Ухвала суду № 84017956, 19.08.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10580/19

Провадження №2/369/4043/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Н.С., вирішуючи питання про відкриття провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Гладкова Оксана Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марчук Тетяна Сергіївна, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Оранжпарк», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині визнання права власності, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Гладкова Оксана Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марчук Тетяна Сергіївна, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Оранжпарк», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині визнання права власності.

Позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви фізичною особою майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з 01 січня 2019 року складає 1921, 00 гривень 00 копійок.

Враховуючи ціну позову у розмірі 808 764, 49 грн., зазначену позивачем, йому необхідно надати квитанцію про сплату судового збору у розмірі 8 087, 64 грн.

Разом з тим, позивач в позовній заяві просить відстрочити сплату судового збору, яку жодним чином не обґрунтовує.

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України, та положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Для звільнення чи відстрочення від сплати судового збору позивачу необхідно надати суду належні докази щодо важкого майнового стану, який не дає можливості сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.

Однак, позивач не надав суду жодних доказів, які свідчили б про неможливість позивачем сплатити судовий збір відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014№ 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» відповідно до статті 8 Закону № 3674-VIта статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Дослідивши подану заяву, суд приходить висновку, що позивач не надав суду належних і допустимих доказів, щодо обґрунтованості звільнення від сплати судового збору.

На підставі викладеного позивачу необхідно надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 8 087, 64 грн.

Виходячи з положень ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185, ЦПК України, суддя, -

у х в а л и л а :

В задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Гладкова Оксана Петрівна, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу м. Києва Марчук Тетяна Сергіївна, обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив Оранжпарк», ОСОБА_3 про визнання договору недійсним в частині визнання права власності - залишити без руху, надавши строк для виправлення недоліків тривалістю 10 днів з дня отримання даної ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків шляхом направлення йому копії даної ухвали та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.С. Пінкевич