Рішення № 84035428, 04.09.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року ЛуцькСправа № 140/2359/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Шацько-Любомльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Шацько-Любомльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - відповідач, Шацько-Любомльське ОУ ПФУ) про визнання протиправною відмову від 11.02.2019 №4/Н-01 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання з 04.12.2018 та у разі зміни грошового устримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного грошового утримання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 працював суддею і після виходу у відставку за станом здоров`я перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці, отримуючи щомісячне довічне грошове утримання. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 зобов`язано відповідача призначити йому щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 12.03.2013, відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453-VІ), виходячи із розміру заробітної плати судді, який працює на посаді голови Шацького районного суду. Постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а зобов`язано Шацько-Любомльське ОУ ПФУ здійснити перерахунок його щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру з 08.06.2016.

Позивач 30.01.2019 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку його довічного грошового забезпечення, як судді у відставці. Проте, у відповідь на дану заяву Шацько-Любомльське ОУ ПФУ листом від 11.02.2019 №4/Н-01 повідомило, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці проводити не має правових підстав, оскільки в рішеннях судів немає зобов`язання та механізму подальшого проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання, а також немає правових підстав провести перерахунок з урахуванням довідок від 25.01.2019 №№70, 71.

ОСОБА_1 не погоджуються з відмовою відповідача у проведенні перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання на підставі поданих довідок, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016 визначено, що у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. З наведених підстав просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.1-1а).

В поданому до суду відзиві від 02.09.2019 (а.с.23-25) відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав та просить відмовити в їх задоволенні з тих мотивів, що правові підстави для проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відсутні, оскільки позивач звернувся до управління з вимогою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із заявою не встановленої форми, чим порушив вимоги, передбачені Порядком подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1. Така заява не може розглядатися органами Пенсійного фонду України як заява про перерахунок та не може призводити до відповідних правових наслідків. Вказане підтверджується позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18.07.2018 №461/4328/16-а. Крім того зазначає, що довічне грошове утримання позивачу призначено на підставі і в спосіб, що прямо передбачені судовими рішеннями, які набрали законної сили. При цьому у жодній з постанов суду немає зобов`язання та механізму подальшого проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання. Відтак, провести перерахунок з урахуванням довідок №70 від 25.01.2019 та №71 від 25.01.2019 немає правових підстав.

Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в Шацько-Любомльському ОУ ПФУ та отримує щомісячне довічне грошового утримання (а.с.29-31).

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України від 22.07.2004 №837/2004 звільнений з посади судді Шацького районного суду Волинської області у зв`язку з поданням заяви про відставку за станом здоров`я, що перешкоджає продовженню виконання обов`язків (а.с.8).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2014 у справі №159/3945/13-а зобов`язано відповідача призначити ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці з 12.03.2013, відповідно до частини четвертої статті 43 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (далі - Закон №2453-VІ), виходячи із розміру заробітної плати судді, який працює на посаді голови Шацького районного суду (а.с.9-13).

Крім того, постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016 у справі №170/743/16-а зобов`язано Шацько-Любомльське ОУ ПФУ здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача без обмеження граничного розміру з 08.06.2016 (а.с.14-15).

30.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з грудня 2018 року, до якої додав довідки про заробітну плату від 25.01.2019 №№70, 71 (а.с.5).

Листом від 11.02.2019 №4/Н-01 Шацько-Любомльське ОУ ПФУ повідомило позивача про те, що у жодній з постанов суду немає зобов`язання та механізму подальшого проведення перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання…. Тобто довічне грошове утримання позивачу призначено на підставі і в спосіб, прямо передбачені судовими рішеннями, які набрали законної сили….Таким чином провести перерахунок з урахуванням довідок №70 від 25.01.2019 та №71 від 25.01.2019 немає правових підстав (а.с.6-7).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини четвертої статті 142 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Відтак зміна розміру суддівської винагороди діючого судді є безумовною підставою для перерахунку щомісячного грошового забезпечення судді у відставці.

Частиною третьою статті 133 Закону №2453-VІ (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12.02.2015 №192-VІІІ) передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, 04 грудня 2018 року Конституційним судом України ухвалено рішення у справі №1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року №11-р/2018 за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №245З-IV «Про судоустрій і статус суддів» у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд».

Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».

Як слідує з матеріалів справи, враховуючи рішення Конституційного суду України у справі №1-7/2018 (4062/15) від 04.12.2018 року №11-р/2018, 25 січня 2019 року ТУ ДСА у Волинській області видало позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці:

№71, згідно з якою станом на 04.12.2018 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на відповідній посаді працюючого судді Шацького районного суду Волинської області складає 34359,00 грн, у тому числі посадовий оклад - 26430,00 грн, доплата за вислугу років - 7929,00 грн;

№70, згідно з якою станом на 01.01.2019 суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці на відповідній посаді працюючого судді Шацького районного суду Волинської області складає 37459,50 грн, у тому числі посадовий оклад - 28815,00 грн, доплата за вислугу років - 8644,50 грн (а.с.16-17).

Зазначені довідки разом із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання були подані позивачем до Шацько-Любомльського ОУ ПФУ.

Відмовляючи у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі вказаних довідок, відповідач зазначив про відсутність правових підстав для його проведення, оскільки довічне грошове утримання позивача призначено на підставі та у спосіб, що передбачені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Однак, суд не погоджується з такою позицією пенсійного органу, оскільки виходячи з з приписів частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання здійснюється у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, і такий перерахунок проводиться незалежно від того, на якій підставі судді призначено щомісячне довічне грошове утримання - за самостійним рішенням пенсійного органу чи за судовим рішенням.

Пунктами 1 - 3 розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008 за №200/14891 (з наступними змінами та доповненнями; далі - Порядок № 3-1) передбачено, що заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання. У разі надсилання заяви і документів для перерахунку щомісячного довічного утримання поштою днем звернення за перерахунком вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Отже, вищенаведені положення Порядку №3-1 чітко регулюють порядок проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та передбачають, що такий перерахунок повинен проводитись на підставі поданої заяви про перерахунок та відповідної довідки про суддівську винагороду працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки з 04.12.2018 у зв`язку із прийняттям Конституційним судом України рішення у справі №1-7/2018 (4062/15), а також з 01.01.2019, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 на рівні 1921 гривня, змінився посадовий оклад судді місцевого суду, тому раніше призначене щомісячне довічне грошове утримання позивача як судді у відставці підлягає перерахунку.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що позивач звернувся до управління з вимогою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із заявою не встановленої форми, чим порушив вимоги, передбачені Порядком №3-1, оскільки вказаним Порядком не затверджено відповідний бланк заяви, а лише в Додатку №1 наведено найменування заяви «Заява про призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці». Не зазначення позивачем найменування поданої заяви не може слугувати підставою для відмови у перерахунку, більше того, відповідач у своєму листі від 11.02.2019 4/Н-01 як на підставу відмови у проведенні перерахунку не вказував факт подання ОСОБА_1 заяви не за встановленою формою. При цьому суд не бере до уваги посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 18.07.2018 №461/4328/16-а, оскільки обставини, викладені у даному судовому рішенні, не є тотожними розглядуваним у даній справі.

Разом з тим, при вирішенні справи суд враховує правову позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, від 01.12.2004 №19-рп/2004 у справі про незалежність суддів як складову їхнього статусу, від 11.10.2005 №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання, від 22.05.2008 №10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України, від 03.06.2013 №3-рп/2013 у справі щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці та від 08.06.2016 №4-рп/2016 у справі про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці, у яких Конституційний Суд України зазначив, що конституційний принцип незалежності суддів забезпечує важливу роль судової влади в механізмі захисту прав і свобод людини і громадянина та є запорукою реалізації права на судовий захист, передбаченого частиною першою статті 55 Основного Закону України; положення Конституції України стосовно незалежності суддів, яка є невід`ємним елементом статусу суддів та їх професійної діяльності, пов`язані з принципом поділу державної влади та обумовлені необхідністю забезпечувати основи конституційного ладу й права людини, гарантувати самостійність і незалежність судової влади; гарантії незалежності суддів як необхідні умови здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом встановлені у базових законах з питань судоустрою, судочинства, статусу суддів, мають конституційний зміст і разом з визначеними Основним Законом України складають єдину систему гарантій незалежності суддів та повинні бути реально забезпечені; конституційний статус судді дає підстави ставити до судді високі вимоги і зберігати довіру до його компетентності та неупередженості, передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя; однією з гарантій незалежності суддів є їх належне матеріальне та соціальне забезпечення, зокрема надання суддям за рахунок держави суддівської винагороди, а суддям у відставці - щомісячного довічного грошового утримання або пенсії за вибором.

Крім того, Конституційний Суд України у свої рішеннях покликається на норми Європейської хартії про закон «Про статус суддів» від 10.07.1998, відповідно до яких рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов`язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1), статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4), а також на рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 13.10.1994 № (94)12, від 17.11.2010 №(2010)12, згідно з якими кожна держава має забезпечити відповідність статусу і винагороди суддів гідності їхньої професії та відповідальності, яку вони беруть на себе; суддівська винагорода має бути достатньою, щоб захистити суддів від дії стимулів, через які можна впливати на судові рішення; мають існувати гарантії виплат у зв`язку з відставкою суддів, які мають відповідати попередньому рівню оплати праці суддів.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у здійсненні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 25.01.2019 за №№71, 70, тому з наведених вище мотивів та підстав, виходячи із наданих суду частиною другою статті 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними дій Шацько-Любомльського ОУ ПФУ щодо відмови в перерахунку позивачу щомісячного довічного грошового утримання; зобов`язання Шацько-Любомльського ОУПФУ здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання з 04.12.2018 на підставі довідки ТУ ДСА у Волинській області від 25.01.2019 №71 та з 01.01.2019 на підставі довідки ТУ ДСА у Волинській області від 25.01.2019 №70.

При цьому вимога позивача про зобов`язання Шацько-Любомльського ОУ ПФУ у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснювати перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання до задоволення не підлягає, оскільки в порядку КАС України судовому захисту підлягає порушене право особи.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн, сплачений згідно з квитанцією від 31.07.2019 №0.0.1423846277.1 (а.с.2). В той же час, переплачена сума судового збору 34,40 грн може бути повернута позивачеві за його клопотанням ухвалою суду в порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Шацько-Любомльського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.

Зобов`язати Шацько-Любомльсько об`єднане управління Пенсійного фонду України (44300, Волинська область, м.Любомль, вулиця Костельна, будинок 5, ідентифікаційний код 40461396) здійснити перерахунок ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) щомісячного довічного грошового утримання з 04 грудня 2018 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 25 січня 2019 року за №71 та з 01 січня 2019 року на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України у Волинській області від 25 січня 2019 року за №70.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Шацько-Любомльсько об`єднане управління Пенсійного фонду України (44300, Волинська область, м.Любомль, вулиця Костельна, будинок 5, ідентифікаційний код 40461396) судові витрати в розмірі 768 гривень 40 копійок (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій