Ухвала суду № 84019793, 04.09.2019, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1061/19

№ пров. 2-з/544/19/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

04 вересня 2019 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області в складі головуючої судді Ощинської Ю.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання права власності на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва та витребування майна з чужого незаконного володіння,

у с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання права власності на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва та витребування майна з чужого незаконного володіння.

03 вересня 2019 року до Пирятинського районного суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва – приміщення адміністративно-готельного комплексу, що належав померлому 10.10.2017 ОСОБА_3 (замовнику будівництва), розташований по АДРЕСА_1 . Пирятин Полтавської АДРЕСА_2 провівши опис вказаного об`єкту незавершеного будівництва.

В обґрунтування заяви позивач вказує, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно із заповітом від 13.09.2010 (реєстровий № 1188) є спадкоємцем його майна.

Відповідно до договору дарування від 15.08.2007 ОСОБА_3 отримав в дар від ОСОБА_4 незакінчений будівництвом торгівельний комплекс А-1 (готовність 28 %) та земельну ділянку з цільовим призначенням для традиційних народних промислів і підприємницької діяльності площею 0,150 га, на якій розміщений вказаний комплекс.

В подальшому торгівельний комплекс (його першу чергу) було здано в експлуатацію та 12.01.2010 зареєстровано право власності, що підтверджено свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Пирятинської міської ради та відповідною реєстрацією в реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 19898278 від 12.01.2010.

Як вбачається з технічного паспорту, об`єкт незавершеного будівництва - приміщення адміністративно-готельного комплексу не входить до складу зданого в експлуатацію об`єкту, який було відчужено відповідно до договору купівлі-продажу торгівельного комплексу від 21.10.2016, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Будівництво приміщення адміністративно-готельного комплексу заплановано відповідно до робочого проекту (Торгівельний комплекс по АДРЕСА_3 ) на підставі належних дозвільних документів, відтак, не є самочинним будівництвом. Отже, будівельні матеріали, з яких складається об`єкт незавершенного будівництва - приміщення адміністративно-готельного комплексу, залишились у власності замовника будівництва ОСОБА_3 .

Проте, в даний час, об`єктом незавершеного будівництва - приміщенням адміністративно-готельного комплексу незаконно володіє та користується ОСОБА_2 , який вважає, що об`єкт належить йому, оскільки знаходиться з невідомих для позивача підстав на земельній ділянці належній ОСОБА_2 який, відповідно не визнає (оспорює) право позивачки на спірне майно.

Вказаний адміністративно-готельний комплекс не є предметом ні договору купівлі-продажу торгівельного комплексу, ні договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Так, в рамках розгляду справи дане майно є предметом спірних відносин, а під час розгляду справи відповідач, який володіє та має безперешкодний доступ, матиме реальну можливість на стадії розгляду даної справи укласти правочини з метою відчуження спірного майна, або пошкодити його, що в свою чергу призведе до неможливості виконання рішення суду. Крім того, відповідач уже вчинив певні дії – здійснив поділ земельної ділянки і наразі спірне майно знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 .

Таким чином, позивач вважає, що існує вірогідність, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи в межах заявленої заяви, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує, зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п.п. 1,3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року N 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Також, відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», у якій зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов`язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Проаналізувавши зміст позовних вимог ОСОБА_1 , розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, виходячи із пов`язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а саме те, що предметом позову є будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва (об`єкт незавершеного будівництва – приміщення адміністративно-готельного комплексу), співмірності заходів забезпечення позову заявленим позовним вимогам і відповідності видів забезпечення позову позовним вимогам, суд приходить до висновку про те, що позивачем були надані належні та переконливі докази існування очевидної небезпеки в можливому відчужені вказаного нерухомого майна третім особам або його пошкодження до ухвалення рішення в даній справі, а застосування забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу, не має ознак суттєвого обмеження прав відповідача, та відповідає вимогам суспільних інтересів.

Крім того, з метою запобігання пошкодження даного майна, суд вважає за необхідне провести уповноваженою особою опис вищевказаного об`єкту незавершеного будівництва - приміщення адміністративно-готельного комплексу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 149, 151, 153, 260 ЦПК України, та постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Пирятинська міська рада Полтавської області, про визнання права власності на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва та витребування майна з чужого незаконного володіння – задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт незавершеного будівництва – приміщення адміністративно-готельного комплексу, що належав померлому 10.10.2017 ОСОБА_3 (замовнику будівництва), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 0033 зареєстрованої за ОСОБА_2 .

Здійснити примусове виконання ухвали суду шляхом проведення опису об`єкту незавершеного будівництва - приміщення адміністративно-готельного комплексу, що належало померлому 10.10.2017 ОСОБА_3 (замовнику будівництва), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 0033 зареєстрованої за ОСОБА_2 , та передати вказане майно на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору

Відповідно до ч. 1 ст. 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали направити до відділу державної реєстрації Пирятинської міської ради Полтавської області та сторонам по справі, для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до або через Пирятинський районний суд Полтавської області в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована та мешканка АДРЕСА_4 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 16.10.2008, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований та мешканець АДРЕСА_5 , паспорт серія НОМЕР_5 виданий Пирятинським РВ УМВС України в Полтавській області 24.11.2000, ідентифікаційний номер НОМЕР_6 .

Суддя Ю.О. Ощинська