Рішення № 84036746, 27.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2019 р. № 520/6051/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника позивача Мазепа Г.Б.,

представника позивача Лимар О.В.,

представника відповідача Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

19.06.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" звернулось до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати протокольно прийняте Рішення Комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" п.н. 40917498 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" п.н. 40917498 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивача безпідставно віднесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, надало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

В судове засідання представники позивача прибули, позов підтримали та просили його задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно протоколу комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації на порядку денному було питання про розгляд пропозиції щодо включення до переліку ризикових підприємство ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР».

Відповідно до вищевказаного рішення включено підприємство ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».

Суд зазначає, що Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з п.201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21 лютого 2018 року затверджено Порядок, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Порядок № 117).

Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523).

Відповідно до пункту 6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснює, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до листа Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, яким визначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 , абз.1 п. 49.2, п. 49.18 ст.49 ПК України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 та п. 46.2 ст.46 ПК України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1-1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків вноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1-1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

При цьому, протоколом комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області включено підприємство ТОВ «СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР» до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ITC «Податковий блок» за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником».

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником», як і не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, в данному випадку рішенням відповідача до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ".

Крім того, щодо застосування контролюючим органом до позивача Критеріїв ризиковості платників податку визначених листом Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 10 Порядку № 117 встановлено, що критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Разом з тим необхідно зазначити, що лист Державної фіскальної служби України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року не затверджений будь-яким наказом Державної фіскальної служби України і не погоджений з Міністерством фінансів України, у зв`язку з чим не відповідає пункту 10 Порядку №117.

Наявний на офіційному веб-порталі ВР України (https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2601201-18) лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки: - з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, п. 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами. При цьому, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять.

З огляду на відсутність державної реєстрації вказаний лист не може вважатись актом управління довгострокового та неодноразового застосування, який встановлює, змінює або припиняє загальні правила регулювання однотипних відносин щодо широкого кола осіб, а тому має виключно інформативно-рекомендаційний характер.

При розгляді справи суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18, зокрема що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, протокольно прийняте рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, не відповідає вимогам пунктів 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене необґрунтовано.

Разом з цим, внесення позивача до переліку ризикових платників, перешкоджає провадженню господарської діяльності останнього з огляду на те, що всі податкові накладні, які реєструє позивач в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює перешкоди в здійсненні господарських операцій.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що протокольно прийняте Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на висновки суду щодо протиправності оскаржуваного рішення та для належного відновлення порушених прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності прийнятого рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу та сплачений судовий збір.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано договір укладений позивачем з адвокатським об`єднанням «Мазепа та партнери» про надання юридичних (адвокатських) послуг від 10.11.2018 року, згідно якого адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати клієнту юридичні (адвокатські) послуги. Також, до суду надано додаткову угоду №3 від 22.05.2019 року про внесення змін до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг №б/н від 10.11.2018 року. Крім того, до суду надано акт здачі-приймання наданих послуг №4 до договору про надання юридичних (адвокатських) послуг №б/н від 10.11.2018 року та додаткової угоди №3 від 22.05.2019 року, згідно якого загальна вартість наданих АО «МАЗЕПА та партнери» послуг на 07.06.2019 року (на момент подання позовної заяви до суду) з надання юридичних (адвокатських) послуг склала 5750,00 грн. Також, до суду надано платіжне доручення №153 від 13.06.2019 року, згідно якого позивачем до адвокатського об`єднання «Мазепа та партнери» сплачено 5750,00 грн., у призначенні платежу зазначено - оплата за адвокатські послуги згідно договору №б/н від 10.11.2018 року та акту №4 від 07.06.2019 року.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" задоволено в повному обсязі, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача суми сплаченого судового збору у розмірі 3842,00 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5750,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (62405, Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, будинок 1, квартира 16) до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (61057, Харків, вул. Пушкінська, 46) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати протокольно прийняте Рішення Комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" п.н. 40917498 до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" п.н. 40917498 з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (код ЄДРПОУ 40917498, 62405, Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, будинок 1, квартира 16) сплачений судовий збір в сумі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ЩАСЛИВИЙ ФЕРМЕР" (код ЄДРПОУ 40917498, 62405, Харківська обл., Харківський район, с. Кутузівка, вул. Шкільна, будинок 1, квартира 16) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5750 (п`ять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 05.09.2019 року.