Ухвала суду № 84035688, 05.09.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

05 вересня 2019 року Справа 160/7532/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Златіна С.В.

при секретарі - Піскун Я.В.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Кисельов Б .В .

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку звернення з адміністративним позовом до суду по адміністративній справі № 160/7532/19 за позовом ОСОБА_3 до Амур-Нижньодніпровського відділу Державної виконавчої служби міста Дніпра про визнання протиправними та скасування постанов, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Амур-Нижньодніпровського відділу ДВС міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними та скасувати постанови про стягнення виконавчого збору від 22.07.2019 року ВП № 54288227 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2019 року ВП № 59614216.

Ухвалою суду від 27.08.2019 року відкрито повадження у адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від відповідача матеріали виконавчого провадження ВП № 54288227.

У судовому засіданні позивач зазначив про те, що ним строк звернення до адміністративного суду з поважних причин на один день, через зайнятість позивача на роботі.

Відповідач у судовому засіданні залишив вирішення даного клопотання на розсуд суду та повідомив суд про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження направлена позивачу рекомендованим листом та отримана останнім 26.07.2019 року. Відповідач не може надати суду докази направлення та отримання позивачем постанови про стягнення виконавчого збору, оскільки остання направлена простою кореспонденцією.

Суд під час відкриття провадження у адміністративній справі не вирішував питання про визнання поважними причин пропущення позивачем строку звернення з адміністративним позовом до суду.

Суд дослідивши клопотання позивача, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

Предметом позову є вимоги: визнання протиправним та скасування постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору та про відкриття виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Отже, чинне законодавство України, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлено досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17рп/2011 визнано, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційний прав на судовий захист і доступ до правосуддя.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

У відповідності до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що останній отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження саме 26.07.2019 року, що також підтверджується матеріалами виконавчого провадження ВП 54288227, копії яких містяться у матеріалах справи.

У матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем постанови про стягнення виконавчого збору .

З позовною заявою до адміністративного суду позивач звернувся лише 06.08.2019 року згідно із штампу відділу діловодства суду. Позовна заява здана до канцелярії суду нарочно.

Отже, позивач станом на момент звернення з позовом до суду пропустив строк встановлений ч.2 ст.287 КАС України стосовно оскарження постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження.

Строк звернення до суду з позовною заявою стосовно оскарження постанови про стягнення виконавчого збору позивачем не пропущено, оскільки відповідач не надав суду доказів отримання останньої позивачем.

Одночасно судом встановлено, що строк звернення до суду пропущено лише на один календарний день.

У відповідності ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (ч.1 ст. 5 КАС України).

Враховуючи завдання адміністративного судочинства та право особи на звернення до адміністративного суду, а також те, що строк звернення з адміністративним позовом до суду пропущено позивачем лише на один календарний день, то суд вважає причини пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які наведено у клопотанні, поважними.

Таким чином, строк звернення з адміністративним позовом до суду підлягає поновленню.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України суд , -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_3 строк звернення з адміністративним позовом до суду.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до статті 256 КАС України.

Суддя (підпис) С.В. ЗлатінЗ оригіналом згідно

Суддя С.В. Златін