Ухвала суду № 84023185, 02.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.08.2019

Справа № 320/1147/19

Провадження № 1-кс/320/4189/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

слідчого судді - Бахаєва І.М.,

за участі:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР у м. Мелітополь - Тибія В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Тульчевської Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В., погоджене з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України Прановим С.В., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000011 від 14 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Запоріжжя, громадянина України, який до 07 червня 2019 року працював на посаді судді Запорізького районного суду міста Запоріжжя, та на даний час не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В., погоджене з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України Прановим С.В., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000011 від 14 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Другим слідчим відділом слідчого управління Територіального управління ДБР, розташованого у м. Мелітополі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019080000000011 від 14.01.2019 за підозрою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Досудовим розслідування встановлено, що 05 березня 2008 року ОСОБА_5 видано розписку про отримання від ОСОБА_4 150000 гривень, що еквівалентно 30000 доларів США, а 25 квітня 2008 року розписку про одержання 32000 доларів США за продаж квартири АДРЕСА_2 .

При цьому, у подальшому договір про купівлю-продаж між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 укладено не було.

У травні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ з позовною про стягнення з ОСОБА_5 завдатку.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 вересня 2011 року задоволено заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову та накладено арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_5 : квартиру АДРЕСА_3 квартиру АДРЕСА_4 квартиру № АДРЕСА_2 .

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровськ від 19 червня 2012 року задоволено позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та стягнуто з останнього на користь позивача 991070 гривень в якості завдатку. Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2012 року рішення суду першої інстанції в частині стягнення завдатку у сумі позивача 991070 гривень змінено, стягнено з ОСОБА_5 на користь позивача аванс у розмірі 150000 гривень.

У травні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до Заводського районного суду міста Запоріжжя із позовною заявою, у тому числі про стягнення заборгованості із ОСОБА_5 , у зв`язку із безпідставно одержанням ним грошей і процентів за використання цими грошима.

Рішенням Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у цивільній справі № 332/1975/15-ц (суддя - Марченко Н.В.) позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнено з відповідача на користь ОСОБА_4 суму заборгованості 53169,75 доларів США.

Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року (залишеним без змін судом касаційної інстанції) частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_5 , рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року скасовано в частині правових підстав відмови в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_6 ; виключено з мотивувальної частини рішення висновки про поновлення строку позовної давності до ОСОБА_5 (оскільки вони не пропущені позивачем); та з інших підстав.

На підставі виданого Заводським районним судом 12 листопада 2015 року виконавчого листа Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї розпочате виконавче провадження із стягнення з боржника ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 заборгованості у сумі 53169,75 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ склало 1126989,69 гривень (з урахуванням судових витрат у сумі 3654 гривні).

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_5 з метою ухилення від сплати грошових коштів ОСОБА_4 та з метою зняття арешту, накладеного на його майно, вирішив звернутися до суду із заявою про перегляд рішення у цивільній справі у зв`язку із нібито нововиявленими обставинами.

З цією метою, ОСОБА_5 23, 28, 29 грудня 2016 року та 4 січня 2017 року подав до Заводського районного суду міста Запоріжжя заяви про перегляд рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року у зв`язку з нововиявленими обставинами, які були розподілені суддям Безлер Л.В. , Ретинській Ю.І. , ОСОБА_1 та Яцуну О.С . відповідно. Вказані заяви ухвалами суду залишалися без руху через ненадання заявником документа про сплату судового збору. Після усунення недоліків однієї із позовних заяв провадження у ній за нововиявленими обставинами відкрито ухвалою судді ОСОБА_1 від 3 лютого 2017 року.

ОСОБА_1 , маючи вищу юридичну освіту, досвід роботи суддею понад 10 років та високий рівень кваліфікації, будучи нормами цивільного процесуального закону та матеріалами цивільної справи №332/1975/15ц, всупереч вимогам цивільного процесуального закону, достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_4 як сторона у справі належним чином не була повідомлена про судові засідання у цивільній справі, у тому числі про засідання від 18 липня 2017 року; усвідомлюючи, що факт підписання позовної заяви від 30.04.2015 року та заяви про збільшення і уточнення позовних вимог від 25.05.2015 року, подані від імені позивача ОСОБА_10 , іншою особою, не може бути підставою для перегляду рішення суду у зв`язку з нововиявленими обставинами; достовірно знаючи, що рішення апеляційного суду Запорізької області від 02 листопада 2015 року, яким змінено рішення суду першої інстанції та яке набрало законної сили, може бути переглянуте за нововиявленими обставинами саме і тільки апеляційним судом Запорізької області, та не може бути переглянуто Заводським районним судом міста Запоріжжя; достеменно розуміючи що, в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо заявлення ОСОБА_5 або його представником заяви про поворот виконання судового рішення, зняття накладеного арешту та майно останнього, провів 18 липня 2017 року судове засідання без участі сторін, закінчив з`ясування обставин справи та вийшов до нарадчої кімнати для постановлення рішення.

18 липня 2017 року ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Заводського районного суду міста Запоріжжя, знаходячись у приміщенні Заводського районного суду міста Запоріжжя, розташованого за адресою місто Запоріжжя, вулиця Лізи Чайкіної, 65, діючи умисно, в корисливих інтересах ОСОБА_5 , з метою уникнення останнім матеріальних втрат на погашення боргу на користь ОСОБА_4 , чітко усвідомлюючи наслідки вчинюваних ним дій та бажаючи їх настання, грубо порушуючи вимоги цивільного процесуального законодавства, постановив завідомо неправосудне рішення, яким задоволено заяву ОСОБА_5 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 26 червня 2015 року, вказане рішення скасовано, а також яким:

в позові ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення з останнього 53 169,75 доларів США, що на день винесення рішення за курсом НБУ відповідає 1 126 989,69 грн. з яких 32 ООО доларів США безпідставно отриманих коштів та 21 169, 75 доларів США процентів - відмовлено;

зобов`язано ОСОБА_4 повернути ОСОБА_5 всі стягнуті з нього грошові кошти під час виконання судового рішення у зведеному виконавчому провадженні № 51880976, в тому числі й грошові кошти, отримані внаслідок реалізації його майна з електронних торгів, а саме: квартири АДРЕСА_2 , в сумі 666 195 грн.;

звільнено з-пiд арешту все майно ОСОБА_5 . , а саме:

квартиру АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_5 на правах приватної власності, виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218806 від 30.06.2015 року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, державний виконавець Греков А .В .;

квартиру АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_5 на правах приватної власності виключивши запис про арешт майна з єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077481 вiд 28.09.2011року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського міського управління юстиції, старший державний виконавець Пiвень С.В.;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077504 вiд 28.09.201l року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 28941065, виданий 27.09.2011, Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції, старший державний виконавець Пiвень С.В.;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077502 вiд 27.09.201l року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19 .09.2011;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1077479 вiд 27.09.2011 року, накладений на підставі ухвали Красногвардiйського районного суду м. Днiпропетровська серiя та номер 2-2317/2011, видана 19.09.2011;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 12063642 (спеціальний розділ) вiд 16.11.2015року, накладений на пiдставi постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер 49362728, виданий 16.11.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець Греков А . В .;

виключено запис про арешт майна з Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 10218072 (спеціальний розділ) вiд 30.06.2015року, накладений на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серiя та номер ВП 47925576, виданий 23.06.2015, Красногвардiйским вiддiлом державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управління юстицiї, державний виконавець Греков А.В.: опис предмета обтяження: прим .АДРЕСА_3 ,

звільнено з-під арешту рухоме майно автомобіль марки ВМW- Х5 2007 року випуску чорного кольору, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5. на правах приватної власності, виключивши запис про арешт рухомого майна з Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна за № 15655094 вiд 11.01.2016 року, підставою якого стала постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 49362728, 16.11.2015, старшим державним виконавцем Красногвардiйського вiддiлу державної виконавчої служби Днiпропетровського мiського управлiння юстиції Грекова А.В.

Внаслідок постановлення суддею ОСОБА_1 цього завідомо неправосудного рішення арешт квартири АДРЕСА_4, квартири АДРЕСА_3 було знято, 17 серпня 2017 року боржником ОСОБА_5 вказані квартири продано ОСОБА_19 за 430885 гривень та 254741 гривню відповідно.

Таким чином, постановлення суддею ОСОБА_1 неправосудного рішення позбавило можливості ОСОБА_4 виконати судове рішення та стягнути з боржника ОСОБА_5 грошову заборгованість, чим спричинило тяжкі наслідки у вигляді матеріальної шкоди у сумі 685626 гривень.

24.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- копіями рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.02.2019, рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2019, відповідно до яких встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_5 ;

- копією ухвали апеляційного суду Запорізької області, якою скасовано рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2017 та констатовані порушення вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_5 ;

- копіями з матеріалів цивільної справи № 332/1975/15-ц, в яких зафіксовані обставини розгляду ОСОБА_1 цивільної справи, постановлення судового рішення.

- протоколами допитів потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23

- копіями договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_4, квартири АДРЕСА_3

- іншими матеріалами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Аналізуючи матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до висновку щодо наявності наступних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Так, ОСОБА_1 , усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, після отримання повідомлення про підозру, може умисно ухилятися від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування, та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі, таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, стороною обвинувачення вживаються всі заходи направлені на збирання доказів вчинення злочину, у тому числі речей та документів.

Підозрюваний ОСОБА_1 під час досудового розслідування, судового розгляду може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_5 , а саме примушувати їх до дачі неправдивих показів на його користь, що перешкодить встановленню істини під час досудового та судового слідства, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

З урахуванням викладеного, найбільш доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби з забороною підозрюваному залишати житло в період часу з 19 годин 00 хвилин до 07 години 00 хвилин..

Крім того, на підставі ст. ст. 183, 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у покладенні на підозрюваного ОСОБА_1 наступних обов`язків:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий у судовому засіданні наполягав на задоволенні клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Тульчевська Н.В., заперечували щодо задоволення клопотання слідчого, та просили суд застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слід відмовити, а щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, виходячи з наступного.

24.07.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України.

Обставинами, які дають підстави підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджуються наступними доказами:

- копіями рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 08.02.2019, рішення Вищої ради правосуддя від 07.05.2019, відповідно до яких встановлено факти грубих порушень вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_5 ;

- копією ухвали апеляційного суду Запорізької області, якою скасовано рішення Заводського районного суду міста Запоріжжя від 18.07.2017 та констатовані порушення вимог цивільного процесуального закону суддею ОСОБА_1 під час розгляду цивільної справи за заявою ОСОБА_5 ;

- копіями з матеріалів цивільної справи № 332/1975/15-ц, в яких зафіксовані обставини розгляду ОСОБА_1 цивільної справи, постановлення судового рішення.

- протоколами допитів потерпілої ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23

- копіями договорів купівлі-продажу квартири № АДРЕСА_4, квартири АДРЕСА_3

- іншими матеріалами.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам.

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка визначається з урахуванням тяжкості вчиненого злочину чи кримінального проступку та характеристики підозрюваного, обвинуваченого. Для цього встановлюється наявність достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення й відповідно їй повідомляється про підозру у вчиненні конкретного кримінального правопорушення; 2) наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений може перешкоджати будь-яким чином здійсненню кримінального провадження або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення того, у якому він підозрюється, обвинувачується. Зазначене повинно підтверджуватися матеріалами кримінального провадження, зокрема, показаннями свідків, потерпілих, отриманою інформацією в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій тощо; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд зобов`язані оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

Окрім того, ч. 3 та ч. 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються та довести, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Надаючи оцінку доводам органу досудового розслідування в частині обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з наступного.

З рішення ЄСПЛ від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», п. 32, Series А, № 182убачається, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

При цьому, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити правопорушення, прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів та отримані у порядку встановленому Кримінально процесуальним кодексом України.

Частиною 2 статті 177 КПК України регламентовано, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, слідчий суддя враховує, що фактичні підстави застосування запобіжних заходів - це наявність системи незаперечних доказів вчинення відповідною особою кримінального правопорушення.

В той же час, системний аналіз положень Глави 18 КПК України в поєднанні з практикою Європейського суду з прав людини вказують на те, що на достатність доказів про наявність ризиків визначених ст. 177 КПК України може вказувати наступне: про намір переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду можуть свідчити такі дані, як придбання проїзних документів, зняття з різного роду реєстраційних обліків, раптове звільнення з роботи, розпродаж майна тощо; про можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування може свідчити здійснення особою погрози, підкуп, умовляння свідків і потерпілих, схилення їх до дачі неправдивих показань; спроби викрадення, знищення, фальсифікації речових доказів і документів; вплив на спеціалістів та експертів тощо; про те, що особа може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити те, у якому підозрюється, обвинувачується, може свідчити наявність інформації, отриманої в результаті проведення слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшукових) дій про вчинення особою протиправної діяльності (підготовку до вчинення кримінального правопорушення, придбання предметів для вчинення злочинної діяльності), наявність попередніх судимостей, зв`язки з антигромадськими елементами, надходження до правоохоронних органів заяв та повідомлень про те, що особа здійснює підготовку до нового кримінального правопорушення.

Тобто, фактичною підставою обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність сукупності неспростовних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення. Одного лише зазначення в клопотанні про застосування запобіжних заходів обставин про те, що підозрюваний, намагається чи намагатиметься переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду чи вчиняти інші дії, направлені на протидію розслідуванню, недостатньо. Зазначене повинне підтверджуватися відповідними матеріалами.

Враховуючи, вище зазначене, в сукупності з особою підозрюваного та обставинами кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що ризики зазначені в клопотанні не підтверджені відповідними матеріалами, а також слідчим не доведена наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а також що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, пов`язаним із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження у будь-якій формі.

Ні в матеріалах клопотання, ні в поясненнях слідчого не зазначені конкретні обставини, які б свідчили про наявність ризиків, які б обумовлювали лише застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

На підставі вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведена лише обставина, передбачена п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, але не доведені обставини, передбачені п. 3 частини першої цієї статті.

Тому, на підставі вище викладеного, слідчий суддя вважає, що така міра запобіжного заходу, як особисте зобов`язання забезпечить належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .. До того ж, в судовому засіданні не було надано доказів, які б вказували на те, що підозрюваний ОСОБА_1 не виконує своїх обов`язків щодо явки за викликом до слідчого чи прокурора.

Відповідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у зобов`язанні підозрюваного виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язків, передбачених статтею 194 цього Кодексу. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов`язки та роз`яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати. Контроль за виконанням особистого зобов`язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.

Керуючись ч. 4 ст. 194 КПК України суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід ніж той, який значений у клопотанні і вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

В забезпечення запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на нього обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Слідчий суддя вважає, що саме такий запобіжний захід буде достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 7-29, 110, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 309, 310 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В., погоджене з прокурором відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, Генеральної прокуратури України Прановим С.В., у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019080000000011 від 14 січня 2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України - залишити без задоволення.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, строком на 2 (два) місяці, тобто з 02 серпня 2019 року до 02 жовтня 2019 року, включно.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися із м. Запоріжжя без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 2 ст. 179 КПК України, у разі невиконання покладених цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання підозрюваним ОСОБА_1 покласти на слідчого Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибія В.В..

Копію ухвали вручити слідчому Другого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі Тибію В.В. та учасникам справи.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 07 серпня 2019 року о 17 годині 00 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ