Ухвала суду № 84036051, 05.09.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

05 вересня 2019 рокум. Ужгород№ 260/871/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши заяву Державного підприємства "Великобичківське лісомисливське господарство" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Державного підприємства "Великобичківське лісомисливське господарство" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними дій та скасування наказу, припису та постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Великобичківське лісомисливське господарство" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Управління Держпраці у Закарпатській області щодо призначення та проведення інспекційного відвідування державного підприємства "Великобичківське лісомисливське господарство"; 2) визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці у Закарпатській області від 09.04.2019 р. №75; 3) визнати протиправним та скасувати припис Управління Держпраці у Закарпатській області від 14.05.2019 р. №ЗК/241/214/АВ/П; 4) визнати протиправними та скасувати постанови Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-103 та від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-104.

03 вересня 2019 року представник позивача подав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення до набрання законної сили рішенням суду у справі №260/871/19: 1) стягнення на підставі виконавчого документа - постанови №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-103 від 05.06.2019 р., винесеної Управлінням Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу в розмірі 125190,00 грн.; 2) стягнення на підставі виконавчого документа - постанови №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-104 від 05.06.2019 р., винесеної Управлінням Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу в розмірі 584220,00 грн.

Заявлене клопотання позивач аргументує тим, що відповідач направив оскаржені до суду постанови на виконання до Рахівського районного відділу державної виконавчого служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області, яким відкрито виконавче провадження з їх примусового виконання, про що свідчить постанови про відкриття виконавчого провадження №59756968 та №59757158 від 12 серпня 2019 року. Вважає, що примусове виконання оскаржуваних постанов може призвести до негативних фінансових наслідків для позивача у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й виконавчого збору, інших додаткових витрат виконавчого провадження, а також у вигляді арешту його майна, розрахункових рахунків. Зазначає, що ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" є одним з бюджетоутворюючих підприємств Рахівського району, тому накладення арешту на його рахунки може призвести до порушення термінів сплати обов`язкових податків та платежів до бюджетів всіх рівнів та виплати заробітної плати близько 300 працівникам. Вважає, що зазначене свідчить про існування об`єктивної необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки невжиття таких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи терміновість заявленого клопотання, суд вважає за можливе розглянути його без повідомлення осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши заявлене ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" клопотання та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 2 вказаної статті забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення.

Ч. 1 ст. 151 КАС України визначено перелік заходів, якими суд може забезпечити адміністративний позов. До таких, зокрема, відносяться:

1) зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) заборона відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ДП "Великобичківське лісомисливське господарство" відповідачем прийнято постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-103 та від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-104, що є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Відповідно до п. 11 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України).

Оскаржені постанови разом із відповідними заявами скеровані до Рахівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області для їх примусового виконання, за результатами розгляду яких головним державним виконавцем постановами від 12 серпня 2019 року відкрито виконавчі провадження №59756968 та №59757158.

Норми статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII не містять підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у разі оскарження боржником постанови про накладення штрафу у судовому порядку, а тому звернення позивача з даним адміністративним позовом до суду, враховуючи початок здійснення примусового виконання оскаржених постанов, не гарантує захист його прав та інтересів до вирішення даної справи по суті.

Разом з тим, згідно ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа, що також узгоджується з передбаченим п. 5 ч. 1 ст. 151 КАС України видом засобів забезпечення позову.

З аналізу наведеного слідує, що після відкриття виконавчого провадження зупинення виконавчих дій можливе лише на підставі рішення суду. У разі відсутності такого, арештовані кошти підлягають зарахуванню на рахунки, відкриті головними територіальними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, відділами державної виконавчої служби в органах, що здійснюють казначейське обслуговування. У разі недостатності коштів звертається стягнення на майно боржника та в подальшому здійснюється його реалізація.

Таким чином, примусове виконання оскаржуваних постанов про накладення штрафу може призвести до завдання значної шкоди інтересам позивача та негативних наслідків у вигляді звернення стягнення на кошти, майно тощо, накладення заборони розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності. При цьому без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди при здійсненні судочинства застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Ст. 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, зокрема, у рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини, у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У зв`язку з наведеним, виходячи із змісту поданої заяви та доводів, наведених позивачем на її обґрунтування, враховуючи необхідність забезпечити баланс між правами, про захист яких просить заявник, та негативними наслідками, що можуть настати у зв`язку з реалізацією оскаржуваного рішення, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення даного адміністративного позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчих документів - постанов Управління Держпраці у Закарпатській області від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-103 та від 05.06.2019 №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-104 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

Керуючись ст.ст. 150, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Державного підприємства "Великобичківське лісомисливське господарство" про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - задовольнити.

2. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-103 від 05.06.2019 р. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

3. Зупинити стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці у Закарпатській області стягнення №ЗК241/214/АВ/П/ПТ/ТД/ФС-104 від 05.06.2019 р. - до набрання законної сили судовим рішенням у справі.

4. Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Апеляційна скарга подається у відповідності до вимог п. 15.5 ч.1 Перехідних положень КАС України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII).

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін