Ухвала суду № 84014032, 30.08.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/5565/19

Провадження № 2/204/1541/19

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2019 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Токар Н.В., розглянувши позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю та визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності,-

ВСТАНОВИВ:

08 серпня 2019 року до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю та визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

На виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України, судом був зроблений запит до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

19 серпня 2019 року надійшла відповідь з Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Дніпропетровській області про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2019 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю та визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків.

Однак, у встановлений термін недоліки були не усунені, а саме:

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду позовної заяви за кожну позовну вимогу позивачу необхідно сплати судовий збір.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги майнового характеру: про визнання права власності на нерухоме майно та про визначення частки у праві спільної часткової власності на домоволодіння.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

На 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні становить – 1921 грн. 00 коп.

Так, згідно підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, розмір судового збору, який необхідно було сплатити позивачу за подання до суду позовної заяви з двома вимогами майнового характеру буде складати суму виходячи із вартості будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та після проведення оцінки майна.

Вартість будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 після проведення оцінки майна позивачем визначено 399 970 грн. 00 коп.

Отже, за першу вимогу майнового характеру, з розрахунку 8/100 частин від будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , позивач мав сплатити 319 грн. 97 коп., проте ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою встановлюється у розмірі не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 768 грн. 40 коп.

За другу вимогу майнового характеру позивач мав сплатити 1 відсоток ціни позову виходячи із суми 399 970 грн. 00 коп., що складає 3 999 грн. 00 коп., оскільки сукупний розмір часток, які позивач просив встановити складає 100 відсотків будинку, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , тобто судовий збір, що підлягає сплаті за другу вимогу майнового характеру складає 3 999 грн. 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 3 999 грн. 70 коп., тобто позивачем не в повному обсязі було сплачено судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Згідно ч. 5-7 ст.185 ЦПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права власності за набувальною давністю та визначення розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності - вважати неподаною та повернути.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Токар