Ухвала суду № 84035693, 05.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2019 року Справа 160/8508/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд:

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу ГУ НП в Дніпропетровській області від 17.07.2019 року № 2572 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Новомосковського ВП ГУ НП»;

- визнати протиправними та скасувати наказ ГУ НП в Дніпропетровській області від 22.08.2019 року № 268 о/с «По особовому складу» в частині, що стосується звільнення із служби в поліції капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського відділу поліції;

- поновити ОСОБА_1 (НОМЕР_2) на службі в Національній поліції на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського відділу поліції. ГУ НП в Дніпропетровській області з 23.08.2019 року;

- стягнути з ГУ НП в Дніпропетровській області (49101, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Троїцька, будинок 20-А, ідентифікаційний номер юридичної особи 40108866) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) суму середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 23 серпня 2019 року по день поновлення на службі.

Обґрунтовуючи означені позовні вимоги, позивач зазначив, що 22.06.2019 останньому, як капітану поліції повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 3692 КК України. За результатами проведеного службового розслідування запропоновано за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п.1 ч. 3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. 1 ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, що призвело до приниження авторитету органу Національної поліції, застосувати до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського ВП ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Зазначений висновок про результати службового розслідування за інформацією про надзвичайну подію за участю інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського ВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції, затверджений начальником ГУ НП в Дніпропетровській області Віталієм Глуховерею 24.06.2019 року. Наказом ГУ НП в Дніпропетровській області від 17.07.2019 року №2572 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Новомосковського ВП ГУ НП» до інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського ВП ГУ НП капітана поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Наказом ГУНП в Дніпропетровській області від 22.08.2019 року №268о/с «По особовому складу» за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про національну поліцію» (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) звільнено капітана поліції ОСОБА_1 (НОМЕР_2) інспектора сектору реагування патрульної поліції № 2 Новомосковського відділу поліції з 22.08.2019 року. Таким чином, позивач не погоджується із означеними наказами, в частині, що стосуються позивача та вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Приписами п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон), за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", із 01 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921,00 грн.

Суд зазначає, що позивач просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу, при цьому, на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, отже з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону, суд приходить до висновку, що позовна заява містить одну майнову вимогу, а тому, судовий збір за подання до суду вказаної позовної заяви становить 768,40 грн.

Водночас, в позовній заяві позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, оскільки відповідно до Закону під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлені на роботі.

Суд, вважає доводи позивача про те що його звільнено від сплати судового збору помилковими з огляду на наступне.

Як вже зазначалось вище, позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток, зокрема, за час вимушеного прогулу.

При цьому, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713 (далі - Інструкція № 114/8713), розробленої відповідно до Закону України від 17 вересня 1992 року N 2614-XII "Про державну статистику» та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

При цьому, інші виплати, що не належать до фонду оплати праці, встановлені в розділі 3 Інструкції № 114/8713, згідно з пунктом 3.9 якого до них відносяться суми, нараховані працівникам за час затримки розрахунку при звільненні.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року справа №910/4518/16 (Провадження №12-301гс18).

Таким чином, враховуючи вищезгадані норми, суд вважає за необхідно відмовити позивачу у задоволенні вимоги про звільнення його від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви.

Відтак, позивачу слід сплатити та надати до суду доказ сплати судового збору із заявленої ним вимоги у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Також, відповідно п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду уточнену позовну заяву зі копіями відповідно до кількості учасників справи, в якій необхідно зазначити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, вказана позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали суду.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання до суду адміністративного позову відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту наказу в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності, визнання протиправним та скасування наказу в частині звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:

- уточненого адміністративного позову із копією для вручення відповідачу з зазначенням: відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися та власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав,

- наданням до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., із заявленої позивачем вимоги, сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С. В. Прудник