Рішення № 84036104, 30.08.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 рокум. ПолтаваСправа № 440/1855/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

за участі:

секретаря судового засідання - Безеги А.А.,

представника позивача - Харченка О.В.,

представника відповідача - Оніпченка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Білагро" до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

24 травня 2019 року позивач ТОВ "Білагро" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001581404 від 12 лютого 2019 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 413317,79 грн.; № 0001551401 та № 0001571401 від 14 травня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що контролюючий орган протиправно ставить йому у вину порушення податкового законодавства, які фактично не мали місця в господарській діяльності ТОВ "Білагро".

Ухвалою суду від 27 травня 2019 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку з невідповідністю останньої вимогам статей 160-161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено дату та час проведення підготовчого судового засідання.

27 червня 2019 року судом одержано відзив контролюючого органа на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки Головним управлінням ДФС у Полтавській області встановлено низку порушень вимог податкового законодавства /т. І а.с.161-170/.

Ухвалою від 15 липня 2019 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, підготовче судове засідання закрито, справу призначено до розгляду по суті /т. ІІ а.с. 12/.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, наполягав на відмові у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Білагро" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 32353457, та є платником податку на додану вартість. Свою господарську діяльність підприємство здійснює у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) /т. І а.с. 139, 33-35/.

З 26 листопада 2018 року по 21 грудня 2018 року Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Білагро" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2015 року по 30 вересня 2018 року, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування за період з 01 липня 2015 року по 30 вересня 2018 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 54/16-31-14-01-10/32353457 від 16 січня 2019 року /т. І а.с.36-73/.

Незгода позивача з висновками акта перевірки стала підставою для подання заперечень /т. І а.с. 74-79/, за наслідками розгляду якого вищий контролюючий орган врахував зауваження ТОВ "Білагро" та виклав висновки акта перевірки № 54/16-31-14-01-10/32353457 від 16 січня 2019 року в такій редакції:

"Перевіркою ТОВ "Білагро" встановлено порушення:

підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.5 статті 198, підпункту 201.1 статті 201, пункту 209.7, підпунктів 209.15.1, 209.15.2 пункту 209.15, пункту 209.2 статті 209 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1313580,00 грн., в тому числі: за грудень 2015 року - на 519253,00 грн., за травень 2018 року - на 794327,00 грн.;

абзацу 11 пункту 201.10 статті 201, пункту 201.2 Податкового кодексу України в частині накладення штрафу в розмір і8067,87 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних;

абзацу "б" пункту 176.2 статті176 Податкового кодексу України щодо встановлення подання Податкового розрахунку з недостовірними відомостями про платника податку у 3-4 кварталах 2015 року, 1-4 кварталах 2016 року, 1-4 кварталах 2017 року, 1-3 кварталах 2018 року.

абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164; пункту 164.5 статті 164; підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту "а" пункту 176.2 статті176 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб в періоді, що перевірявся на 902262,28 грн.;

абзацу "е" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164; пункту 164.5 статті 164; підпункту168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту "а" пункту 1762 статті 176 Податкового кодексу України в результаті чого, занижено військовий збір в періоді, що перевірявся, на 79491,07 грн.;

підпункту 129.1.3 пункту 129.1 статті 129, підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України в результаті чого нараховано пеню по військовому збору та пеню з податку на доходи фізичних осіб;

пунктів 3.1, 3.2, 7.39, 7.41 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року та пункту 19 розділу ІІ "Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, на 577456,96 грн.

Порушень Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не встановлено" /т. І а.с. 82-86/.

На підставі акта перевірки 54/16-31-14-01-10/32353457 від 16 січня 2019 року з урахуванням висновків Головного управлінням ДФС у Полтавській області, сформульованих за результатами розгляду заперечень на акт перевірки, контролюючим органом 12 лютого 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення

№ 0001611401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за затримку реєстрації податкових накладених у розмірі 80678,73 грн. /т. І а.с. 91/;

№ 0001541401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 794327,00 грн. та про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 198582,00 грн. /т. І а.с. 92/;

№ 0001551401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 644109,60 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 478906,65 грн. та нарахування пені в сумі 142244,74 грн. /т. І а.с. 93/.;

№ 0001571401 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 53675,78 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 39908,88 грн. та нарахування пені в сумі 11853,72 грн. /т. І а.с. 94/;

№ 0001581401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в розмірі 428712,25 грн. /т. І а.с. 20/.

За результатами адміністративного оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень від 12 лютого 2019 року № 0001541401, № 0001551401, № 0001571401, № 0001581401 вищий контролюючий орган рішенням від 26 квітня 2019 року № 19974/6/99-99-11-04-01-25 скаргу позивача задовольнив частково:

скасував податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року № 0001541401 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 788371,71 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на 197093,00 грн.

скасував податкові повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року № 0001571401 та № 0001551401 в частині визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору на збільшену суму орендної плати та у відповідних частинах нараховані штрафні санкції та пеню;

податкове повідомлення-рішення № 0001581401 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування РРО в розмірі 428712,25 грн. залишив без змін /т. І а.с. 119-126/.

Позивач, не погодившись із податковими повідомленнями-рішеннями № 0001581404 від 12 лютого 2019 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 413317,79 грн.; № 0001551401 та № 0001571401 від 14 травня 2019 року, оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з того, що предметом доказування в цьому спорі є факт додержання позивачем вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637 (Положення № 637), та "Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148 Положення № 148), оскільки висновок контролюючого органа про недотримання позивачем вимог вищевказаних нормативно-правових актів призвів до виникнення спірних правовідносин та зумовив винесення спірних податкових повідомлень-рішень.

Зі змісту акта перевірки встановлено, що Головне управління ДФС у Полтавській області ставить у вину позивачу порушення вимог "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 15 грудня 2004 року № 637, та "Положення про ведення касових операцій в національної валюті в Україні", затвердженого постановою Правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, в частині проведення готівкових розрахунків на загальну суму 577457,00 грн. без подання одержувачем коштів платіжних документів (встановленої форми та змісту), на підтвердження сплати покупцем готівкових коштів.

На підставі даного висновку контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12 лютого 2019 року № 0001581404, яким застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 428712, 25 грн /т.1 а.с.20/.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

За приписами пунктів 3.1 та 3.2 Положення № 637, касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів. Касові операції, що проводяться відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оформляються згідно з вимогами цього Закону.

За правилами пунктів 1-2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

За визначенням, що міститься у статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Аналогічне за змістом визначення містить і пункт 1.2 Положення № 637.

Матеріалами справи підтверджено, що в охопленому перевіркою періоді, позивач здійснював готівкові розрахунки за послуги державного реєстратора Виконавчого комітету Радивонівської сільської ради на суму 8400,00 грн., та за пальне на автозаправних станціях ТОВ "ВОГ Рітейл", ТОВ "Болонья Компані" на загальну суму 6994,46 грн.

Як встановлено судом, на підтвердження факту здійснення готівкових розрахунків позивачем надано квитанції, оформлені державним реєстратором Виконавчого комітету Радивонівської сільської ради без додержання вимог статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Належним чином оформлені розрахункові документи на підтвердження оплати послуг державного реєстратора у позивача відсутні.

Підпунктом 12 пункту 4 розділу І Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням (Положення № 705) визначено, що сліп - паперовий документ, який підтверджує здійснення операції з використанням платіжної картки і містить набір даних щодо цієї операції та реквізити платіжної картки.

За правилами пунктів 3 та 6 розділу VІІ Положення № 705 операції користувачів повинні виконуватися з оформленням квитанції платіжного термінала, чека банкомата, сліпа та інших документів за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій формі, що складаються та друкуються державною мовою за місцем проведення операції в такій кількості примірників, яка потрібна для всіх учасників операції, та/або документів в електронній формі, передбачених правилами платіжної системи. Операції, що здійснюються з використанням платіжних карток із застосуванням імпринтерів, повинні виконуватися з оформленням сліпа, форма якого визначається платіжною системою. В узгоджені терміни сліпи передаються еквайру для формування й направлення до процесингової установи відповідної інформації для її оброблення та виконання розрахунків за виконані операції.

Таким чином, для підтвердження факту здійснення готівкових розрахунків із застосуванням електронних платіжних засобів наявність сліпа є обов`язковою.

Слід зауважити, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того факту, що готівкові розрахунки позивача на автозаправних станціях ТОВ "ВОГ Рітейл", ТОВ "Болонья Компані" за пальне підтверджені з дотриманням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки до фіскальних чеків не приєднано сліпа, сформованого платіжним терміналом, із застосуванням якого проводилась операція з оплати товару електронними платіжними засобами (карткою).

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що готівкові розрахунки за послуги державного реєстратора Виконавчого комітету Радивонівської сільської ради на суму 8400,00 грн., та за пальне на автозаправних станціях ТОВ "ВОГ Рітейл", ТОВ "Болонья Компані" на загальну суму 6994,46 грн. не підтверджені належним чином оформленими розрахунковими документами, з огляду на що суд вважає доведеним факт порушення ТОВ "Білагро" касової дисципліни в частині недодержання норм регулювання обігу готівки.

Разом із тим, судом встановлено, що в охопленому перевіркою періоді, позивач здійснював готівкові розрахунки за послуги відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" щодо переказу коштів, а також щодо придбання конвертів та марок на загальну суму 413317,79 грн.

Слід зауважити, що сторонами не заперечується факт оформлення вищевказаних операцій відділенням поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Вищевказані обставини кваліфіковано відповідачем як порушення норм регулювання обігу готівки з боку позивача.

Суд не погоджується з такою позицією контролюючого органа з огляду на таке.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1336 від 23 серпня 2003 року затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (Перелік № 1336).

За приписами пунктів 8-9 Переліку № 1336 без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій дозволено проводити розрахункові операції з продажу товарів (за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України за поданням Мінінфраструктури) і надання послуг поштовими відділеннями та пунктами зв`язку в селах; а також операції з продажу газет, журналів, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції на підприємствах поштового зв`язку, якщо питома вага такої продукції становить понад 50 відсотків загального товарообороту за відсутності продажу підакцизних товарів.

Інструкцією про порядок застосування, виготовлення, забезпечення та обліку розрахункових книжок оператором поштового зв`язку, затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 13 січня 2014 року № 6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2014 року за № 165/24942 (Інструкція № 6) передбачено, що остання розроблена відповідно до статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про поштовий зв`язок", Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

За змістом пунктів 1.2-1.3 Інструкції № 6 остання встановлює єдиний порядок застосування, виготовлення, забезпечення та обліку розрахункових книжок № 1, № 5, № 47, № П-2 оператором поштового зв`язку та поширюється на всіх операторів поштового зв`язку незалежно від форм власності.

Пунктом 2.1 Інструкції № 6 передбачено, що квитанції форм № 1, № 5, № 47, № П-2 є формами розрахункових книжок для оформлення розрахунків за надані послуги поштового зв`язку без застосування реєстраторів розрахункових операцій. Розрахункові книжки форм № 1, № 5, № 47, № П-2 (далі - ф. 1, ф. 5, ф. 47, ф. П-2) застосовуються операторами поштового зв`язку при наданні користувачам послуг згідно з вимогами Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336.

Наявною в матеріалах відповіддю відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" від 24 січня 2019 року на запит позивача повідомлено, що питома вага від загального товарообігу з реалізації журналів, газет, конвертів, листівок, знаків оплати поштових послуг, іншої друкованої продукції складає понад 50%, а тому відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" для запису прийнятих поштових переказів застосовує розрахункову книжку № 5, а для запису прийнятих платежів - розрахункову книжку № 47 на підставі пункту 9 Переліку № 1336 /т. І а.с. 131/.

Проаналізувавши вищевикладене, судом визнано правомірним оформлення готівкових розрахунків за послуги відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" щодо переказу коштів, а також щодо придбання конвертів та марок поштового зв`язку позивачем на загальну суму 413317,79 грн. квитанціями, оформленими без застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Такі висновки суду зумовлюють необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001581404 від 12 лютого 2019 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені за порушення норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 413317,79 грн.

Судом встановлено та не заперечувалось представниками сторін у судовому засіданні, що висновок контролюючого органа про протиправність оформлення готівкових розрахунків за послуги відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" щодо переказу коштів, а також щодо придбання конвертів та марок поштового зв`язку позивачем на загальну суму 413317,79 грн. оформленими без застосування реєстраторів розрахункових операцій квитанціями вплинув на розмір донарахованого позивачу грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, штрафних санкцій та пені, а також на розмір донарахованого грошового зобов`язання з військового збору, штрафних санкцій та пені.

Так, під час винесення податкового повідомлення-рішення № 0001551401 від 14 травня 2019 року контролюючий орган керувався висновком акта перевірки про те, що отримані під звіт та оформлені квитанціями без застосування реєстраторів розрахункових операцій готівкові кошти, сплачені підзвітними особами за послуги відділення поштового зв`язку Остап`є АТ "Укрпошта" на загальну суму 413317,79 грн., є оподатковуваним доходом таких осіб (додатковим благом).

Зазначені висновки відповідача з урахуванням передбачених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строків позовної давності зумовили безпідставне збільшення грошового зобов`язання позивача з податку на доходи фізичних осіб на 99465,58 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій на 71530,34 грн. та нарахування пені на суму 21421,61 грн., в зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того, визнання контролюючим органом суми в розмірі 413317,79 грн. додатковим благом підзвітних осіб, зумовило необґрунтоване її обкладення військовим збором, що мало наслідком збільшення на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001571401 від 14 травня 2019 року (з урахуванням передбачених пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строків позовної давності) розміру донарахованого грошового зобов`язання з військового збору на 8288,79 грн., застосування штрафних санкцій в розмірі 5960,86 грн. та нарахування пені в сумі 1861,62 грн., в зв`язку з чим суд вважає необхідним в цій частині скасувати податкове повідомлення-рішення.

Крім того, суд не визнає обґрунтованими посилання позивача на те, що відповідачем під час винесення податкових повідомленню-рішеннь протиправно враховано період січень та лютий 2016 року, оскільки останній на переконання ТОВ "Білагро" знаходиться поза межами строку давності, обчислення якого пункт 102.1 статті 102 Податкового кодексу України пов`язує з днем подання податкової декларації. Позивач наполягає на тому, що податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб ним взагалі не подавались, натомість у спірних податкових періодах ТОВ "Білагро" подавало Звіти з податку на доходи фізичних осіб.

Дійсно пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Разом із тим суд звертає увагу на те, що Глава 2 Податкового кодексу України в повному обсязі розкриває поняття податкової звітності.

Зокрема, пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Відтак, застосований у пункті 102.1 статті 102 Податкового кодексу України термін "податкова декларація" застосований у широкому його значенні та охоплює різноманітну податкову звітність: звіти, розрахунки, декларації, тощо.

Відповідно частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено правомірності визначення сум, зазначених в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, з урахуванням чого суд дійшов висновку про наявність підстав для їх часткового скасування.

За викладених обставин позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 10716,53 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 139, 241-246, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білагро" (вул. Гоголя, 81, с. Красногорівка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38341, код ЄДРПОУ 32353457) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0001581404 від 12 лютого 2019 року в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 413317 (чотириста тринадцять тисяч триста сімнадцять ) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0001551401 від 14 травня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 99465 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста шістдесят п`ять) гривень 58 (п`ятдесят вісім) копійок, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 71530 (сімдесят одна тисяча п`ятсот тридцять) гривень 34 (тридцять чотири) копійки та в частині нарахування пені в розмірі 21421 (двадцять одна тисяча чотириста двадцять одна) гривня 61 (шістдесят одна) копійка.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області № 0001571401 від 14 травня 2019 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання в розмірі 8288 (вісім тисяч двісті вісімдесят вісім) гривень 79 (сімдесят дев`ять) копійок, в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 5960 (п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок та в частині нарахування пені в розмірі 1861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) гривня 62 (шістдесят дві) копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білагро" (вул. Гоголя, 81, с. Красногорівка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38341, код ЄДРПОУ 32353457) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 10716 (десять тисяч сімсот шістнадцять) гривень 53 (п`ятдесят три) копійки.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05 вересня 2019 року.

СуддяА.О. Чеснокова