Рішення № 84035430, 05.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1879/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 131 від 14.12.2018, в частині призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 27- місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн.; 2) зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день настання інвалідності (10.09.2013), з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою судді від 09.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням відповідача, оформленого Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 131 від 14.12.2018 було призначено позивачу виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн. ОСОБА_1 вважає дане рішення в частині виплати позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 27- місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн. протиправним, так як відповідно до статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 499 та за закріпленого нею Порядку - право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв`язку з інвалідністю, що настала після звільнення з військової служби внаслідок захворювання, пов`язаного з її проходженням, починається саме з моментом настання підстав для отримання цієї допомоги. Тобто в даному випадку саме з моменту настання інвалідності, а не з моменту звільнення з військової служби, як це вирішив відповідач, згідно Протоколу № 131 від 14.12.2018.

25.07.2019 та 30.07.2019 від Міністерства оборони України до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач позов не визнає, вважає його безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. В обґрунтування правомірності призначення одноразової грошової допомоги Міністерство оборони України зазначило, що згідно частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно абзацу 5 підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 за № 499, грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнений з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Підпунктом 2 пункту 2 даного Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби - у розмірі 27-місячного грошового забезпечення - інвалідам 3-ї групи.

Таким чином, як стверджує відповідач, грошове забезпечення для виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю повинно визначатися на день його звільнення, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, тобто за останньою посадою, яку він займав на день звільнення. На день звільнення ОСОБА_1 з військової служби розмір його грошового забезпечення становив 801 450,00 карбованців. Тому саме із зазначеного розміру грошового забезпечення позивачу була виплачена йому одноразова грошова допомога, тобто на день звільнення його з військової служби, а не на день визнання медико-соціальною експертною комісією ОСОБА_1 інвалідом 3-ї групи, як це зазначає у позові ОСОБА_1 . Беручи до уваги вищевикладене, відповідач стверджує, що Міністерство оборони України виконало всі вимоги законодавства, що регулюють надання пільг, гарантій та компенсацій військовослужбовцям та військовозобов`язаним, та здійснило призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у належному розмірі.

13.08.2019 позивачем подано до суду відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої останні не погоджується з твердженням відповідача, що одноразова грошова допомога призначається з грошового забезпечення на момент звільнення з військової служби, а не на момент настання підстав для отримання цієї допомоги.

Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайоного суду Волинської області від 27.02.2018, у справі № 161/18555/17 за позовом громадянина ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, визнано протиправним і скасовано пункт 18 протоколу № 91 комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову ОСОБА_1 у виплаті одноразової грошової допомоги. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити і виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 27- місячного грошового забезпечення як інваліду III групи відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою КМУ від 28.05.2008 №499.

На виконання рішення Луцького міськрайоного суду Волинської області від 27.02.2018, у справі № 161/18555/П 14.12.2013 Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, винесено протокол №131.

Пунктом 13 даного протоколу комісія прийшла до висновку про призначення старшому прапорщику в запасі ОСОБА_1 , якого 12.04.1994 звільнено з військової служби, одноразову грошову допомогу, у зв`язку з встановленням III групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії в розмірі 27 місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн.

Відповідно до виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ВЛН № 039007, ОСОБА_1 з 11.07.2000 первинно встановлено 3-ю групу інвалідності з причини порання, контузії, захворювання, пов`язаного з участю в бойових діях та перебуванням на території іншої держави, яка була встановлено терміном «довічно» згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії № 0060152 від 10.09.2013.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини четвертої статті 17 Конституції України, держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті. 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до частини другої статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб» за № 499 від 28.05.2008.

Таким чином, оскільки позивач є особою, звільненою з військовою служби, а інвалідність 3-ї групи внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, йому встановлено 10.09.2013 (тобто після 1 січня 2007), він має право на виплату одноразової грошової допомоги у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України за № 499 від 28.05.2008.

Беручи до уваги те, що позивач є особою, звільненою з військовою служби, якій встановлена інвалідність 3-ї групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на виплату йому одноразової грошової допомоги котра повинна обчислюватися з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення йому групи інвалідності, як це зазначено у вищевказаному Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 за № 499.

Пунктом 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 за № 499 встановлено, що грошове забезпечення визначається: для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а для звільнених з військової служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Судом було встановлено, що ОСОБА_1 був звільнений з військової служби 12.04.1994, а 11.07.2000 йому первинно встановлено 3-ї групу інвалідності з причини порання, контузії, захворювання, пов`язаного з участю в бойових діях та перебуванням на території іншої держави, яка була встановлено терміном «довічно» згідно виписки з акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії № 0060152 від 10.09.2013.

Таким чином, грошове забезпечення для виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв`язку з інвалідністю повинно визначатись за останньою посадою, яку він займав на день звільнення і за якою здійснюється його соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) до події, факту застосовується той закон або нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали чи мали місце.

Тому для факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави зазначеної одноразової грошової виплати у зв`язку з інвалідністю, в тому числі і для визначення конкретного розміру складових грошового забезпечення за останньою посадою, яку позивач займав при звільнені, повинні застосовуватися закони та підзаконні нормативні акти, що діяли станом на 10.09.2013, тобто на день встановлення позивачу медико-соціальною експертною комісією ІІІ групи інвалідності довічно.

Станом на 10.09.2013 чинними нормативно-правовими актами щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, а також осіб, звільнених з військової служби є: Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 за № 499 та затверджений нею Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб.

Підпунктом 2 пункту 2 зазначеного вище Порядку встановлено, що одноразова грошова допомога виплачується: військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розрахунок грошового забезпечення при встановленні виплат одноразової грошової допомоги здійснюється на момент виникнення випадків, передбачених законом зокрема: настання інвалідності військовослужбовців звільнених з військової служби у разі настання інвалідності після закінчення трьох місяців з часу звільнення зі служби, але внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням службових обов`язків.

Розмір одноразової грошової допомоги у випадках настання інвалідності безпосередньо залежить від ступеня втрати працездатності, визначеного МСЕК при встановленні інвалідності, що дає підстави вважати, що при виплаті вказаної допомоги слід виходити з розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців на момент встановлення втрати працездатності.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 583/3021/15-а, та постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 357/9243/15-а.

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір одноразової грошової допомоги, на яку позивач має право у зв`язку з настанням інвалідності 3-ї групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, повинен обчислюватись з розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців на момент встановлення МСЕК інвалідності ОСОБА_1 .

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 131 від 14.12.2018, в частині призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн. та зобов`язання Міністерства оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день настання інвалідності (10.09.2013), з урахуванням виплачених сум.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлоцький, 6) про визнання протиправним та скасування рішення в частині, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України, оформлене Протоколом засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 131 від 14.12.2018, в частині призначення ОСОБА_1 виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням 3-ї групи інвалідності внаслідок травми, пов`язаної з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день звільнення з військової служби (12.04.1994), в сумі 216,39 грн.

Зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 27-місячного грошового забезпечення, встановленого на день настання інвалідності (10.09.2013), з урахуванням виплачених сум.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255, 295 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ф. А. Волдінер