Рішення № 84010532, 04.09.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 вересня 2019 року № 640/5441/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомСпеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0202531206,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Спеціалізоване водогосподарське комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0202531206 в частині порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних №4 від 14 лютого 2017 року, №1 від 14 лютого 2017 року, №2 від 14 лютого 2017 року, №3 від 14 лютого 2017 року, №16 від 30 квітня 2017 року, №17 від 30 квітня 2017 року, №15 від 30 квітня 2017 року та №21 від 16 травня 2017 року та застосування штрафу у розмірі 384 800, 55 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу, які викладені в акті перевірки та які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення, яким встановлено порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України зобов`язано сплатити штраф у розмірі 391 089, 30 грн. Позивач вказує на те, що податкові накладні були надіслані ним до контролюючого органу вчасно, проте протягом операційного дня йому не було надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної, у зв`язку з чим, згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, така податкова накладна вважається зареєстрованою у Єдиному реєстрі податкових накладних. На підставі викладеного, позивач вважає, що штраф за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у розмірі 384 800, 55 грн. контролюючим органом застосовано неправомірно та безпідставно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, або заяву про визнання позову.

17 травня 2019 року представником Головного управління ДФС у м. Києві надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні.

Відзив обґрунтовано тим, що висновки акту перевірки є обґрунтованими, підстав для скасування спірного рішення не вбачається, оскільки, на думку податкового органу, спірне податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

20 травня 2019 року позивачем надана відповідь на відзив, у якій вказано, що відповідач у відзиві на позовну заяву не посилався на докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

З матеріалів справи вбачається, що ГУ ДФС у м. Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування СВКП «Київводфонд» (код ЄДРПОУ 37292855).

За результатами камеральної перевірки податковим органом складено акт №1440/26-15-12-06-16/37292855 від 12 лютого 2019 року (далі також - акт перевірки), за висновками якого встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення СВКП «Київводфонд» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2016-2018 роки у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі також - ЄРПН), а саме:

- ПН №2 від 13 січня 2017 року, зареєстрована 07 лютого 2017 року на суму ПДВ 1 977, 64 грн.;

- ПН №4 від 15 лютого 2017 року, зареєстрована 01 березня 2017 року на суму ПДВ 659, 88 грн.;

- ПН №1 від 14 лютого 2017 року, зареєстрована 01 березня 2017 року на суму ПДВ 222, 56 грн.;

- ПН №2 від 14 лютого 2017 року, зареєстрована 01 березня 2017 року на суму ПДВ 507, 30 грн.;

- ПН №3 від 14 лютого 2017 року, зареєстрована 01 березня 2017 року на суму ПДВ 1 999, 39 грн.;

- ПН №16 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 16 травня 2017 року на суму ПДВ 953 586, 08 грн.;

- ПН №17 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 16 травня 2017 року на суму ПДВ 106 620, 42 грн.;

- ПН №15 від 30 квітня 2017 року, зареєстрована 16 травня 2017 року на суму ПДВ 2 102 595, 83 грн.;

- ПН №21 від 16 травня 2017 року, зареєстрована 16 червня 2017 року на суму ПДВ 681 814, 01 грн.;

- ПН №7 від 06 листопада 2018 року, зареєстрована 05 грудня 2018 року на суму ПДВ 119, 00 грн.;

- ПН №5 від 18 грудня 2018 року, зареєстрована 17 січня 2019 року на суму ПДВ 1 500, 00 грн.;

- ПН №3 від 15 лютого 2018 року, зареєстрована 14 березня 2018 року на суму ПДВ 576, 07 грн.;

- ПН №2 від 14 лютого 2018 року, зареєстрована 14 березня 2018 року на суму ПДВ 2 270, 44 грн.;

- ПН №1 від 14 лютого 2018 року, зареєстрована 14 березня 2018 року на суму ПДВ 749, 33 грн.;

- ПН №4 від 06 лютого 2018 року, зареєстрована 14 березня 2018 року на суму ПДВ 450, 00 грн.;

- ПН №21 від 31 березня 2018 року, зареєстрована 18 квітня 2018 року на суму ПДВ 55 245, 11 грн.

Відповідальність платника передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0202531206, яким позивача, на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних у ЄРПН зобов`язано сплатити штраф у розмірі 391 089, 30 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням - рішенням, в частині порушення граничних строків реєстрації у ЄРПН податкових накладних №4 від 14 лютого 2017 року, №1 від 14 лютого 2017 року, №2 від 14 лютого 2017 року, №3 від 14 лютого 2017 року, №16 від 30 квітня 2017 року, №17 від 30 квітня 2017 року, №15 від 30 квітня 2017 року та №21 від 16 травня 2017 року та застосування штрафу у розмірі 384 800, 55 грн., обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобовязаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з абзацом 4 пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відповідно до абзацу 8 пункту 201.10. статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Водночас абзацами 10 та 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобовязань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр), звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 8 Порядку №1246 передбачено, що для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв`язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС.

Згідно з пунктом 10 Порядку №1246, датою та часом подання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі ДФС є дата та час, зазначені у квитанції про їх прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття.

Відповідно до пункту 11 Порядку №1246, квитанція, що підтверджує факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, надсилається протягом операційного дня платникові податку. Якщо протягом операційного дня платникові податку не надіслано квитанцію, що підтверджує прийняття (підтвердження реєстрації) або неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування, такі податкова накладна та/або розрахунок коригування вважаються зареєстрованими.

Згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обовязок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

З акта перевірки вбачається, що податкова накладна №4 від 15 лютого 2017 року, була зареєстрована 01 березня 2017 року о 3:42 години, №1 від 14 лютого 2017 року - зареєстрована 01 березня 2017 року о 3:41 години, №2 від 14 лютого 2017 року - зареєстрована 01 березня 2017 року о 3:41 години, №3 від 14 лютого 2017 року - зареєстрована 01 березня 2017 року о 3:42 години, №16 від 30 квітня 2017 року - зареєстрована 16 травня 2017 року о 4:16 години, №17 від 30 квітня 2017 року - зареєстрована 16 травня 2017 року о 3:59 години, №15 від 30 квітня 2017 року - зареєстрована 16 травня 2017 року о 3:59 години, №21 від 16 травня 2017 року, зареєстрована 16 червня 2017 року о 12:39 години.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, частиною 1 статті 77 статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, статтею 78 статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначені підстави звільнення від доказування.

Таким чином, законодавець, покладаючи на суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доведення правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішенняодночасно зобов`язує і позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач, вказуючи на безпідставність застосування до нього 10 відсотків штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у ЄРПН, посилається на те, що спірні податкові накладні були складені та внесені ним до ЄРПН в межах встановленого строку.

Разом з тим, будь - яких доказів на підтвердження своїх доводів позивач суду не надав.

З огляду на зазначене, судом не встановлено підстав для визнання спірного податкового повідомлення - рішення від 11 березня 2019 року №0202531206 протиправним та його скасування, та як наслідок, для задоволення позовних вимог позивача.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналіз матеріалів справи підтверджує, що відповідач при винесенні оскаржуваної податкового постанови діяв згідно приписів частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність відповідачем правомірності прийнятого рішення та відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованого водогосподарського комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київводфонд» відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.М. Погрібніченко