Постанова № 84022550, 22.08.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 22.08.2019

Справа № 320/6714/19

3/320/1141/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2019 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Ковальова Ю.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Запорізької області, громадянина України, фізичної особи підприємця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И Л А :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 380969 від 15.08.2019, 14.08.2019 приблизно о 19 годині 45 хвилин, громадянин ОСОБА_1 , знаходячись в м. Мелітополі по пр-т 50-річчя Перемоги, біля будинку 17/1 (дворова територія), керуючи автомобілем Peugeot 3008, н/з НОМЕР_1 , під час виникнення небезпеки, а саме перешкоди у вигляді домашньої тварини – собаки, які він об`єктивно спроможний був виявити, не зменшив швидкість до повної зупинки та не вжив заходів для безпечного об`їзду перешкоди. Внаслідок чого ОСОБА_1 здійснив наїзд на домашню тварину – собаку. Заподіяно матеріальну шкоду, без постраждалих осіб.

22.08.2019 року суд видалився до нарадчої кімнати для постановлення остаточного рішення суду, однак під час складання постанови виникла необхідність для додаткового з`ясування обставин, дослідження матеріалів справи, які мають суттєве значення для прийняття рішення по суті справи.

Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом та гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кодексом України про адміністративні правопорушення не встановлено порядку відновлення з`ясування обставин після видалення до нарадчої кімнати. Проте статтею 129 Конституції Українипередбачено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення деталізує вказані конституційні норми, визначаючи у статті 1, що завданнямКодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема, є охорона прав і свобод громадян, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності.

Статтею 245 вказаного кодексу закріплено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За загальними засадами теорії права при застосуванні норм права правозастосовчий орган іноді стикається з прогалинами в законодавстві, тобто з повною чи частковою відсутністю норм, якірегулюютьпевні суспільні відносини. Розрізняють прогалини в праві та прогалини в законі. Прогалини в праві - це повна або часткова відсутність в діючих нормативно-правових актах необхідних юридичних норм. Прогалини в законі - це повна або часткова відсутність необхідних юридичних норм у даному законі. У зв`язку з цим в юриспруденції розроблені способи заповнення прогалин в процесі застосування закону, які отрималиназву аналогії.

Аналогія закону - рішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки. Застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

Статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушенняпередбачено, що застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, таким чином вказана норма передбачає чітке виконання передбачених законом норм та забороняє вирішення питань притягнення особи до адміністративної відповідальності по аналогії, тобто унеможливлює застосування по аналогії норм, що закріплюють склад правопорушень, проте не має жодних обмежень на застосування аналогії при застосуванні норм процесуального характеру (порядку розгляду справи).

Таким чином, враховуючи викладене, суддя до даного процесуального питання щодо необхідності дій порядку відновлення з`ясування обставин після видалення до нарадчої кімнати, застосовує аналогію закону та застосовує положення Кримінального процесуального кодексу України, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України на сьогоднішній день є більш вдосконаленим, сучасним та найбільш відповідає принципам верховенства права, юридичного захисту прав, свобод та інтересів осіб.

Також, приймаючи до уваги роз`яснення Верховного Суду України в п. 19 постанови Пленуму №11 від 27.12.1985р. з наступними змінами, згідно яким суд ухвалою, а судді - постановою може поновити судове слідство, якщо під час судових дебатів, останнього слова підсудного або постановлення вироку виникне необхідність подати та дослідити нові докази, з`ясувати нові обставини, які мають істотне значення для справи, суд прийшов до висновку про відновлення з`ясування обставин та перевірки їх доказами.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 7,245 КУпАП, суддя-

постановила:

Повернутися для з`ясування обставин у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Ю.В. Ковальова