
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2019 року м.Житомир справа № 240/8887/19
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
секретар судового засідання Недашківська Н.В. ,
за участю: представника відповідача та третьої особи Галіцької А.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Овруцького районного сектору Управління державної міграційної служби м. Овруч Житомирської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Овруцького районного сектору Управління державної міграційної служби м. Овруч Житомирської області у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 , у зв"язку з досягненням 15-річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ;
- зобов`язати Овруцький районний сектор Управління державної міграційної служби м. Овруч Житомирської області оформити та видати ОСОБА_2 , у зв"язку з досягненням 15-річного віку, паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позову зазначає, що звертався до відповідача із заяво про видачу неповнолітньому сину паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ. Разом з тим, отримав лист, у якому з посиланням на Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", відмовлено у видачі такого паспорта. На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки чинним законодавством не заборонено отримання паспорту громадянина України у формі книжечки, у зв`язку із чим звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою від 29.07.2019 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та призначено судове засідання на 28.08.2019.
12.08.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що на момент подачі позовної заяви неповнолітньому ОСОБА_2 виповнилося лише 15 років. Водночас відповідно до п.2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, на яке посилається позивач, паспорт громадянина України видається після досягнення 16-річного віку. Отже, позов є передчасним та не підлягає задоволенню.
Законний представник позивача в судове засідання не з"явився, просив справу розглядати без їх участі.
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , якому виповнилось 15 років, звернулася до відповідача із заявою про видачу неповнолітньому ОСОБА_2 , у зв"язку з досягненням 15- річного віку, паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
Листом від 02.03.2019 №Г-3/6/1827-19/76-19 Овруцький РВ УДМС у Житомирській області повідомив законного представника позивача про те, що підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України відповідно до постанови Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503 відсутні, оскільки паспорт виготовляється лише у формі пластикової картки, що містить безконтактний електронний носій у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України" від 25.03.2015 № 302. Також роз"яснено про порядок звернення неповнолітнім із заявою та переліком документів для отримання паспорта громадянина України.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, що полягає у невидачі паспорта громадянина України у формі книжечки, законний представник звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи наявність підстав для видачі неповнолітньому паспорт громадянина України у формі книжечки, суд виходить з наступного.
Як слідує з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з даним позовом, вважаючи, що відповідач порушив право неповнолітнього сина на оформлення паспорта у формі книжечки, з приводу чого суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.1 ст.13 Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення зокрема, поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з ч.3 ст.13 Закону №5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Частинами 1, 2, 4, 5 статті 14 цього Закону передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (ч.1 ст.21 Закону №5492-VI).
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до ч. 2, 4, 5, ст. 21 Закону №5492-VI кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими п. 4 ч.1 ст. 2 цього Закону.
Пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова № 302) передбачено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
У п. 14 та 35 Постанови № 302 вказано інформацію, яка вноситься до заяви-анкети про особу, на ім`я якої оформляється паспорт та документи, які до неї додаються.
Законний представник позивача звертаючись до відповідача із заявою, просив видати неповнолітньому сину паспорта у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII .
Відповідно до п.1 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (далі - Положення №2503-ХІІ), паспорт громадянина України є документом, посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт є дійсним для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Відповідно до п. 3 Положення №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.13 Положенням №2503-ХІІ для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
Згідно з п.2 Положення №2503-ХІІ паспорт громадянина України (далі - паспорт) видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства після досягнення 16-річного віку.
Отже, право на оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ виникає у особи після досягнення 16-річного віку, за умови звернення особисто з відповідною заявою, передбаченою цим Положенням.
Разом з тим, як вбачається з свідоцтва про народження неповнолітнього ОСОБА_2 від 03.02.2004 Серії НОМЕР_1 , на день звернення як відповідача так і з вказаним позовом, він не досяг 16-річного віку. На даний час йому лише 15 років. (а.с.11)
З огляду на наведене, суд вважає, що звернення щодо видачі паспорта громадянина України у формі книжечки є передчасним, та підстави для його видачі у відповідача відсутні.
Суд зазначає, що незважаючи на бажання особи оформити паспорт громадянина України у вигляді книжечки чи у вигляді картки, порядок оформлення паспорта та подачі документів являється єдиним: 1) особа звертається до територіального органу ДМС самостійно; 2) заяву-анкету подає особисто; 3) надає необхідний повний пакет документів.
Крім того, у листі від 02.03.2019 відповідачем не відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки, оскільки неповнолітнім та його законним представником не використано право на звернення до територіального підрозділу міграційної служби із відповідною заявою в порядку передбаченому Положенням №2503-ХІІ, роз"яснено порядок подання заяви з переліком документів. Більше того, як встановлено судом, станом на 02.03.2019 таке звернення було передчасним .
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.22 Основного Закону права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявник вважає, що положення певного акту впливають на його правове становище.
Право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно щодо особи має місце факт порушення права, свободи чи інтересу, та це право, свобода або інтерес порушені відповідачем.
При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб`єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.
Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,6 КАС України.
Тобто, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи та інтереси позивача.
Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 01.12.2015 у справі №800/134/15 та постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №820/3327/16.
Враховуючи те, що неповнолітній ОСОБА_2 не досяг 16-річного віку та не звертався до Овруцького УДМС із заявою про отримання паспорта у формі книжечки, суд дійшов висновку про передчасність позовних вимог та відсутність порушеного права неповнолітнього з боку відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з приписами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що оскільки право неповнолітнього на оформлення та видачу паспорта відповідачем порушене не було, позовні вимоги є передчасними, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 9,77,90,242-246,295 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ), яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 03.04.2004) до Овруцького районного сектору Управління Державної міграційної служби Житомирської області (вул.Гетьмана Виговського,4, м.Овруч, Житомирська область, 11100, код ЄДРПОУ 37808497), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул.Пушкінська, 44, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Капинос
Повне судове рішення складене 04 вересня 2019 року
Судове рішення № 84035782, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 28.08.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 240/8887/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: