Рішення № 84010375, 30.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2019 року № 826/4321/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюменбекер» (04042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Блюменбекер» (надалі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м Києві (надалі також - відповідач), про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м Києві від 22.12.2017 року № 0215751208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.03.2018 відкрито позовне провадження у справі.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що під час заповнення звітної декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2017 року в рядку 18 були помилково перенесені дані за І квартал 2017 року, що в свою чергу спричинило помилку в заповненні рядку 19 звітної декларації, які в подальшому були усуненні при поданні уточнюючої декларації.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду відзив на адміністративний позов, з підстав того, що перевіркою встановлено неправомірно позивачем завищено розмір від`ємного значення податкового зобов`язання з податку на прибуток.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року платника податку на прибуток ТОВ «Блюменбекер».

За результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 20.11.2017 року №18921/26-15-12-08-20/33743892 та встановлено порушення позивачем вимог п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 71813,00 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2017 року №0215751208 на загальну суму 89766,00грн., в т.ч. за податковими зобов`язаннями на суму 71813,00грн., за штрафними санкціями - 17953,00грн.

Не погоджуючись з спірним податковим повідомлення-рішенням позивачем подано скаргу до ДФС України, за результатом розгляду скарги рішенням ДФС України від 01.03.2018 року №7474/6/99-99-11-01-02-25 залишено спірні податкові повідомлення-рішення - без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи наявні у матеріалах справи докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх у сукупності, суд бере до уваги наступне.

Суд зазначає, що за визначенням пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 46.2 статті 46 Податкового кодексу України платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід`ємною частиною.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов`язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивачем 08.11.2017 р. подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2017 р. за №9233440295 (надалі по тексту - Декларація № 9233440295 ).

В декларації №9233440295 позивачем зазначено наступні показники: в рядку « 01» - 14372836,00 грн, рядок « 02» - 602 249,00 грн, рядок « 03 Р1» - «-» 180 900,00 грн, рядок « 04» - 421 349,00 грн, рядок « 06» - 75843,00 грн, рядок « 17» - 75843,00 грн, рядок « 18» - 71813, 00 грн, рядок « 19» -4030,00 грн.

Як зазначає позивач, що при заповненні звітної декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2017 р, в рядок « 18» були помилково перенесені дані за І квартал 2017 року, що, в свою чергу, спричинило помилку в заповненні рядку « 19» звітної декларації.

Судом досліджено декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2017 р. та за ІІІ квартал 2017 р. та встановлено, що дійсно мало місце помилково перенесення рядка « 18» в сумі 71813, 00 грн за ІІІ квартал 2017 р.

В матеріалах справи містяться платіжні доручення №776 від 11.05.2017 р. на суму 71813,00 грн, №1183 від 09.11.2017 р. на суму 4030,00 грн, з яких вбачається, що позивачем сплачено до державного бюджету суму 75843,00 грн.

В подальшому позивачем 12.01.2018 р. подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2017 рік за № 289820174, яку контролюючим органом прийнято та в якій визначено: податок на прибуток, нарахований за результатом останнього звітного рядок 17 декларації за податковій період (рядок 18) - 0 грн., розділ «Виправлення помилок» (рядок 26) зазначено 71813,00 грн, сума штрафу (3%) при відображенні недоплати в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств (рядок 30) зазначено 2154,00 грн та розділ «Виправлення помилок з податку на прибуток, який утримується при виплаті доходів (прибутків) нерезидентів» (рядок 31) зазначено «-» 4748,00 грн.

У роз`ясненні Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 року №06-10/167 зазначено, що під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповнені декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичний дій, передбачених при обчислені об`єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов`язань з податку, збору, обов`язкового платежу (додавання або врахування відповідних рядків), а також описки допущені при перенесені даних із додатків, на підставі яких заповнюється відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).

Суд звертає увагу, що позивач здійснив заходи передбачені чинним законодавством, щодо усунення допущеної ним помилки у декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2017 року.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначено обов`язки платника податків, серед яких зобов`язання сплачувати податки та збори в строки га у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи та подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

У відповідності до статті 22 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.

Пунктом 23.1 статті 23 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.

Згідно з пункту 29.1 статті 29 Податкового кодексу України, обчислення суми податку здійснюється шляхом множення бази оподаткування на ставку податку із/без застосуванням відповідних коефіцієнтів.

Відповідності до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Позивачем сплачено податок на прибуток приватних підприємств за ІІІ квартал 2017 року в розмірі 75843,00 грн. (платіжне доручення №776 від 11.05.2017 р., №1183 від 09.11.2017 р.), штраф у розмірі 2154,00 грн. (платіжне доручення №7 від 11.01.2018 р.).

Враховуючи те, що податкові зобов`язання з податку на прибуток за ІІІ квартали 2017 року сплачені позивачем у вірно визначеному розмірі до Державного бюджету України та у строки, передбачені статтею 57 ПК України, відсутній будь-який умисел в діях позивача щодо не сплати задекларованих зобов`язань, а помилка в рядку 17 суми збільшення податкового зобов`язання звітного періоду, що уточнюється (71813,00 грн.) носить технічний характер, який не вплинув на надходження до бюджету податків в майбутньому, так як підприємством подано уточнюючу декларацію та самостійно виправлено допущено помилку, у зв`язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для збільшення позивачеві суми грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 71813,00 грн. та 17953,00 грн. відповідно.

За визначенням пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, при прийнятті рішень за результатами виявлення помилок (у тому числі технічних), які призвели у тому числі і до нарахування штрафних санкцій, у кожному конкретному випадку контролюючому органу слід об`єктивно враховувати причини та обставини, що призвели до виникнення таких помилок, і застосовувати штрафні санкції за наявності достатніх підстав щодо намірів навмисного ухилення від сплати податкових зобов`язань із врахуванням розмірів заниження об`єкта оподаткування.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду: від 31.07.2018 р. по справі № 824/2675/14-а, від 14.08.2018 р. по справі № 818/1507/17, від 03.05.2018 р. по справі № 820/4177/17.

Враховуючи вищевикладене, Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2017 року № 0215751208 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З урахуванням викладеного, Суд приходить до висновків про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись положеннями статей 2, 4, 7, 9, 11, 44, 72-78, 79, 194, 241-246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюменбекер» (04042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м Києві від 22.12.2017 року № 0215751208.

3. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок державних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Блюменбекер» (04042, м. Київ, вул. Патріса Лумумби, 4/6; код ЄДРПОУ 33743892) судові витрати у розмірі 1762,00 грн (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій