Ухвала суду № 84017255, 03.09.2019, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

03.09.2019

242/2036/17

УХВАЛА

03.09.2019 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Левченка А.М.,

суддів Любчик В.М.,

Хандуріна В.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

прокурора Ленкевич І.В.,

захисника Оніпко Н.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В. про здійснення спеціального судового провадження у кримінальному провадженні №22014050000000364 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Добропільського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження №22014050000000364 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

03.09.2019 року до суду звернувся прокурор Костянтинівської місцевої прокуратури Ленкевич І.В. з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_2

Вислухавши думку прокурора та захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд виходить з такого.

Згідно ч. 2 ст.314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участі прокурора., обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду.

Положеннями ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Відповідно до ч.2 ст.297-1 КПК України спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 112, 113, 114, 114-1, 115, 116, 118, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255 - 258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук. Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності або оголошені у міждержавний та/або міжнародний розшук, та вони розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Одночасно з цим, згідно з п.20-1 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України тимчасово, але не пізніше дня початку діяльності Державного бюро розслідувань (опублікування у газеті "Урядовий кур`єр" відповідного повідомлення його керівником): судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 2971 цього Кодексу, а також у цьому пункті, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який

- переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук,

- чи який понад шість місяців переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності

- та/або стосовно якого наявні фактичні дані, що він перебуває за межами України, на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції.

Приписами ст. 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Положеннями ч. 2 ст. 1 КПК України встановлено, що кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Згідно ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

a) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b) мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c) захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя;

d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

e) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею, - одержувати безоплатну допомогу перекладача.

Відповідно до ст. 14(3)(d) Міжнародного пакту про громадські і політичні права (МПГПП) передбачено, що особа, яка обвинувачується у скоєнні злочину, має право бути проінформованою про такі обвинувачення і судимою у власній присутності. Ці права є мінімальними гарантіями справедливості та застосовуються на всіх етапах судового розгляду.

Згідно з п. 1-9 Резолюції (75)11 Комітету міністрів Ради Європи «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться за відсутності обвинуваченого» від 19 січня 1973 р., випадки застосування заочного кримінального провадження мають бути виключеннями з загального правила і носити винятковий характер, у більшості стосуватися кримінальних правопорушень невеликої тяжкості. Кримінальний процесуальний закон має гарантувати підозрюваним (обвинуваченим) належний рівень дотримання їх процесуальних прав у разі використання інституту заочного провадження з метою уникнення свавільного розгляду кримінальних проваджень без участі відповідних суб`єктів, зловживання правом на ініціювання досліджуваної кримінальної процесуальної форми. У свою чергу, правозастосовна діяльність має бути спрямованою на мінімізацію числа заочних рішень у кримінальному процесі.

Також у Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №6 R(87)18 «Стосовно спрощення кримінального правосуддя» від 17 вересня 1987 р. вказано, що держави-члени повинні розглянути та дозволити судам першої інстанції розглядати справи й ухвалювати по ним рішення за відсутності обвинуваченого, принаймні щодо дрібних правопорушень, з урахуванням покарання, яке може бути накладене, та за умови, що обвинувачений був проінформований належно про дату судового засідання і про своє право на законне чи інше представництво (п. 9 Розділу ІІІ).

Отже, можливість застосування заочної кримінальної процесуальної форми допускається, однак з певними застереженнями, які мають забезпечити належний захист прав підозрюваного (обвинуваченого), запобігти необґрунтованому притягненню до кримінальної відповідальності і забезпечити можливість скасувати заочне рішення та розглянути кримінальне провадження у загальному порядку.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.

У прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини були вироблені критерії, яким має відповідати кримінальне провадження за процедурою іn absentia. Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував на необхідності забезпечення процесуальних прав і гарантій осіб, що беруть участь у кримінальному процесі. До таких прав, що підлягають безумовному дотриманню, насамперед, відносяться: право бути присутнім під час розгляду справи, право на захисника, право виробити лінію захисту; право бути вислуханим, право оскаржити заочний вирок.

Рада ООН з прав людини (правонаступниця Комітету) у справі Maleki v. Italy: (Communication No. 699/1996 U.N. Doc. CCPR/C/60/D/699/1996) встановила, що держава несе тягар доказування того факту, що обвинуваченому «було своєчасно передано повістку» та «надано інформацію про судову справу проти нього». Рада наголосила на обов`язку відповідного національного суду перевіряти, чи дійсно обвинуваченого повідомили про розгляд справи до початку проведення заочного судового розгляду. Лише вжиття заходів щодо інформування обвинуваченого та припущення у зв`язку з цим, що такий обвинувачений знає про судовий розгляд проти нього, недостатньо.

ЄСПЛ у справі «Колоцца проти Італії» зауважив, що гарантії, які містяться у статті 6 п. 3 Конвенції, є складовими елементами серед інших загального поняття «справедливий розгляд у суді» (див. рішення у справі «Годди проти Італії» від 9 квітня 1984 р. Серія А, т. 76, с. 11, п. 28). Це право необхідно поєднувати, шляхом пошуку «розумного співвідношення», з суспільним інтересом і, зокрема, з інтересами відправлення правосуддя. На аргумент Уряду про те, що неможливість проведення судового засідання у разі неявки сторони здатна паралізувати розгляд кримінальних справ, оскільки, наприклад, з часом може закінчитися термін давності кримінального переслідування, Суд зазначив, що ніщо не виправдовує в очах Суду повну і непоправну втрату права на участь у судових слуханнях.

Суд вважає за необхідне на підставі положень статті 335 КПК України оголосити його розшук обвинуваченого та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. 314, 335 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження - залишити без задоволення.

Оголосити у розшук обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Зелене, Покровського району Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (згідно обвинувального акту проживає там же, тимчасово не працює) одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, раніше не судимий, освіта вище, паспорт серії НОМЕР_1 .

Організацію виконання розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доручити Покровському МРВ 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій області та Луганській областях.

Зупинити судове провадження до розшуку обвинуваченого ОСОБА_1 .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення судом.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя

судді