Ухвала суду № 84025920, 22.08.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/11987/19

Провадження №: 1-кс/755/6104/19

"22" серпня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В., при секретарі судового засідання Ярмак І.В., за участю сторін кримінального провадження: прокурора Назарука В.С. захисника Гащака Б.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Цьопич К.П. про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2019 за №12019100040006006, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, встановив :

Старший слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві Цьопич К.П. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Назаруком В.С. звернулися до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою по відношенню до підозрюваної з огляду на наявність передумов передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, 199 КПК України.

В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що на початку липня 2019 року ОСОБА_1 за попередньою змовою з групою осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та невстановлена досудовим слідством особа, вступили у злочинну змову, з метою вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, що є небезпечним для життя і здоров`я особи, яка перебувала в нетверезому стані.

З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 , за попередньою змовою з групою осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа, шляхом давання потерпілому, без його відома, з метою вилучення у нього майна, сильнодіючої лікарської речовини, яка вводить потерпілого в безпорадний стан, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, розробили вказаний план злочинних дій, та узгодивши його реалізацію між собою, 17.07.2019 приблизно о 21 год. 00 хв., діючи згідно розробленого плану, ОСОБА_1 з групою осіб, вирушили до ресторану «Башня Мерліна», який знаходиться за адресою: м . Київ, вул. А. Малишка , 3.

В подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, що є небезпечним для життя чи здоров`я особи, перебуваючи у вищевказаному ресторані, увійшли у довіру до потерпілої ОСОБА_5

Згодом, у невстановлений досудовим розслідуванням час, діючи узгоджено та за попередньою змовою групою осіб, дотримуючись попередньо розробленого плану, маючи на меті заволодіти чужим майном шляхом розбою, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання пригостили ОСОБА_5 алкогольним напоєм, у який непомітно для потерпілої додали сильнодіючу лікарську речовину - «Клофелін» та «Азалептол», що при вживані людиною викликає у неї безпорадний стан.

Внаслідок вживання потерпілою ОСОБА_5 спиртного напою, у який було додано сильнодіючі лікарські речовини - «Клофелін» та «Азалептол», остання втратила свідомість, після чого ОСОБА_1 та група осіб, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа за попередньою змовою, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, яка зазнала нападу, заволоділи її особистими речами, а саме: мобільним телефоном марки «Хіаоmі Redmi Note 4х» в корпусі чорного кольору, вартістю 3500 гривень, жіночою сумкою, в середині якої знаходився гаманець червоного кольору з банківською карткою банку «Ощадбанк», дві банківські картки банку «ПриватБанк», грошовими коштами у сумі 2500 гривень, годинником ТМ «Гуччі», вартістю 10 000 гривень, водійським посвідченням, виданим на ім`я ОСОБА_5 , та технічним паспортом на автомобіль.

Крім того, останні побачили у потерпілої ОСОБА_5 ключі від автомобілю марки «Geely Engrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, і в цей момент у ОСОБА_1 з групою осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлена досудовим слідством особа, виник умисел направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, яка на той момент знаходилась в безпорадному стані, в зв`язку з вживанням сильнодіючих лікарських речовин - «Клофелін» та «Азалептол», а саме: автомобілем марки «Geely Engrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 157 000 гривень.

Реалізовуючи свої злочинні наміри, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, автомобілем марки «Geely Engrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 157 000 гривень, ОСОБА_1 разом з групою осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та невстановлена досудовим слідством особа, бачачи безпорадний стан потерпілої ОСОБА_5 , який у неї виник внаслідок вживання сильнодіючих лікарських речовин - «Клофелін» та «Азалептол», залишили її, а самі маючи при собі набуті злочинним шляхом, технічний паспорт та ключі від автомобіля марки «Geely Engrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 157 000 гривень, що належить останній, покинули приміщення закладу «Башня Мерліна», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. А.Малишка, 3, та знайшовши біля закладу припаркованим вищезазначений автомобіль, ключем, що був набутий злочинним шляхом, відкрили ліві передні дверцята та сівши до салону авто, відчинили всі інші двері, внаслідок чого вся група осіб сіла до салону вищевказаного автомобілю, після чого вставили ключ до замку запалювання, запустили двигун та увімкнувши передачу почала рух, тим самим незаконно заволоділи транспортним засобом, а саме автомобілем марки «Geely Emgrand» д.н.з. НОМЕР_1 , 2012 року випуску, вартістю 157 000 гривень, що належить потерпілій ОСОБА_5 , з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, і розпорядились набутим злочинним шляхом майном на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 187 КК України, а саме у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, та у вчиненні розбою, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

07.08.2019 року, в межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні нею кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України.

Підставою для повідомлення про підозру у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, є наявність достатніх доказів, зібраних під час досудового розслідування: протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 18.07.2019 року, протокол допиту потерпілої ОСОБА_5 від 25.07.2019 року, протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 25.07.2019 року, протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.08.2019 року.

При цьому, на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зникли та не зменшились, а саме: що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки остання усвідомлюючи міру покарання за кримінальні правопорушення, у вчиненні яких вона підозрюється, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності, а також враховуючи той факт, що вона не має на території України постійного місця проживання; що підозрювана ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілу та свідків, оскільки підозрювана шляхом підмовляння, підкупу, погроз може схиляти їх до дачі неправдивих показань, відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування; що підозрювана ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки остання офіційно не працевлаштована, не має належного джерела прибутку.

Крім того, підозрювана ОСОБА_1 може іншим чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування.

Також, необхідно врахувати обставини, передбачені ст. 178 КК України, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінальних правопорушень, покарання за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, відсутність у неї постійного місця роботи та навчання, майновий стан, з урахуванням її репутації, віку та стану здоров`я.

Вищевикладене свідчить про неможливість запобігання наявним ризикам, які передбачені п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належного знання підозрюваною процесуальних обов`язків та її належну поведінку шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Під час проведення досудового розслідування не отримано даних про те, що підозрювана ОСОБА_1 не може утримуватись в умовах державної установи «Київський слідчий ізолятор».

У світлі чого, заявник з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_1 , покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просить продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання про продовження строку тримання під вартою підтримав у повному обсязі, просив задовольнити, з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінальних правопорушень, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваної та її соціальний статус.

Сторона захисту просила суд відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку утримання під вартою враховуючи те, що слідчий, прокурор не довели, що встановлені під час розгляду цього клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не зможе запобігти доведеним під час розгляду ризикам, та обрати більш м`який запобіжний захід відносно підозрюваної. Також, сторона захисту просила врахувати, що підозрювана є вагітною.

Слідчий суддя, заслухавши думку сторін провадження, дослідивши надані ними матеріали та проаналізувавши в системному зв`язку усі наявні на час розгляду клопотань відомості, які мають пряме та опосередковане значення при вирішення порушених питань, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, приходить до наступного.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Зокрема, згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження є: 9) запобіжні заходи (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

З положень норм ст. 199 КПК України випливає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст. 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Також, відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, навівши відповідні мотиви на підтвердження своїх доводів.

Як убачається з матеріалів клопотання, у цьому випадку, необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу слідчий обґрунтовує тим, що підозрювана об`єктивно підозрюється, у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, у зв`язку з чим остання будучи обізнаною з мірою покарання за вчинене діяння, може здійснити дії передбачені ст. 177 КПК України.

При цьому, органами досудового розслідування підозрювана підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289 КК України та ч. 2 ст. 187 КК України, за обставин викладених у підозрі.

За вказаним фактом, 19.07.2019 відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження, у ході якого підозрювану ОСОБА_1 07.08.2019 повідомлено про підозру у вчиненні вищезазначених злочинів.

07.08.2019 року слідчим суддею Дніпровського районного суду м. Києва Сазоновою М.Г. у справі №755/11987/19 постановлено ухвалу про обрання щодо підозрюваної ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 26.08.2019 року включно.

На час розгляду порушеного у клопотанні питання про підозрювану встановлено такі відомості: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка Чернігівської області, українка, громадянка України, з середньою освітою, незаміжня, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судим (зі слів).

Ч. 2 ст. 492 КПК України визначено, що затримання та тримання під вартою можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у разі, якщо він підозрюється або обвинувачується у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, за умови, що застосування іншого запобіжного заходу не забезпечить запобігання ризикам, зазначеним у статті 177 цього Кодексу.

Слідчий суддя аналізуючи питання наявності обставин визначених ст. 132, ст. 177, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, приходить до наступних висновків у цій справі.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваної, оскільки надані докази об`єктивно зв`язують їх, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрювана, могла вчинити дані правопорушення.

При цьому, слідчий суддя сприймає, як переконливі та такі, що заслуговують на увагу, доводи сторони обвинувачення в частині аргументації ризиків передбачених ст. 177 КПК України, у цьому провадженні, адже враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема вони є дійсними не тільки, однак у тому числі в світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Слідчим суддею не установлено обставин, які б свідчили про те, що встановлені слідчим суддею ризики при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час, втратили свою актуальність.

Мотиви наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що є дійсними ризики регламентовані ст. 177 КПК України, як-то: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, можливість вчинити інше кримінальне правпорушення.

У той же час, доводи сторони захисту з приводу даних обставин враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , однак вони не можуть бути підставою для скасування або зміни застосованого запобіжного заходу, так як не зменшують існуючих ризиків, виходячи з вивченння матеріалів провадження.

З моменту обрання судом відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до теперішнього часу не з`явилися будь-які нові фактичні дані, які б свідчили, що обрання відносно неї запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням її під вартою, зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України (забезпечить виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов`язків, зможе запобігти її спробам переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правпорушення).

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою підозрюваної закінчується, однак, на даний час, досудове розслідування продовжується в межах строку, встановленого п. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України.

Указане в своїй сукупності свідчить про те, що у провадженні є дійсними обставини регламентовані п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що згідно витягу з ЄРДР за №12019100040006006, у рамках даного кримінального провадження, окрім як ОСОБА_1 , повідомлено про підозру також ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , що мало місце 05.08.2019.

П. 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України визначено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Оскільки іншим підозрюваним по даному кримінальному провадженню, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 повідомлено про підозру у рамках даного кримінального провадження 05.08.2019, за винятком підозрюваної ОСОБА_1 , якій повідомлено про підозру 07.08.2019, строк досудового розслідування цього кримінального провадження, згідно ч. 4 ст. 115 КПК України, якою визначено, що при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця, закінчується 05.10.2019.

Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя, дослідивши надані сторонами докази, у порядку ст. 94 КПК України, з огляду на встановленість факту наявності у провадженні обставин визначених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, враховує той факт, що кримінальні правопорушення, у вчинені яких підозрюється неповнолітня ОСОБА_1 , мають високий ступінь суспільної небезпеки з огляду на характер умисних протиправних дій та суспільну важливість об`єктів посягання, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважає за доцільне, клопотання про продовження строку тримання підозрюваної під вартою в межах шістдесяти днів, але не більше строку досудового розслідування, задовольнити, як обґрунтоване.

Також, задовольняючи клопотання заявника про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує положення ч. 4 ст. 183 КПК України та в поєднанні з обставинами справи та відомостями про особу підозрюваної, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину, поєднаного із застосуванням насильства, не убачає підстав визначити підозрюваній заставу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131-132, 176-178, 183, 184, 193, 194, 199, 309, 372-376, 395, 492 КПК України, слідчий суддя, постановив :

клопотання - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 05.10.2019.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 09:25 год. 27.08.2019.

Слідчий суддя : О.В. Бірса