Ухвала суду № 84025714, 04.09.2019, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/3863/19

Справа № 754/12985/19

У Х В А Л А

Іменем України

04 вересня 2019 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва: - Панченко О.М.

за участю секретаря: - Чехун Ю.В.

за участю прокурора: - Горкавої В.В.

в присутності слідчого - Кокідько О.С.

в присутності підозрюваного: - ОСОБА_1

захисника підозрюваного - Норова Г.О.

в присутності перекладача - Кошарної О.Г.

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Кокідька О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Р. Киргистан, м. Бішкек, громадянин Киргистану, киргиз, не працюючого, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -

В С Т А Н О В И В :

03.09.2019 року слідчий СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Кокідько О.С., за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 Горкавою В.В., звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України

Відповідно до клопотання слідчого та наданих матеріалів вбачається, що в провадженні СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві знаходиться кримінальне провадження № 12019100030006346 від 01.09.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У рамках вказаного кримінального провадження 02.09.2019 року гр. ОСОБА_1 повідомлено про підозру в тому, що він підозрюється у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановленому досудовим розслідуванням час, знайшов, тим самим незаконно придбав 2 вибухових пристрої, після чого умисно переніс вказані речі до пр. Броварського, 19-в в м. Києві та умисно почав зберігати при собі, без передбаченого законом дозволу.01.09.2019 року близько 13 години 00 хвилин по пр. Броварському, 19-в працівниками поліції було зупинено ОСОБА_1 у якого було виявлено та вилучено 2 вибухових пристрої, які ОСОБА_1 носив та зберігав без передбаченого законом дозволу. Згідно з актом перевірки об`єкта на наявність вибухових пристроїв, вибухових речовин 01.09.2019 року 2 вибухових пристрої, що були вилучені під час огляду 01.09.2019 року у ОСОБА_1 є гранати ВОГ -17.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 немає реєстрації та постійного місця проживання в Україні, офіційно не перетинав на в`їзд державний кордон України, на території України до затримання не працював та немає постійного джерела доходів, в Україні немає сім`ї та утриманців, що свідчить про нестійкі соціальні зв`язки та наявність ризику, що полягає у тому, що він спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні від надання пояснень відмовився.

Захисник підозрюваного Норов Г.О. в судовому засіданні надав до суду свої письмові заперечення на клопотання про застосування запобіжного заходу до його підзахисного у вигляді тримання під вартою та просив відмовити у його задоволенні.

Вислухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Як зазначено в ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє в застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного у п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому слідчий суддя наголошує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, правильність кримінально-правової кваліфікації діяння потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Отже, не вирішуючи наперед питання про доведеність вини та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1 , слідчий суддя приходить до висновку, причетність вказаної особи до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення у достатній мірі доводиться доказами, що долучені до клопотання про обрання запобіжного заходу , а також наданими прокурором у судовому засіданні.

Так, підозрюваний ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, санкція якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Вважаю, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов`язків, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Щодо поданого захисником Джураєва договору оренди частини будинку від 03.09.2019 року, то суд не може прийняти його як доказ його постійного проживання в АДРЕСА_2 , оскільки даний договір відповідним чином не засвідчений.

У відповідності до вимог ст. 182 КПК України, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , його майновий стан, вважаю за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі - 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184,193,194,196,202, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП у м. Києві Кокідько О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, - до 24 години 00 хвилин 30 жовтня 2019 року.

Строк тримання під вартою рахувати з 13 години 01 вересня 2019 року.

Визначити розмір застави - 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 38 420.00 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн., яка може бути внесена як самими підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 жовтня 2019 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: О.М. Панченко