Вирок № 84026448, 04.09.2019, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/3134/19

1-кп/583/311/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2019 р. м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді Ільченко В.М.

за участю секретаря Верби Н.О.

прокурора Єжаченко А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Мірошниченка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019200060000244 від 15 квітня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , що має середню освіту, нежонатого, що не працює, раніше судимого:

-13.09.2019 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн;

-31.07.2019 Охтирським міськрайонним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до трьох років позбавлення волі

за ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, 14 квітня 2019 року, близько 23 год., повторно, таємно, скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, умисно, з метою заволодіння чужим майном, переліз через паркан нежилого домоволодіння АДРЕСА_2 та за допомогою металевого прута зламав вхідні двері до будинку. Зайшовши в будинок, який не призначений для постійного проживання, таємно викрав бензокосу марки «Дніпро-М моделі «БТ-430», вартістю 1628 грн., спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду у зазначеному розмірі. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, визначений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Після цього, ОСОБА_1 , 14 квітня 2019 року, близько 23.30 год., повторно, таємно, скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, умисно, з метою заволодіння чужим майном, переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_3 та, підійшовши до нежитлового приміщення, розташованого в окремій частині з окремим входом, за допомогою металевого прута пошкодив замок вхідних дверей зазначеного приміщення. Зайшовши в приміщення, таємно викрав бензокосу марки «Tetra Garden» МТ-33, вартістю 3579 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду у зазначеному розмірі. Викраденим розпорядився на власний розсуд.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, визначений ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Крім цього, ОСОБА_1 , 25 травня 2019 року, близько 19.30 год., повторно, таємно, скориставшись відсутністю власників та сторонніх осіб, умисно, з метою заволодіння чужим майном, переліз через паркан домоволодіння АДРЕСА_4 . Підійшовши до будинку, за допомогою металевого прутка, який знайшов у дворі, розбив віконне скло та через нього проник до будинку, в коридорі якого знайшов бензопилу марки «Енергомаш» моделі ПТ-9937Б, вартістю 1936 грн., належну ОСОБА_4 , та переніс до розбитого віконного пройому, але не встиг викрасти, оскільки почув, що до домоволодіння під`їхали працівники поліції, та через вікно намагався покинути будинок, залишивши бензопилу в приміщенні будинку, однак був затриманий працівниками поліції. Таким чином, ОСОБА_1 не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для умисного, повторного, таємного викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням до будинку, з причин, які не залежали від його волі.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив злочин, визначений ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України - незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у житло.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненому злочині визнав та суду пояснив, що того дня він на скутері рухався по вул. Пушкіна м. Охтирка Сумської області. Побачив нежиле господарство, подвір`я було заросле. Він переліз через паркан, йшов по двору, зайшов в приміщення, знявши замок металевим прутком. В приміщенні побачив бензокосу, зеленого кольору. Забрав бензокосу та на скутері поїхав далі по вул. Пушкіна. Побачив ще нежиле домоволодіння, в якому були забиті вікна. Переліз через паркан, у дворі знайшов пруток, відкрив замок. В коридорі не було нічого, на веранді лежали автомобільні колеса, у кімнаті лежала бензокоса жовтого кольору. Взяв косу та вийшов з приміщення, сів на скутер, поїхав додому. Одну бензокосу здав в ломбард, іншу не встиг продати, віддав господарю.

25.05.2019 разом з другом сиділи в магазині. Потім він сказав другові, що має забрати речі у тітки. Вони пішли на вул. Островського, там він вибив вікно і заліз у хату. Всередині побачив бензопилу, підніс її до вікна, щоб викрасти, однак приїхали працівники поліції. Він хотів втекти, однак був затриманий.

Від потерпілих надійшли заяви про розгляд справи у їх його відсутності.

Враховуючи, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні пред`явлених йому органом досудового розслідування злочинів при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорені.

Таким чином, суд приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у інше сховище та такі його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, а також у скоєнні незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно, поєднаної з проникненням у житло і такі його дії кваліфікує за ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

До визначених ч.1 ст. 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування шкоди.

Визначених ч. 1 ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

При призначенні покарання суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до тяжких злочинів, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, який повністю визнав свою провину, активно сприяв розкриттю злочину шляхом надання правдивих показань про його обставини, частково відшкодував потерпілим завдану матеріальну шкоду шляхом повернення викраденого. Разом з тим суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, але належних висновків з цього не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини у справі про особу обвинуваченого, суд вважає доцільним призначити покарання обвинуваченому у виді позбавлення волі, як необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого, з застосуванням положень ч. 1 та ч. 4 ст. 70 КК України та зарахуванням відбутої частини покарання за попереднім вироком.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлений позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 3600 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000 грн., оскільки неправомірні дії обвинуваченого щодо викрадення її майна призвели до моральних страждань, хвилювання, погіршення стану здоров`я.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні. Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, в залежності від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Згідно з ч. 5 та ч. 7 ст. 128, ст. 28 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства, зокрема, недоторканості права власності та розумності строків.

Згідно положень ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана неправомірними діями немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її завдала.

Виходячи з встановленого розміру спричиненої шкоди, вимоги щодо відшкодування матеріальної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 3579 грн.

Оцінюючи позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, судом враховано вимоги розумності та справедливості, характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, пов`язаних з позбавленням її майна. За таких обставин грошова компенсація у розмірі 5000 грн. є адекватною понесеним моральним втратам. Доказів іншого цивільним позивачем не надано.

З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судово-товарознавчих експертиз, відповідно до ст. 124 КПК України.

Приймаючи до уваги, що матеріальне становище обвинуваченого не стабільне, обвинуваченим вчинено ряд корисливих злочинів, що свідчить про наявність ризику продовження вчинення кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про залишення обвинуваченому до набрання вироком суду законної сили запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 370, 371, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим:

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді трьох років двох місяців позбавлення волі;

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цим законом у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді трьох років двох місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_1 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2019 року більш суворим за цим вироком у виді трьох років двох місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з часу набрання вироком законної сили.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк покарання відбуте покарання за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 31 липня 2019 року з 25 травня 2019 року по час набрання вироком законної сили за правилами ст. 72 КК України день за день.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1413,09 грн. (одну тисячу чотириста тринадцять гривень дев`ять коп.) в рахунок відшкодування процесуальних витрат за проведення судових товарознавчих експертиз.

Речовий доказ - відрізок темної дактилоплівки з фрагментом сліду взуття залишити при справі, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 травня 2019 року.

Речовий доказ - бензинову мотокосу «Дніпро-М» моделі «БТ-430», яка згідно розписки про збереження передана на зберігання ОСОБА_2 , вважати повернутою власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 травня 2019 року.

Речовий доказ - бензопилу «Енергомаш», залізний пруток, які згідно розписки про збереження передані на зберігання ОСОБА_4 , вважати повернутими власнику, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2019 року.

Речовий доказ - мобільний телефон марки «Нокіа» 1800 чорного кольору НОМЕР_1 з сім-карткою МТС НОМЕР_2 , які згідно квитанції № 001070 від 16.07.2019 передані на зберігання до Охтирського МВ УМВС України в Сумській області - повернути ОСОБА_1 , скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2019 року.

Речовий доказ - фрагмент сліду взуття на дактилоплівці, який згідно квитанції № 001070 від 16.07.2019 переданий на зберігання до Охтирського МВ УМВС України в Сумській області - знищити, скасувавши арешт, накладений ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 29 травня 2019 року.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3579 ( три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять) грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, а всього стягнути 8579 грн. ( вісім тисяч п`ятсот сімдесят дев`ять грн.).

В задоволенні решти вимог відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 днів з часу його проголошення, а засудженим ОСОБА_1 в той же строк з часу отримання копії вироку.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області В.М. Ільченко