Постанова № 8402867, 17.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2009 р. № 2-а- 43221/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тацій Л.В. при секретарі судового засідання Когут Н.М.

за участю:

представника позивача Жовновач А. М., діє на підставі довіреності від 02. 01. 2009 року за № 96

представник відповідача Собченко В. В., діє на підставі довіреності від 09. 01. 20098 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова

провизнання незаконними дій та стягнення заборгованості ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова (далі УПФУ в Московському районі м. Харкова), звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова щодо непроведення відшкодування витрат Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 37841,64 грн. протиправними; стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова шкоду у розмірі 37841,64 грн.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав в повному обсязі, посилаючись на наступне. Позивач діючи на підставі «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002, виконуючи свій обовязок та керуючись ст. 58 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.46 Конституції України, провів у період липень 2007 року вересень 2009 року виплати пенсій особам, які перебувають на обліку і отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Відповідачем станом на день розгляду справи не проведено дій направлених на відшкодування витрат позивача повязаних з наданням соціальних послуг на загальну суму 37841,64 грн.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, посилаючись на наступне. Вказані в позові особи отримали каліцтво на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють свою діяльність за межами України, тобто були страхувальниками і платниками внесків до аналогічного Фонду інших держав. Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року №1105 учасниками цього виду страхування є роботодавці, діяльність яких здійснюється в Україні. Пунктами 2, 7 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого спільною постановою Правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16. 05. 2003 року за № 376/7697 визначено механізм відшкодування пенсій лише на централізованому рівні. Тобто, правові підстави для стягнення вказаних в позові управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м Харкова сум з рахунку відділення ВД ФССНВУ у Московському районі м. Харкова, на думку відповідача, відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30.04.2002 року основним завданням Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова є забезпечення призначення і виплати пенсій, допомоги на поховання відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському раціоні м. Харкова перебувають на Обліку і отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ОСОБА_12, про що складені акти відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, яке діяло на той час (а. с. 50-70 том 1). З матеріалів справи вбачається, що каліцтво із вищезазначеними 11 потерпілими особами сталося на території СРСР, а пенсії по інвалідності були призначені відділами соціального забезпечення в період з 1970 по 1990 роки. З набранням чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.91 р. дана виплата проводиться відповідно до п. «б» ст. 23 даного Закону. Згідно п. 1 «г» ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виплата цієї пенсії з 01.04.01 р. повинна проводитися за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, в даному випадку Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Московському районі м. Харкова.

Відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.03 р. органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної суми витрат, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодування, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно Головним управлінням Пенсійного фонду в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній республіці Крим, Областях, містах Києві та Севастополі, які узагальнюють та узгоджують довідку про відшкодування відповідних витрат та до 20 числа, наступного за звітним, подають її Пенсійному фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. При цьому рішення про включення до відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, що виплачуються у звязку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням органами Пенсійного фонду приймається відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань у районі (п. 5 Порядку) та визначається загальна сума витрат, що підлягають відшкодуванню на централізованому рівні.

Відповідачем по даній справі не проводяться відшкодування на користь позивача витрат на виплату пенсії ОСОБА_1., ОСОБА_2.ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8., ОСОБА_12

Небажання проводити відшкодування витрат відповідач вмотивовує посиланнями на те, що потерпілі особи отримали каліцтво за межами України.

Згідно зі ст. 25 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.98 р. одним із видів соціальних послуг матеріального забезпечення, які надаються за таким страхуванням, є страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що включає, зокрема, пенсію по інвалідності, яка настала з таких причин.

В ч. 4 ст. 26 зазначеного законодавчого акта встановлено, що в разі коли після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа, при цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат. У п. 2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01.04.01 р., встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України сплачує страхові виплати і надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.01 р., з того часу, коли відповідні підприємства передали йому в установленому порядку документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати і соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом у подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до ст.. 25 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.98 р., є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

В ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» також передбачено: застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований; при цьому зазначений страховик має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат. Дія зазначеного Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форми власності та господарювання, у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та на громадян субєктів підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 2 цього Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві чи професійного захворювання, повязаних із виконанням ними трудових обовязків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до зазначеного Закону. При цьому право на таке забезпечення, встановлене в Україні, не залежить від того, у якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, повязане з виконанням нею трудових обовязків.

Відповідно до п. «а» ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи. Відповідно до п. 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»: відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом також зазначеним у ст.. 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на такі страхові виплати і соціальні послуги (абзац 2); уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності зазначеним Законом підприємства, установи и організації не відшкодували матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоровя, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом (абзац 3).

З системного аналізу наведеної норми обовязок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоровя, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, які ліквідовано та на яких було ушкоджено здоровя потерпілого. Фонд є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються (абзац 7).

Відповідно до ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої в м. Москві 13.03.92 р. пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. У ст. 3 зазначеної Угоди встановлено, що всі витрати, повязані зі здійсненням пенсійного забезпечення за Угодою, несе держава, яка його надає. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть провадитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР є Фонд. Він також має відшкодовувати витрати в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що неприйняття Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до відшкодування витрат позивача на виплату пенсії ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за період з 01.07.2007 по 31.09.2009 у розмірі 37841,64грн. є неправомірними.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої в м. Москві 13.03.92 р., ст. 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 24, п. 3 розділу ХІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. ст. 21, 25, 26 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування № 16/98-ВР від 14.01.98 р., ст. ст. 2, 4, 8, 9, 11, 12, 17, 71, 86, 94, 122, 158, 159 163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Управління Пенсійного Фонду України в Московському районі м. Харкова до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова про визнання дій незаконними та стягнення заборгованості- задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати дії Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова щодо непроведення відшкодування витрат Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання у розмірі 37841,64 грн. протиправними.

3. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова (61050, м. Харків, вул. Юрївська, 8, р/р 37173400900007 в УДК Харківської області, МФО 851011, код за ЄДРПОУ 25865801 ) на користь Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (61170, м. Харків, вул.. Блюхера, 22-Б, р\р 256013012090 уХОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 351823, код за ЄДРПОУ 22682655) шкоду у розмірі 37841,64 (тридцять сім тисяч вісімсот сорок одну грн. 64 коп.) грн.

4. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2009 року.

Суддя Тацій Л.В.