Ухвала суду № 84016158, 20.08.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/1253/19

Провадження № 1-кп/362/266/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.08.2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Гайдука М.В.,

захисника Луценко В.Г.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019110140000187 від 05.02.2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, працюючого водієм ТОВ «ФУДС ДЕЛІВЕРІ», одруженого, раніше судимого: 04.06.2008 року засуджений Апеляційним судом Київської області за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2. ст. 289 КК України до позбавлення волі на строк 14 років, додаткове покарання: конфіскація майна. 03.07.2017 року в порядку ст. 81 КК України умовно-достроково звільненого від відбування покарання.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Тарасівка, Києво-Святошинського району, Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 28.01.2011 року засуджений Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 296 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки. 10.04.2013 року в порядку ст. 81 КК України умовно-достроково звільнений від відбування покарання.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області, українця, громадянина України, який має неповну середню освіту, тимчасово не зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , працюючого, не одруженого, раніше судимого: 21.09.2011 року засуджений Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 4 ст. 296, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 304 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. 07.08.2014 року Законом України «Про амністію» звільнений від відбування покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

28.02.2019 року до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.06.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 23.08.2019 року включно.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою пославшись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, які ще не відпали.

Зокрема, прокурор зазначив, що продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Обвинувачені перебуваючи на волі можуть переховуватися від суду та вчиняти інші злочини, оскільки після умовно дострокового звільнення вони на шлях виправлення не стали та вчинили новий злочин.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.38).

Обвинувачений ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати до нього більш м`який запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Захисник обвинуваченого - адвокат Луценка В.Г. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжних захід, а саме домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Захисник обвинуваченого адвокат Луценко В.Г. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати більш м`який запобіжних захід, а саме домашній арешт.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку обвинувачених їх захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку, суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення судового розгляду.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

У відповідності до вимог ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з практикою застосування Європейським судом з прав людини пункту 3статті 5 Конвенції після спливу певного проміжку часу існування лише обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання особи під вартою; до того ж такі підстави мають бути чітко наведені національними судами (пункт 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі "Єлоєв проти України").

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України".

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 , міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він офіційно не працює, неодружений, на утриманні дітей не має, це свідчить про відсутність в нього стійких соціальних зв`язків з іншими особами, беручи до уваги особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, а саме відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; відсутність сталих зв`язків на території м. Василькова та Васильківського району, а тому наявні ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини у вигляді вчинення нового умисного злочину в період умовно-достроково відбування покарання, на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати про його можливе вчинення іншого кримінального правопорушення та можливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності, приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів.

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, а саме те, що він одружений, працевлаштований, який характеризується посередньо, його вік та стан здоров`я, а саме: відсутність даних про тяжкі хвороби, інвалідності; відсутність сталих зв`язків на території м. Василькова та Васильківського району, а тому не відпали ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставина у вигляді вчинення нового умисного злочину в період умовно-достроково відбування покарання, на шлях виправлення не став, що дає підстави вважати суду про його можливе вчинення іншого кримінального правопорушення та можливе уникнення від явки до суду шляхом зміни свого місця проживання, з метою уникнення від відповідальності, приходить до висновку, що жоден із інших, альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків, а тому суд дійшов до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів.

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Луценка В.Г. про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, слід відмовити, оскільки на даній стадії розгляду кримінального провадження не відпали ризики зазначені прокурором.

Керуючись статтею 29 Конституції України, частиною 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 183, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до 18 жовтня 2019 року, включно.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі Київський слідчий ізолятор Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції терміном 60 діб, а саме до 18 жовтня 2019 року, включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 -Луценка В.Г. про заміну запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 23 серпня 2019 року.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко