Рішення № 84018144, 08.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1300/18

Провадження № 2/368/98/19

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"08" лютого 2019 р. м. Кагарлик Київської області

Кагарлицький районний суд Київської області в складі:

Головуючий - суддя Закаблук О.В.

При секретарі - Салій Я.С.

За участі сторін:

Позивач - ОСОБА_1

- розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, суд, -

В С Т А Н О В И В :

12.09.2018 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, в якій позивач просила суд винести рішення, на підставі якого:

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такими особами, що втратили право користування житловим приміщенням, тобто житловим будинком АДРЕСА_1 , який є його власністю, та знеяти їх з реєстраційного обліку в його будинку.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 в мотивувальній частині позовної заяви обгрунтовував наступними обставинами, та нормами права.

Йому, ОСОБА_1 на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Кагарлицької державної нотаріальної контори 19.12.1997 року на праві приватної власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 .

Згідно домової книжки та акту депутата міської ради в його будинку зареєстровані 15.12.1998 року громадяни:

- ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є його колишньою дружиною та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є його донькою.

Однак, ОСОБА_2 , тобто Відповідач 1, та ОСОБА_3 , тобто Відповідач 2, не проживають в житловому приміщенні понад один рік без поважних причин, про що складено Акти про обстеження житлових умов на предмет проживання осіб в житловому приміщенні від 11.01.2018 року, від 12.06.2018 року, від 15.08.2018 року депутатом Кагарлицької міської ради Коваль JI.C..

Відповідачі не проживають в ланому будинку, в сплаті комунальних платежів по утриманню житла участі не беруть, їх особистих речей в будинку немає.

Перешкод в користуванні житловим будинком Відповідачам він не чинив.

Відповідачі залишили своє місце реєстрації добровільно влітку 2006 року у зв`язку з розірванням шлюбу, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 16.11.2006 року актовий запис №103, видане відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції Київської області та стали проживати в житловому будинку АДРЕСА_2 , де проживають і сьогодні.

Факт відсутності за місцем реєстрації Відповідачів понад один рік можуть підтвердити

свідки:

- ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

- ОСОБА_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти. користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалелено від волі інших осіб.

Положеннями частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Приписами статті 379 Цивільного кодексу України передбачено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання у них.

Статтею 64 Житлового кодексу УРСР визначено, що до членів сім 'ї наймача належить дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно положень статті 405 Цивільного кодексу України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без повалених причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом

Відповідно до статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її представника, що подаються до органу реєстрації; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про витання особи безвісно відсутньою або оголощення її померлою.

Статтею 263 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи із порівняльного аналізу статей 383, 391, 405 ЦК України та статей 64, 150, 156 ЖК УРСР, слід дійти висновку, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинок, квартиру від будь-яких осіб, у тому числі і тих, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статей 405 ЦК України, статей 64, 150, 156 ЖК У PCP регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів його сім`ї (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6 - 709цс16).

За змістом частини 1 сгаггі 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тому, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користуватися житловим приміщенням є належним способом захисту його порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 втратили право користування житловим приміщенням, тобто житловим будинком АДРЕСА_1 у зв`язку з тривалою, понад один рік без поважної причини відсутністю за місцем реєстрації, а тому він, ОСОБА_1 як власник житла вимушений звернутися до суду з даною позовною заявою, оскільки відповідачі створюють йому перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження його майном.

Також підтверджує, що ним не подано іншого позову до суду і тим самим предметом та з тих самих підстав. Орієнтовна сума витрат складається із судового збору. Оригінали документів, які додані до заяви, знаходяться в нього.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 316, 317, 319, 321, 405 Цивільного кодексу України, статтями 4, 5, 175, 263, 265, 268 Цивільно-процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», - просить суд задовольнити позовні вимоги, викладені в прохальній частині йорго позовної заяви.

12.09.2018 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних Положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В.

07.11.2018 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 175, 177, 185, 187, 258, 260 ЦПК України винесено ухвалу, на підставі якої відкрито провадження, прийнято процесуальне рішення про проведення слухання справи в порядку загального позовного провадження, призначено справу до підготовчого судового засідання на 15 год. 00 хв. 29.11.2018 року.

29.11.2018 року підготовче судове засідання відкладено на 14 год. 00 хв. 26.12.2018 року в зв`язку з неявкою представника третьої особи, - виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області.

26.12.2018 року проведення підготовчого судового засідання відкладено на 16 год. 00 хв. 16.01.2019 року в зв`язку з неявкою відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які були повідомлені судом належним чином про день, час та місце слухання справи.

Одночасно судом здійснено виклик відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , окрім направлення поштового повідомлення про день час, та місце наступного судового засідання, ще і шляхом поміщення оголошення про день, час та місце слухання справи через офіційний портал «Судова влада України» веб - сторінка Кагарлицького районного суду Київської області https://kg.ko.court.gov.ua/sudІ014).

16.01.2019 року судом проведегно підготовче судове засідання у відсутності відповідачів по справі та представника третьої особи, та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 200 ЦПК України винесено ухвалу про закриття підготовчого судового провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год. 00 хв. 08.02.2019 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 08.02.2019 року, позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, обгрунтовував свою позицію обставинами, та нормами права, які зазначені в мотивувальній частині його позовної заяви, та які вказані судом вище, не заперечував проти проведення заочного розгляду справи в зв`язку з неявкою відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та, відповідно, не заперечував проти заочного розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулося 08.02.2019 року, відповідач ОСОБА_2 , не з`явилася, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, не надіслала на адресу суду заяви про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у її відсутності.

В судове засідання, яке відбулося 08.02.2019 року, відповідач ОСОБА_3 не з`явилася, хоча повідомлявся судом належним чином про день, час та місце слухання справи, не надіслала на адресу суду заяви про відкладення слухання справи, чи про слухання справи у її відсутності.

В судове засідання, яке відбулося 08.02.2019 року, представник третьої особи, - виконавчого комітету Кагарлицької міської ради Київської області, - не з`явився, проте, на адресу Кагарлицького районного суду надійшла письмова заява третьої особи, в якій вона просить суд слухати справу без участі її представника.

Суд, вислухавши позивача, який позов підтримав в повному обсязі, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення позову, шляхом винесення заочного рішення, обгрунтовуючи своє рішення наступними фактичними обставинами, та нормами матеріального та процесуального права.

Що стосується винесення заочного рішення, то, відповідно, враховуючи вищевикладені обставини судом винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи на підставі Глави 11 ЦПК - «Заочний розгляд справи».

Згідно ст. 280 ЦПК України, - умови заочного розгляду справи:

1 Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

- відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

- відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

- відповідач не подав відзив;

- позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

У разі зміни позивачем предмета або підстави позову, зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

Так, позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував проти заочного розгляду справи, та, відповідно, винесення заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлялися судом належним чином про день, час та місце слухання справи, проте, в судове засідання не з`явилися двічі поспіль без поважних причин.

Відповідачі не надіслали на адресу суду письмову заяву про неможливість прибуття в судове засідання, не по відомили про причини своєї неявки, не подали відзив на позовну заяву, не надіслали заяви про слухання справи у їх відсутності, відповідно, їх неявку в судове засідання суд визнав як таку, яка є неповажною.

Згідно ст. 281 ЦПК України, - порядок заочного розгляду справи:

1. Про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу.

2. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно ст. 282 ЦПК України, - форма і зміст заочного рішення:

1. За формою і змістом заочне рішення повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 263 і 265 цього Кодексу, і, крім цього, у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд.

Згідно ст. 283 ЦПК України, - повідомлення про заочне рішення:

1. Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України, вручення судового рішення:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Підсудність.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі по справі, - ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_3 , фактично ж проживають за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно, враховуючи місце реєстрації відповідача та положення ч. 1 ст. 27, ч. 9 ст. 28 ЦПК України, дана справа підсудна Кагарлицькому районному суду Київської області, як суду першої інстанції загальної юрисдикції.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні.

Позивачем по даній справі є фізична особа, - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець місто Кагарлик Київської області, громадянин України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 липня 1995 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачами по даній справі є фізичні особи:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 29 січня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України № НОМЕР_5 , виданий11.12.2017 року органом 3231, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третьою особою по даній справі є виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області, юридична адреса: 09201, Київська область, м. Кагарлик, вул. Героїв Небесної Сотні, 1, код ЄДРПОУ 04054613.

Між сторонами по справі (позивачем та відповідачами) виник спір немайновго характеру, а саме, - визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, за наступних обставин.

Так, позивач по справі, - ОСОБА_1 є власником житлового будинку, який розміщено за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний факт підтверджується договором дарування, ( а.с., 7), який складений 19.12.1997 року в м. Кагарлик Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 1с - 2230, запис в реєстрову книгу за № р 1 с - 2230, р. 4508 кн. 12.

В будинку, який на праві власності належить Позивачу ОСОБА_1 , зареєстровані, але не проживають:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка місто Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 29 січня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України № НОМЕР_5 , виданий11.12.2017 року органом 3231, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Даний факт підтверджується довідками, які видані 19.09.2019 року відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС УДМС України в Київській області, оригінали яких містяться в матеріалах справи, ( а.с., 17 - зворотня сторона, 18).

Відповідачка по справі, - ОСОБА_2 в свій час була офіційною дружиною позивача, проте, з 16 листопада 2006 року шлюб було розірвано, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу, яке видане 16 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції в Київській області, ( а.с., 12).

Відповідачка по справі, - ОСОБА_3 є рідною донькою позивача.

Проте, починаючи з літа 2006 року відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на спірній житловій площі, яка на праві приватної власності належить позивачу ОСОБА_1 , - не проживають, що підтверджується актами депутата Кагарлицької міської ради Коваль Л. Є . від 11.01.2018 року, 12.06.2018 року, 15.08.2018 року.

Відповідно, судом встановлено, що відповідачі по справі, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , починаючи з літа 2006 року не проживають за адресою: АДРЕСА_3 .

Отже, починаючи з 2006 року та по час слухання справи, Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не проживають у будинку Позивача та в будинку відсутні особисті речі Відповідачів.

Будучи зареєстрованими, але не проживаючи на спірній житловій площі, Відповідачі не приходять до будинку, не використовують її для тимчасового або постійного проживання. Відповідачі не несуть будь-яких витрат по утриманню житла, не сплачують платежі за комунальні послуги,сплата яких повністю лежить на позивачеві.

У зв`язку з тим, що Відповідачі в добровільному порядку не подають заяви про зняття з реєстрації, Позивачу створюються перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить йому на праві власності.

Відповідно, поведінка відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і послугувала підставою подачі позивачем ОСОБА_1 позовної заяви до суду з метою захисту його законних прав та інтересів, зокрема, з метою захисту права власності.

Відповідно, суд вважає, що в зв`язку з тим, що Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , не подаючи в добровільному порядку заяви про зняття з реєстрації, створюють перешкоди позивачу ОСОБА_1 перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні майном, що належить йому на праві власності, тобто, порушують Конституційне право власності позивача ОСОБА_1 , яке повинно бути поновлене судом шляхом постановлення судового рішення.

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 1 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Виходячи з вказаних положень Конституції України та Цивільного кодексу України Позивач ОСОБА_1 , як власник майна, має право безперешкодно користуватись своєю власністю та таке право гарантується державою. Тобто, у разі порушення права власника держава, в особі судів, забезпечує захист права власності від порушень з боку іншої особи.

Згідно ч. 2 ст. 405 Цивільного кодексу України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно, як встановлено судом в судовому засіданні, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в свій час були членами сім`ї позивача ОСОБА_1 , - були його дружиною та донькою, проте, починаючи з літа 2006 року, ( з моменту добровільного полишення спірної житлової площі та в подальшому розірванням шлюбу, ) вони не є членом сім`ї позивача ОСОБА_1 в розумінні норм СК України.

Відповідно, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані у будинку, який належить позивачеві на праві приватної власності, проте, як встановлено з належних та допустимих доказів, які досліджені вище судом, - вже понад більше року ( а саме, - близько 12 років) без поважних причин не проживають за місцем реєстрації.

Згідно ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України у разі створення перешкод у користуванні власністю Позивач може звернутися до суду з вимогою про вчинення дій необхідних для відновлення порушеного права власності, а саме усунення перешкод в користуванні майном та визнання Відповідача таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Реєстрація Відповідачів у будинку перешкоджає Позивачу у володінні та розпорядженні його власністю. Зокрема, на даний час Позивач не може отримати субсидію по сплаті комунальних послуг, оскільки в будинку зареєстровані Відповідачі, а тому при призначені Позивачу права на субсидію, Відповідачі також рахуються як зареєстровані в будинку, що виключає можливість отримання Позивачем субсидії.

Таким чином, Відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 слід визнати такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняти з реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється органом, уповноваженим на зняття з реєстрації, протягом семи днів на підставі, зокрема, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням).

Дану правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 січня 2012 року у справі №6-57цс11.

Враховуючи вищевикладене, керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», ст. 41 Конституції України, ст. ст. 13, 15, 16, 317, 319, 321, 386, 391 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», п. 2 ч. 1 ст. 258, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, - виконавчий комітет Кагарлицької міської ради Київської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, - задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем місто Кагарлик Київської області, громадянином України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 12 липня 1995 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у користуванні його власністю, - будинком, який розміщений за адресою: АДРЕСА_3 , який належить йому на праві приватної власності на підставі договору дарування від 19.12.2007 року, зареєстрований в реєстрі за № 1 с - 2230, шляхом визнання громадян України:

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки місто Кагарлик Київської області, паспорт громадянки України серії НОМЕР_3 , виданий 29 січня 1998 року Кагарлицьким РВ ГУ МВС України в Київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка м. Кагарлик Київської області, громадянка України, паспорт громадянки України № НОМЕР_5 , виданий11.12.2017 року органом 3231, РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , такими, що втратили право користування житловим будинком, який розміщено за адресою: АДРЕСА_3 , та зняття їх з реєстрації.

Рішення може бути оскаржене на умовах та в порядку, який передбачено ст. 284 ЦПК України.

Згідно ст. 284 ЦПК України:

- заочне рішення може буте переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

- заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

- строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На підставі ч. 5 ст. 272 ЦПК України надіслати копію даного рішення сторонам по справі протягом двох днів з дня його складення.

Суддя: Закаблук О.В.