Постанова № 8402854, 17.12.2009, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17.12.2009 р.                                                                                           № 2а- 43345/09/2070                                         Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі судового засідання –Русецький І.В.,

за участі :

представника позивача - Шаповалова В.М.,

представника відповідача - Хлопузян Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіта Сам"

до Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області

проскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіта Сам»звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі міста Харкова від 05.11.2009р. №0020611501/0.

          В обґрунтування заявлених вимог указав, що правильно розподілив суму податку за отриманою від ТОВ АФ «Лан»податковою накладною від 28.11.2008р. №205, зазначивши її частину в розмірі 52.093,83грн. в декларації за березень 2009р., а решту (77.255,08грн. –52.093,83грн.) - в декларації за червень 2009р. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

          Відповідач, Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області проти позову заперечував.

          В обґрунтування мотивів незгоди з позовом указав, що за результатами перевірки уточнюючого розрахунку з ПДВ за березень 2009р. ДПІ встановлена відсутність податкової накладної на суму 52.093,83грн. У зв’язку з цим стверджував, що висновок ДПІ про завищення податкового кредиту з ПДВ за березень 2009р. на суму 52.093,83грн. і, як наслідок, заниження податку до сплати за названий податковий період на суму 52.093,83грн. є вірним, бо відповідає п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіта Сам»пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, одержав свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №088416, набув правового статусу суб’єкта господарювання –юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з кодом 34393067, на обліку як платник податків, зборів (обов’язкових платежів), в тому числі і податку на додану вартість, знаходиться в ДПІ у Балаклійському районі Харківської області. Перелічені обставини визнаються сторонами по справі, у суду не виникає сумнівів у добровільності та достовірності їх визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доказуються.

23.10.2009р. ДПІ у Балаклійському районі Харківської області була проведена документальна (невиїзна) перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість ТОВ «Авіта Сам»(код ЄДРПОУ –34393067), поданого за березень 2009р. Результати проведеної перевірки оформлені актом від 23.10.2009р. №792/15-016/34393067. З посиланням на даний акт відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.11.2009р. №0020611501/0, яким визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 78.141,00грн. (основний платіж –52.094,00грн.; штраф –26047,00грн.).

Як з’ясовано судовим розглядом фактичною підставою для прийняття відповідачем спірного рішення слугував відображений в акті від 23.10.2009р. №792/15-016/34393067 висновок контролюючого органу про формування ТОВ «Авіта Сам»податкового кредиту березня 2009р. за відсутності податкової накладної на суму 52.093,83грн.

Перевіряючи викладений в акті від 23.10.2009р. №792/15-016/34393067 22.07.2009р. висновок контролюючого органу про порушення ТОВ «Авіта Сам»положень п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесений на підставі даного висновку спірний правовий акт індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає таке.

За наслідками оподаткування податком на додану вартість господарських операцій, які здійснювались у березні 2009р., позивачем була складена та 15.04.2009р. подана до відповідача декларація з ПДВ за березень 2009р. В рядку 10 згаданої декларації зазначена сума податкового кредиту з ПДВ в розмірі 407.566,00грн. Згідно з додатком №5 до податкової декларації з ПДВ до вказаної суми входила сума податку в розмірі 205.468,58грн., яка була сформована за правовідносинами з платником податку на додану вартість, що має індивідуальний податковий номер 317870120026, на підставі документів 10 місяця 2008р. В ході судового засідання встановлено, що сума податкового кредиту в розмірі 205.468,58грн. була сформована позивачем за правовідносинами з ТОВ «АФ «Лан»(індивідуальний податковий номер платника –317870120026) і структурно складається: з суми податку за податковою накладною №196 від 07.10.2008р. в розмірі 86.708,08грн., з суми податку за податковою накладною від 28.10.2008р. №205 в розмірі 77.255,08грн., з суми податку за розрахунком №1 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної в розмірі 66.666,67грн. При цьому, суд відмічає, що довід позивача про включення до складу податкового кредиту березня 2009р. за податковою накладною від 28.10.2008р. №205 лише суми податку в розмірі 52.093,83грн. знайшов своє підтвердження судовим розглядом, бо узгоджується з відповідними арифметичними підрахунками (205.468,58грн. = 86.708,08грн. + 66.666,67грн. + 52.093,83грн.).

В подальшому позивачем було складено і 24.04.2009р. подано до відповідача уточнюючий розрахунок з податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2009р., де за взаємовідносинами з платником ПДВ з ідентифікаційним кодом 31787020026 (ТОФ «АФ» Лан») виправлено звітні податкові періоди виписки податкових накладних, інших документів, що дають право на податковий кредит з 10 місяця 2008р. в сумі 118.760,50грн. на 03 місяць 2009р. в сумі 66.666,67грн. та на 10 місяць 2008р. в сумі 52.093,83грн. Загальна сума податкового кредиту, сформованого позивачем у березні 2009р. за взаємовідносинами з ТОВ «АФ «Лан», остаточно залишилась незмінною і склала - 205.468,58грн.

Оцінюючи доводи позивача на їх відповідність положенням матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд наголошує на юридичній неспроможності цих доводів.

Так, п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Правила обрахування розміру податкового кредиту викладені законодавцем у п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», де вказано, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Системно аналізуючи положення Закону України «Про ПДВ», суд доходить висновку, що податковий кредит за правовою природою свого походження є наслідком виникнення в діяльності контрагента суб’єкта права –платника податку на додану вартість об’єкта оподаткування, визначеного ст.3 Закону України «Про ПДВ».

Тому з огляду на приписи ст.3 Закону України «Про систему оподаткування», де вказано, що одним із принципів побудови системи оподаткування є обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства, суд відзначає, що сума податкового кредиту має бути відображена в документі обов’язкової податкової звітності платника ПДВ за той звітний податковий період, коли виник об’єкт оподаткування, тобто, коли була здійснена господарська операція, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Юридичною гарантією захисту прав платника податків, який здійснює господарську операцію з придбання товарів (робіт, послуг), на формування податкового кредиту з ПДВ за господарською операцією, в якій він бере участь, є приписи п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», в силу яких в разі не отримання на свою вимогу від контрагента податкової накладної, платник ПДВ наділений правом подати до податкового органу скаргу на такого контрагента і сформувати податковий кредит за цією господарською операцією саме на підставі скарги. Разом з тим, оскільки в положеннях п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ»законодавцем зазначено про наявність у платника податків саме права на подання скарги, а не обов’язку її подання, то суд відзначає, що не реалізація цього права з будь-яких причин не має своїм правовим наслідок втрату права на податковий кредит.

Тому, з урахуванням інших приписів Закону України «Про ПДВ», а саме: п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 та п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього закону, суд вважає, що право платника ПДВ на збільшення податкового кредиту має бути реалізовано не пізніше від звітного податкового періоду отримання платником ПДВ від свого контрагента відповідної належно складеної податкової накладної.

Окремо суд зауважує, що доводи позивача про наявність у нього права самостійно визначати податковий період, до якого може бути включена зазначена у певній податковій накладній сума податкового кредиту та права розподіляти цю суму на власний розсуд в межах декількох звітних податкових періодів, спростовуються приписами п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», згідно з яким сума податкового кредиту складається із сум податків, нарахованих (сплачених) протягом такого звітного періоду, а також тією обставиною, що норми Закону України «Про ПДВ»є нормами публічного права, тобто права, яке за характером своїх приписів є імперативним і не наділяє особу правомочностями визначати свою правову поведінку на власний розсуд.

Відтак, суд констатує, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження судовим розглядом.

Водночас з цим, суд не вбачає правових підстав для залишення поза увагою приписів ч.1 ст.2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тому, вирішуючи спір, суд бере до уваги положення п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ», відповідно до якого платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

          Дослідження наданого позивачем на вимогу суду реєстру податкових накладних показало, що складені ТОФ «АФ «Лан»податкові накладні №196 від 07.10.2008р., №205 від 28.10.2008р. і розрахунок №1 коригування кількісних та вартісних показників до податкової накладної були отримані ТОВ «Авіта Сам»у березні 2009р., що доведено відомостями п.8, п.9 і п.11 реєстру отриманих податкових накладних.

          Вказані обставини відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовані в ході судового розгляду.

          З пояснень представника відповідача судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що при винесенні спірного рішення відповідач, ДПІ не досліджував відповідність закону та дійсність господарських операцій, за якими ТОВ «Авіта Сам»у березні 2009р. був сформований податковий кредит, не з’ясовував обставин оплати вартості придбаних ТОВ «Авіта Сам»у цьому звітному податковому періоді товарів (робіт, послуг) та використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

          Частиною 3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          З положень наведеної норми процесуального закону слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб’єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб’єкта владних повноважень, а правовим – мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

          За таких обставин, суд відзначає, що висновок ДПІ про відсутність у позивача податкової накладної, яка б підтверджувала право на збільшення податкового кредиту з ПДВ березня 2009р. на суму 52.093,83грн. спростовується зібраними судом по справі доказами, а саме: податковою накладною від 28.10.2008р. №205, яка згідно з реєстром отриманих податкових накладних була одержана позивачем у березні 2009р.

Сума ПДВ за названою накладною складає - 77.255,08грн. і неправомірне відображення ТОВ «Авіта Сам»в декларації за березень 2009р. лише частини цієї суми в розмірі 52.093,83грн. за правилами п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про ПДВ»не має своїм насідком заниження податку до сплати в бюджет.

          Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Заперечуючи проти позову, відповідач, ДПІ не подав до суду доказів правомірності спірного рішення, а тому суд визнає, що встановлений цим рішенням обов’язок ТОВ «Авіта Сам»оплатити суму податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 78.141,00грн. суперечить правам та охоронюваним інтересам даного платника податків в частині здійснення розрахунків з державою по податкам, зборам (обов’язком платежам).

Оскільки факт наявності у позивача порушеного права знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, то поданий ТОВ «Авіта Сам»позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

          Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіта Сам" до Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Харківської області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним – задовольнити.

          Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області від 05.11.2009р. №0020611501/0

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіта Сам" (місцезнаходження - Харківська область, Балаклійський район. с.Борщівка, вул.Крикуненка, б.19; ідентифікаційний код - 34393067) витрати по оплаті державного мита (судового збору) в сумі 3 (три) грн. 40 коп.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22.12.2009р.

          Суддя                                                                                 Сліденко А.В.