Рішення № 84019592, 02.09.2019, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Ленінський районний суд м.Полтави

Справа № 553/1767/19

Провадження № 2-а/553/52/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.09.2019м. Полтава

Ленінський районний суд м. Полтави в складі :

головуючого судді - Новака Ю.Д.,

при секретарі - Каленіченко В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора УПП в Запорізькій області Лейтенанта поліції Сологуб Євгенія Олександровича (4 батальйон, 1 рота), Департамента патрульної поліції України про скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із позовом посилаючись на те, що 14 липня 2019 р. інспектором УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Сологуб Євгеном Олександровичем було винесено постанову про вчинення нею, адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, ( серія ЕАВ № 1328288) та притягнуто її до адміністративної відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення у виді штрафу в розмірі 255 грн. Вказану постанову позивач вважає незаконною, оскільки швидкість руху вона не перевищувала, докази вчинення нею адміністративного правопорушення відсутні, а розгляд справи про адміністративне правопорушення взагалі не відбувався. Зокрема, позивач вказує на те, що після зупинки транспортного засобу інспектором поліції було їй повідомлено, що зафіксовано перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год та запропоновано надати посвідчення водія та технічного талону. Підійшовши до патрульного авто, де в цей час вже роздруковували постанову про адміністративне правопорушення, на її запитання щодо фіксації даного правопорушення вичерпної відповіді надано не було, а лише була видана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а прізвище особи, яка притягла її до адміністративної відповідальності вона довідалася лише отримавши постанову. Вказує на те, що з моменту фіксації, нібито перевищення швидкості (13:54:35), до винесення постанови (14:00:21) складає 5 хвилин 46 секунд за який неможливо виконати всі необхідні заходи передбачені ст. 279 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 дії, тобто розглянути справу. Крім того, зазначає, що докази вчинення нею адміністративного правопорушення відсутні, що підтверджується тим, що оскаржувана постанова не містить жодних даних, щодо технічного засобу, яким здійснювалося фіксація правопорушення (порушення швидкості руху). Просила суд визнати протиправними дії інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сологуб Євгена Олександровича щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 225 грн. та скасувати постанову серії ЕАВ № 1328288 від 14.07.2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

У відзивах на позовну заяву Інспектор УПП в Запорізькій області Лейтенант поліції Сологуб Є. О. (4 батальйон, 1 рота), Департамент патрульної поліції України посилаються на права інспектора УПП в Запорізькій області щодо прийняття ним на місці рішення про застосування адміністративного стягнення та на правомірність використання лазерного вимірювача швидкості TruCam 000571. Просили у задоволенні позову відмовити.

У відповіді на відзив позивач просить не брати до уваги надані відповідачами докази, оскільки вони не є допустимими та належними. Крім того, вказує, що відзив не спростовує доводів позовної заяви.

Суд, вивчивши наявні докази в справі, викладені обставини позовної заяви, наданої позивачем, відзиви на позов та відповідь на відзив, вивчивши та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Згідно з ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Судом встановлено, що 14 липня 2019 року постановою інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сологуб Є.О. було притягнуто ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, серії ЕАВ № 1328288 у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В постанові вказано, що ОСОБА_1 , 14.07.2019 р. о 13 год. 54 хв. 35 сек. на вулиці Прибрежна Автомагістраль в м. Запоріжжі керуючи автомобілем марки HONDA CIVIC, д.н.з. НОМЕР_1 перевищила встановлені обмеження руху більше як на 20 км/год, чим порушила п. 12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозволена швидкість не більше 50 км/год).

Із постанови вбачається, що вона винесена о 14 год.00 хв. 21сек.

Частиною 1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

КУпАП регламентує порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно статті 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Із ст. 279 КУпАП кореспондується Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за №1408/27853 (далі по тексту - Інструкція).

Згідно п. 9 розділу ІІІ Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.

Таким чином, у разі коли протокол про адміністративне правопорушення не складається, а стягнення накладається на місті, розгляд повинен проводитися за порядком вказаним у ст. 279 КУпАП та інструкції, за виключенням оголошення протоколу про адміністративне правопорушення. При цьому, суд наголошує, що постанова не може бути винесена без розгляду адміністративної справи. Постанова щодо притягнення особи до відповідальності виноситься за результатами розгляду справи ч. 3 ст. 258 КУпАП вказує на те, що працівник патрульної поліції повинен дотримуватись вимог ст. 283 КУпАП, яка зазначає, що постанова виноситься тільки за результатами розгляду справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивногоз`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 Кодексу).

Згідно із ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Згідно пояснень викладених в позові ОСОБА_1 розгляд справи про адміністративне правопорушення не відбувався.

Відповідно до ч.ч.1,2,5ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідачі не надали жодного доказу, які б спростовували дані доводи позовної заяви, щодо відсутності розгляду справи.

Крім того, відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Відповідно до ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по-батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по-батькові (за наявності)), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Верховним судом у постанові від 24 січня 2019 року (справа № 428/2769/17) викладена правова позиція, відповідно до якої зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтею 283 КУпАП. У ній зокрема необхідно зазначити технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративних правопорушень.

Із оскаржуваної постанови вбачається, що у ній не зазначено технічний засіб, яким здійснювалася фіксація порушення швидкісного режиму.

Відтак, постанова та надані суду матеріали не містять доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. ч.1 ст. 122 КУпАП.

Щодо до відзивів на позов, то вони не спростовуються доводи позивача та не підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

Зокрема, із ДВД диску на якому міститься відеофайл не можливо ідентифікувати автомобіль, щодо якого проводилися заміри швидкості. Також до матеріалів справи не додано відео фіксації розгляду даної адміністративної справи та підтвердження того, що саме позивач в той час керувала авто та її було зупинено.

Посилання у відзиві на право працівника патрульної поліції накладати стягнення на місті позивачем не заперечується, а вказується на відсутність розгляду справи. В той же час відповідач не надав жодного доказу, що розгляд справи відбувався.

Посилання в запереченнях щодо правомірності застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam 000571 також суд не може взяти до уваги, оскільки в постанові про накладення адміністративного стягнення не зазначено технічний засіб, яким проводилося вимірювання швидкості руху.

За умовами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 р. № 3477-ГУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права, а отже правовідносини, які охоплюються сферою дії Конвенції, мають врегульовуватися з урахуванням не лише національного законодавства, але й Конвенції та практики ЄСПЛ.

Враховуючи практику ЄСПЛ, яка висловлена у рішеннях « Надточій проти України», «Остюрн проти ФРН», « Енгель та інші проти Нідерландів», « Равнсборг проти Швеції», «Путц проти Австрії», гарантії прав людини, передбачені Конвенцією, щодо кримінального провадження, розповсюджуються у тому числі і на інше публічне переслідування особи, якщо таке переслідування можливо визначити карно-кримінально правовим та національним правом: колом адресатів та правовими наслідками для адресатів. Тобто гарантії передбачені ст. 4 Протоколу №7, стосуються не лише кримінального провадження у розумінні законодавства України, а й будь-якого публічного переслідування, яке здійснюється Державою.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року, «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

Таким чином, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що прийняте інспектором патрульної поліції рішення не можна визнати таким, що прийняте відповідно до норм законодавства.

За вказаних обставин, позов підлягає задоволенню, а саме: слід визнати протиправними дії інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сологуб Є. О. щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 225 грн. і скасувати постанову серія ЕАВ № 1328288 від 14 липня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП (за відсутності події адміністративного правопорушення) та закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, ст.19 Конституції України, ст.ст. 8, 9, 74-77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора УПП в Запорізькій області лейтенанта поліції Сологуб Євгена Олександровича щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 225 грн.

Скасувати постанову серії ЕАВ № 1328288 від 14.07.2019 року винесену інспектором УПП в Запорізькій області лейтенантом поліції Сологуб Євгеном Олександровича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного судучерез Ленінський районний суд м. Полтави протягом 10 днів з моменту проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Ю. Д. Новак