Постанова № 8403141, 10.12.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

          13:47           № 3/651

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Блажівської Н. Є., при секретарі судового засідання Миколаєнко І. О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

За позовом Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів

до Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»

про стягнення штрафу

У судовому засіданні 10 грудня 2009 року відповідно до пункту 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину Постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И

Волинське обласне управління у справах захисту прав споживачів (надалі також –«Позивач») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна» (надалі також –«Відповідач») про стягнення з Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»суму штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3953, 50 грн. згідно рішення від 1 жовтня 2007 року № 497 до Державного бюджету м. Луцька (р/р 31110106700002, код 21081100, МФО 803014, ІК 21741605).

Позивачем подано клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна» обліковується борг в розмірі 3953, 50 грн. згідно з рішенням № 497 від 1 жовтня 2007 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Вказаний борг, як зазначено в позовній заяві, виник у зв’язку з встановленням Позивачем факту порушення Відповідачем законодавства про рекламу, а саме –недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами (пункт 5 статті 8 Закону України «Про рекламу»).

Представник Відповідача –Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна», –в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В обґрунтування заперечень на позов представником Відповідача було зазначено про те, що рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 497 від 1 жовтня 2007 року про порушення законодавства про рекламу та стягнення штрафу було скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2009 року, яка набрала законної сили.

Враховуючи вищевказане, представник Відповідача посилався на відсутність правових підстав для стягнення штрафу з ЗАТ «АІСЕ Україна»та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В

Засади рекламної діяльності в Україні, відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами регулюються Законом України «Про рекламу»(надалі також –«Закон»).

Станом на час прийняття Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів рішення № 497 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 1 жовтня 2007 року була чинною редакція Закону України «Про рекламу»від 17 травня 2007 року.

Відповідно статті 1 Закону реклама –інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди. Реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Загальні вимоги до реклами визначено статтею 8 Закону.

Так, відповідно до частини 5 статті 8 Закону реклама про зниження цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення зниження цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру зниження до попередньої ціни реалізації товару.

7 вересня 2007 року у газеті «Ярмарок»№ 34 Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна»було розміщено рекламне оголошення на тему «Заведи своє авто»з інформацією про 50-ти відсоткову знижку на ціну послуг.

Статтею 26 Закону визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів –щодо захисту прав споживачів.

Станом на час прийняття рішення було чинним Положення про головні управління (управління) у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затверджене наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 листопада 2006 року № 332 (станом на час розгляду справи наказ втратив чинність).

Відповідно до пункт 4 вищезазначеного Положення управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють контроль за дотриманням рекламодавцями, виробниками і розповсюджувачами реклами законодавства про рекламу.

11 вересня 2007 року провідним спеціалістом Волинського управління у справах захисту прав споживачів складено протокол про порушення законодавства про рекламу, а саме – Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна»… розміщено рекламу у щотижневому безкоштовному рекламно-інформаційному тижневику –газеті «Ярмарок»від 7 вересня 2007 року № 34 (50) про зниження цін на послуги на 50 % з відсутніми відомостями про дату початку та закінчення зниження цін на продукцію, чим порушено пункт 5 статті 8 Закону України «Про рекламу».

Рішенням Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 11 вересня 2007 року про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу вирішено розпочати справу про порушення законодавства про рекламу відносно ЗАТ «АІСЕ Україна».

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону на вимогу органів виконавчої влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю. Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках –не пізніш як за один день.

Повідомленням № 0048 від 11 вересня 2007 року про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу Позивачем повідомлено Відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу 17 вересня 2007 року о 16:00 год. та зобов’язано Відповідача надати відповідні документи.

Вказане повідомлення отримано представником Відповідача –продавцем-консультантом Відринською Т. О. 11 вересня 2007 року, про що свідчить її особистий підпис на повідомленні.

Листом № 2329 від 17 вересня 2007 року ЗАТ «АІСЕ Україна»просило відкласти розгляд справи у зв’язку з неможливістю явки його уповноваженого представника та роз’яснило порядок отримання необхідної інформації.

Листом № 831/1-17 від 17 вересня 2007 року Волинське обласне управління у справах захисту прав споживачів повідомило Відповідача про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, призначений на 1 жовтня 2007 року о 12:00 год. та зобов’язало Відповідача надати оригінали або належним чином завірені копії письмових пояснень щодо порушення законодавства, документальне підтвердження вартості розповсюдженої реклами (договір, узгоджений макет замовлення, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні документи), а також попереджено Відповідача про можливість застосування санкцій, передбачених частиною 6 статті 27 Закону України «Про рекламу»за ненадання документів у визначений термін.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Пунктом 1 частини 2 статті 27 Закону (в редакції, чинній на час розгляду справи про порушення законодавства про рекламу) визначено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами.

На підставі протоколу № 0048 засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 1 жовтня 2007 року Волинським обласним управлінням у справах захисту прав споживачів було прийнято рішення № 497 від 1 жовтня 2007 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу на Відповідача у розмірі 3953, 50 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами.

Факт отримання вищевказаного рішення представником Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»1 жовтня 2007 року підтверджується особистим підписом представника Відповідача (керівника юридичного відділу) у відповідній графі рішення № 497 від 1 жовтня 2007 року.

          Відповідно до частини 11 статті 27 Закону рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Як підтверджується матеріалами справи, Закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна»на підставі частини 11 статті 27 Закону було оскаржено Рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів № 497 від 1 жовтня 2007 року в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/523 від 25 травня 2009 року адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»задоволено повністю –визнано протиправними дії Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів при складанні протоколу № 0045 від 11 вересня 2007 року про порушення законодавства про рекламу; скасовано рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 1 жовтня 2007 року № 497 про порушення законодавства про рекламу.

Вказане судове рішення, як свідчить відповідна реєстраційна відмітка на сторінці 4, набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Аналіз вищевказаної норми права свідчить про те, що за визначених процесуальним законом умов не належить доказувати обставини, встановлені в іншому судовому рішенні, що набрало законної сили. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це встановлено в мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.

Судові рішення в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими для врахування і в інших справах, що розглядаються судами. Така обов’язковість має назву преюдиційність і її межі встановлені процесуальними кодексами. Після набрання судовим рішенням законної сили сторони та інші особи не можуть оспорювати встановлені судом обставини в іншій судовій справі.

Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Як вбачається зі змісту мотивувальної частини Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/523 від 25 травня 2009 року, «… розміщена позивачем реклама не порушує п. 5 ст. 8 Закону України «Про рекламу», «враховуючи протиправність дій Відповідача щодо проведення перевірки Позивача та складання протоколу № 0045 від 11.09.07 р. суд вважає за необхідне скасувати рішення від 01.10.07 р. № 497 про порушення законодавства про рекламу, яким Відповідачем було накладено штраф на Позивача».

Висновки суду в адміністративній справі № 13/523, відповідно до частини 2 статті 72 та частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, мають преюдиційне значення та є обов’язковими для суду в даному адміністративному провадженні.

Суд звертає увагу на те, що предметом даного адміністративного позову є стягнення з Відповідача штрафних санкцій на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, а саме –рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 1 жовтня 2007 року № 497 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Вказане рішення суб’єкта владних повноважень на відповідність встановленим Кодексом адміністративного судочинства України критеріям стало предметом розгляду адміністративного суду в адміністративній справі № 13/523.

Висновки Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/523 від 25 травня 2009 року, що набрала законної сили, якою рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 1 жовтня 2007 року № 497 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу було скасовано, є обов’язковими при розгляді даної адміністративної справи.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та вимоги чинного законодавства України, враховуючи висновки Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва № 13/523 від 25 травня 2009 року, що набрала законної сили, Суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Закритого акціонерного товариства «АІСЕ Україна»штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу на підставі рішення Волинського обласного управління у справах захисту прав споживачів від 1 жовтня 2007 року № 497, оскільки вказане рішення Позивача скасоване судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 99, 100, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В

В задоволенні адміністративного позову –відмовити повністю.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н. Є. Блажівська