Рішення № 84031554, 04.09.2019, Семенівський районний суд Чернігівської області

04.09.19

Справа № 739/1446/17

Провадження № 2/744/396/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2019 року в місті Семенівка Чернігівської області Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого - судді Гнипа О. І.,

при секретарі Шаповал Ю. В.,

розглянувши цивільну справу № 739/1446/17 за позовом

позивача: ОСОБА_1

до

відповідачів: 1) ОСОБА_2 ; 2) публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»

про

вимоги позивача: 1) стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошового відшкодування моральної шкоди у розмірі 5000 гривень 00 копійок; 2) стягнення з публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 16069 гривень 28 копійок страхової виплати - вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу та 1550 гривень 00 копійок вартості автотоварознавчого дослідження, а всього 17619 гривень 28 копійок,

у відкритому судовому засіданні, проведеному за участі: позивача ОСОБА_1 ; представника позивача - адвоката Костюченка В. К.; представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Наполова М. І., а також не присутності відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»,-

В С Т А Н О В И В :

За пред`явленим виправленим позовом позивачем ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_2 та публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» заявлено дві позовні вимоги: 1) стягнути на користь позивача з відповідача ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди 5000 гривень; 2) стягнути на користь позивача з відповідача, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», страхову виплату в розмірі 37132 гривні 22 копійки - вартості відновлювального ремонту та 1500 гривень вартості автотоварознавчого дослідження, а всього 38682 гривні 22 копійки. В обґрунтування вказаних позовних вимог у позові зазначено про те, що 18.07.2016 сталася подія дорожньо-транспортної пригоди за участю належного позивачеві автомобіля марки Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , та автомобіля Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 .. Зіткнення сталося внаслідок того, що, за аргументами позивача, відповідач ОСОБА_2 , котрий керував автомобілем Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи на перехресті з круговим рухом позаду автомобіля Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , намагався здійснити обгін на перехресті, внаслідок чого і вчинив зіткнення з автомобілем Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 . В діях водія автомобіля Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 , вбачається порушення п. 14.6(а) Правил дорожнього руху, що й призвело до зіткнення автомобілів. Про зазначені обставини, на погляд позивача, свідчить той факт, що удар, завданий автомобілю Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , автомобілем Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 , прийшовся на лівий бік автомобіля (під кутом майже 90 градусів). При зіткненні автомобіль Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , був відкинутий на 16 метрів від місця зіткнення, що може свідчити про значне перевищення швидкості автомобілем Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 . На ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення не складався. Протокол про адміністративне правопорушення складався на водія належного позивачеві автомобіля. Постановою Ковпаківського районного суду міста Суми справу було закрито за відсутністю в діях водія належного ОСОБА_1 автомобіля Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , складу адміністративного правопорушення. Постановою Апеляційного суду Сумської області від 28 жовтня 2016 року ОСОБА_3 , який керував автомобілем Фольксваген Гольф 4, номерний знак НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, але провадження у справі закрито у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Позивач звертався до страхової компанії з питання відшкодування, проте йому було відмовлено через те, що не встановлено вини водія Мерседес Бенц GL320, номерний знак НОМЕР_2 . Вартість відновлювального ремонту належного позивачеві транспортного засобу згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 061 від 28 липня 2016 року складає 37132 гривні 22 копійки. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачеві завдана моральна шкода, яка, на його думку, полягає у душевних стражданнях, котрих він зазнав у зв`язку з пошкодженням його майна (виправлена позовна заява в томі 1 на а.с. 33-34).

Позивачем ОСОБА_1 в частині вимог до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» зменшувалися позовні вимоги із заявленням необхідності стягнення з цього відповідача на користь позивача 16069 гривень 28 копійок страхової виплати - вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу та 1550 гривень 00 копійок вартості автотоварознавчого дослідження, а всього 17619 гривень 28 копійок (відповідна заява в томі 1 на а.с. 121).

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав повністю та пояснив, що, на його переконання, його позовні вимоги є обґрунтованими.

Представник позивача, адвокат Костюченко Владислав Костянтинович, у судовому засіданні позов також підтримав повністю та пояснив, що вимоги позивача він вважає домірними.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав до суду письмове звернення щодо повного не визнання позову із посиланням на власні доводи щодо неправомірності позовних вимог, а також направив в суд свого представника Наполова М. І ..

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Наполов Микола Іванович, у судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив про те, що, на його погляд, позивач не має аніяких законних підстав на відшкодування заявлених грошових сум за позовом.

Представник відповідача, публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», за довіреністю Сагаль Сергій Вікторович у судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час і місце судового засідання, надіслав до суду письмові клопотання про розгляд справи за його відсутності із зазначенням даних про незаконність, на думку представника відповідача, вимог до страхової компанії.

Допитаний у судовому засіданні як свідок ОСОБА_3 дав показання про те, що він вважає винуватцем у дорожньо-транспортній пригоді відповідача ОСОБА_2 , який не був притягнутий до встановленої законом відповідальності.

Суд, вислухавши учасників справи, вивчивши матеріали цивільної справи, вважає за потрібне вирішити позов за наступних установлених судом обставин.

У справі з`ясовано, що 18 липня 2016 року о 15 годині 40 хвилин в місті Новгород-Сіверський Чернігівської області на площі Князя Ігоря сталася подія дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 , та автомобіля «Mercedes-Benz GL 320 CDi», номерний знак НОМЕР_4 , під керуванням водія ОСОБА_2 . В результаті цієї події транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Указані обставини підтверджуються відомостями письмових доказів, зокрема, постанови Апеляційного суду Сумської області від 28 жовтня 2016 року у справі про адміністративне правопорушення щодо водія ОСОБА_3 (копія в томі 1 на а.с. 7-9).

Втім, у справі відсутні належні і допустимі докази вини водія ОСОБА_2 у вчиненні приведеної вище дорожньо-транспортної пригоди.

Встановлюючи такі обставини, суд не бере до уваги та на підставі положень ч. 1 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу України відкидає відомості присутнього у справі висновку експерта від 16 лютого 2018 року № 640 (том 1, а.с. 89-97), адже даний висновок заснований на вихідних даних, наданих експертові однією стороною позивача без урахування доводів відповідача. Крім того, цей висновок є своєвільним результатом роботи експерта, адже він зроблений з перевищенням повноважень експерта за результатами проведення комплексної судової транспортно-трасологічної експертизи та експертизи обставин та механізму ДТП, яка ухвалою суду у справі зовсім не призначалася (у справі ухвалою суду від 02 листопада 2017 року, на підставі нібито якої провадилася вказані експертизи, призначалася тільки автотехнічна експертиза (ухвала в томі 1 на а.с. 61-63). Більш того, експертом в оцьому висновку зроблено допущення про порушення Правил дорожнього руху України, яких не було, адже на момент події дорожньо-транспортної пригоди були чинними Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із наступними змінами).

Висловлені у судовому засіданні доводи позивача ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 засновані здебільшого на суб`єктивних оціночних судженнях, а отже, не можуть бути покладені в основу висновків суду про беззастережну певну винуватість в ДТП відповідача ОСОБА_2 через що судом відхиляються.

За таких обставин суд убачає за потрібне відмовити у задоволенні позову повністю з таких підстав.

Приписами ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З правил ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України у контексті розглядуваного спору випливає, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Тобто наведені вище норми чітко обумовлюють наявність встановленої вини у діяннях особи як передумови її відповідальності за завдану шкоду.

Однак, як зазначалося вище, вина відповідача ОСОБА_2 у події ДТП у справі не доведена належними і допустимими доказами через що правові підстави для задоволення позовних вимог до цього відповідача відсутні.

Разом з тим, внаслідок не доведення вини відповідача ОСОБА_2 , не присутні правові підстави і для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» як страховика з огляду на положення ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок зіткнення автомобілів - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до суду апеляційної інстанції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя: О. І. Гнип