Рішення № 84031042, 03.09.2019, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1045/19

Провадження № 2/280/732/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2019 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді - Янчук В.В.,

за участю:

секретаря - Кумечко С.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в місті Коростишів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: ОСОБА_2

про : зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В червні 2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми у розмірі 1000 грн. щомісячно на стягнення у розмірі 1/4 частки, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, що стягуються з відповідача згідно рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2011 року. Свої позовні вимоги щодо зміни способу стягнення аліментів, позивач обґрунтовує тим, що дитина проживає з позивачем та знаходиться на повному її матеріальному забезпеченні. Відповідач проживає окремо, надає гроші на утримання дитини виключно в розмірі встановленому судом за виконавчим листом. Розмір аліментів, що встановлений рішенням суду на теперешній час є недостатнім для утримання дитини, позивач не може в повному обсязі забезпечити дитину. На її утриманні знаходиться також і інша донька - ОСОБА_3 , 2017 р.н. Відповідач на сьогодні працює у державній акціонерній холдинговій компанії "Артрем", має стабільний дохід, має можливість надавати кошти на утримання дитини в більшому розмірі. Відповідно до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум для дитини віком від 6 до 18 років становить: з 1 січня - 2027,00 гривень, з 1 липня - 2118 грн, а з 1 грудня -2218 грн. У зв`язку з чим позивач з метою захисту майнових прав неповнолітньої дитини звернулась до суду з вказаним позовом.

Відповідач відзив на позов не надав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач в судове засідання не з`явилась, але надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явивсь, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відповідності до ч.11 ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв та клопотань до суду не подав, про причини неявки не повідомив.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 10.07.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 27.07.2019 призначено судове засідання з викликом сторін.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України) та в судове засідання не з`явився без поважних причин, а позивач не заперечила щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5)

Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2011 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивача на утримання дочки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень щомісяця, починаючи з 31.10.2011 і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, що підтверджується копією довідки № 558 від 28.05.2019 р. Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" , його дохід за період з травня 2018 по квітень 2019 р. становив 149321,06 коп. (а.с. 5)

V. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція) передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У відповідності до статті 3 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 18 Конвенції передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Згідно частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України.

Згідно із статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено прожитковий мінімум для дітей віком дітей віком від 6 до 18 років, який становить: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.

Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду і пов`язує таку заміну із способом їх присудження (ч. 3 ст. 181 СК України).

Право вимагати зміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст. 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на наявність імперативного дозволу змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. ст.183, 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Як встановлено судом, розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання дитини на користь позивача визначено судом у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн., тобто з відповідача стягуються аліменти на утримання дитини у меншому за мінімальний розмір, встановлений статтею 182 СК України, що призводить до порушення прав дитини на належне матеріальне забезпечення.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3"Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З врахуванням всіх обставин справи, наявних в матеріалах справи доказів, встановленого законом розміру прожиткового мінімуму для неповнолітньої дитини, а також її матеріального становища, що доходи позивача є недостатніми для належного матеріального забезпечення необхідних першочергових потреб дитини (харчування, лікування, навчання, придбання одягу, тощо), а також матеріального стану платника аліментів ( який офіційно працевлаштований , має стабільний дохід), наявність права вибору способу стягнення аліментів відповідно до вимог ч.3 ст.181 СК України у того з батьків, разом з яким проживає дитина, законодавчі зміни у визначенні мінімального розміру аліментів,

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням встановлених обставин, виходячи з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях Сімейного кодексу України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення вказаного позивачем способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.

Встановивши вказані обставини та врахувавши характер спірних правовідносин, надавши оцінку доказам у їх сукупності та перевіривши їх доказами, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення.

Отже, у зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст. 5 Закону України "Про судовий збір", судовий збір на користь держави компенсується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 280-283 ЦПК України ст. ст. 150, 180-182, 184, 192, СК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів- задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються за рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 09.11.2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину та стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки доходів платника аліментів щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 768,40 грн.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текс судового рішення складено 03 вересня 2019 р.

Суддя Янчук В.В.