Ухвала суду № 84021795, 04.09.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1322/19

Номер провадження 1-кп/629/310/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря Бєловол О.О.,

прокурора Мазур М.С.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

захисника Остапенко С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, заміжньої, яка мешкає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимої:

-14.09.2011 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України з застосуванням ст.ст. 75,76 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 3 роки. За постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15.01.2013 іспитовий строк скасовано з поверненням до місць позбавлення волі для відбуття призначеного покарання. Згідно ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 25.06.2015 на підставі ст. 81 КК України звільнена з Качанівської ВК №54 умовно-достроково на 1 рік 20 днів;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні суду знаходиться дане кримінальне провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строку раніше обраного запобіжного заходу – тримання під вартою, вказуючи на існування ризиків, які послужили причиною обрання даного запобіжного заходу, а саме, вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватися від суду.

Обвинувачена ОСОБА_1 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала в повному обсязі, просила обрати більш м`який запобіжний захід – домашній арешт. Повідомила, що будь-яких змін у її сімейному, матеріальному, соціальному житті не відбулося.

Захисник Остапенко С.Ю. проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила обрати більш м`який запобіжний захід – домашній арешт.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ст. 29 Конституції України ніхто не може триматися під вартою інакше як на підставах та в порядку, передбачених законом.

Відповідно до п. "с" ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), ст.ст. 148, 155 КПК України, для обрання або для зміни підозрюваному міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, необхідно наявність підстав вважати, що дана особа, яка обвинувачується у вчиненні злочину, буде намагатися або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі, а також продовжувати злочинну діяльність.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу особистості особи (їх характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Судом з`ясовано, що обвинувачена заміжня, але з чоловіком не проживає, не працює, за адресою місця реєстрації не мешкає, змінює часто місця проживання, заощаджень не має, коштів для існування не має, її дитиною опікується її матір.

Отже, суд виходить з того, що існують обставини, які свідчать про те, що маються ризики передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують необхідність продовження дії раніше обраного запобіжного заходу обвинуваченої у вигляді тримання під вартою, а саме:

- можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачена обвинувачується у вчиненні умисних середньої тяжкості злочинів, не має сталих соціальних зв`язків, обвинувачується у вчиненні декількох кримінальних правопорушень.

- можливість переховування від суду, що підтверджується відсутністю міцних соціальних зв`язків, не має офіційних джерел існування, не має заощаджень для самостійного забезпечення своїх потреб, за місцем реєстрації не проживає.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводить обвинувачена та її захисник, проте в даному конкретному випадку суд доходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченої і виконання процесуальних рішень по справі.

Таким чином, в суду немає підстав вважати, що запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої, а тому є необхідним продовжити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст. 372 КПК України, суд-

у х в а л и в:

Оголосити перерву до 26.09.2019 року до 16:00 години.

Клопотання прокурора – задовольнити.

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника – Остапенко С.Ю. залишити без задоволення.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, обвинуваченій у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк до 02 листопада 2019 року в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Відлік строку продовження дії існуючого запобіжного заходу рахувати з дня постановлення ухвали, а саме з 04 вересня 2019 року.

Копію даної ухвали направити начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення, через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Суддя К.Ш.Харабадзе