення №333), Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Пунктом 9 Положення №333 визначено, що начальник Головного управління є Головним державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у відповідній області, а його перший заступник та заступник - відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель у відповідній області.

Згідно з підпунктом 11 п. 10 Положення №333, начальник Головного управління підписує накази Головного управління.

Відповідно до п. 8 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, затвердженого Наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 №308 (далі - Положення №308), Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Згідно з пп. 11 п. 10 Положення №308, начальник Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області підписує накази цього Головного управління.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформляється індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадасту, що визначено Положенням №308 і Положенням №333.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідач у Відзиві на позов вказує, що ЗК України не визначено в якій формі вирішується питання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а Положення не вказує про імперативність прийняття наказу, чому суд дає критичну оцінку, враховуючи вищенаведене і наступне.

На Заяву від 14.05.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою начальником Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області був наданий лист від 22.05.2019 за №П-5673/0-2676/0/95-19, що не відповідає підпункту 11 п. 10 Положення №308 і ч. 7 ст. 118 ЗК України. Сумніви відповідача, як оформляти рішення з посиланням на ч. 7 ст. 118 ЗК України, спростовуються змістом цієї статті, а форму рішення визначено підпунктом 11 п. 10 Положення №308 і підпунктом 11 п. 10 Положення №333 - наказ.

Отже, на думку суду першої інстанції, відсутність належним чином оформленого наказу про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не зважаючи на надсилання заявнику листів про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення числа тих, які повинен ухвалити за законом.

Аналогічна правова позиція вказана у п. 26-28 постанови Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №804/5597/15.

Тобто, відповідач не вирішив загадану заяву позивача по суті, чим також порушив вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Покликання відповідача на рішення судів у справах №802/2524/17-а, №922/584/18, №822/2082/18 не спростовують вищевказаний висновок суду у цій справі, враховуючи наведене вище та вимог ст. 78 КАС України.

Згідно з п. "в" ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 га.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №804/5597/15 та від 23.11.2018 по справі №П/811/601/18.

Земельна ділянка, на яку претендує позивач, перебуває у колективній власності колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства ім. 1 - Травня, с. Капустин, Старокостянтинівського району, що підтверджується Державним актом на право колективної власності на землю Серії НОМЕР_3 від 28.12.1995 та Планом зовнішніх меж земель, переданих у колективну власність (арк. спр. 35-37).

Позивач вказує, що земельна ділянка, зазначена у його клопотанні, не була включена до земель колективної власності під час проведення розпаювання земель колишнього КСП "Перше травня" с. Капустин Старокостянтинівського району, на що суд зазначає наступне.

Так, підстави набуття державою права власності на землю визначені в ч. 5 ст. 84 ЗК України. Приписами ст. 140 ЗК України визначено підстави для припинення права власності на земельну ділянку. Можливість припинення та переходу права колективної власності нерозпайованих земельних ділянок колективної власності колишніх КСП в державну вказаними нормами не передбачений.

Також, ст. 7 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” №899-IV передбачено випадки, за яких із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються окремі землі. Тобто можливість виключення окремих земель з розподілу передбачена законодавством.

При цьому, відповідно до п. 21 Перехідних положень ЗК України, з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" (який набрав чинності з 01.01.2019) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Отже, право колективної власності, яке не припинено у встановленому законом порядку, вважається дійсним.

Відтак, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області є розпорядником земель державної власності, надання земельних ділянок із земель колективної власності не входить до його повноважень, а визначена статтею 118 ЗК України процедура розгляду клопотання не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому підстави відмови вказані у листі відповідача від 22.05.2019 за №П-5673/0-2676/0/95-19 правильні. Однак, як встановлено судом вище, відповідач не прийняв рішення, яке повинен був ухвалити щодо цього (наказ), що протиправно. Тобто, відповідач вчинив протиправну бездіяльність, а не протиправні дії, як вказує позивач, тому з урахуванням вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, перша вимога частково задовольняється з метою захисту порушеного права ОСОБА_1 . При цьому, не має підстав для задоволення другої позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити дії по наданню ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності орієнтовною площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Капустинської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області на підставі заяви від 14.05.2019, адже для цього немає законних підстав, що встановлено судом, і про що описано вище.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд з урахуванням правових позицій викладених у постановах Верховного Суду від 20.09.2018 по справі №804/5597/15, від 20.09.2018 по справі №804/5597/15 та від 23.11.2018 по справі №П/811/601/18, встановленого у цій адміністративній справі, приходить до висновку, що позивач частково довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів правомірність власних дій при вирішенні заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов частково задовольняється.

Оскільки позивач був звільнений від сплати судового збору, судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність щодо вирішення Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області заяви ОСОБА_1 від 14.05.2019 листом від 22.05.2019 № П-5673/0-2676/0/95-19.

В решті позовних вимог відмовити.

Судових витрат, які визначені ст. 132 КАС України і підлягають розподілу, немає.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 05 вересня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39767479) Третя особа:Капустинська сільська рада Старокостянтинівського району Хмельницької області (с. Капустин, Старокостянтинівський район, Хмельницька область, 31120 , код ЄДРПОУ - 25993350)

Головуючий суддя А.І. Петричкович