Рішення № 84010190, 28.08.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 560/2175/19

РІШЕННЯ

іменем України

28 серпня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Вересняк А.А. позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Рохова О.В., представника відповідача - Василенко А.В., Цимбалюк О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької митниці ДФС про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Хмельницької митниці ДФС, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000120/2 від 15.01.2019;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/00132 від 15.01.2019.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07 січня 2019 року у Федеративній Республіці Німеччина на підставі договору купівлі-продажу б/н від 07.01.2019 позивач придбав у власність у фізичної особи за 10 700 Євро бувший у використанні легковий автомобіль марки "BMW" модель Х5, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_1 , рік виготовлення 2010. На момент придбання вказаного автомобіля він мав ознаки зношеності певних деталей кузова і показник одометра свідчив про пробіг автомобіля 225000 км. До України автомобіль власним ходом прибув 10.01.2019 і проходив митне оформлення на КПП «Мостиська» Львівської митниці ДФС, що підтверджується відповідними відмітками митниці на митній декларації від 10.01.2019. Під час митного оформлення автомобіля на кордоні України було заповнено митну декларацію за ДКД-ЕЕ № UA400030.2019.587 відповідно до якої позивачем заявлено до митного оформлення легковий автомобіль марки "BMW" модель Х5. У п.22 митної декларації вказана фактурна вартість ввезеного автомобіля 10700 Євро. Митна вартість вказаного КТЗ, придбаного на підставі договору купівлі-продажу 07.01.2019 була визначена на ціною контракту (метод №1 визначення митної вартості товару згідно ст.53 Митного кодексу України) в розмірі 10700 Євро. За результатом проведення митного огляду та митного контролю Митний орган прийняв у позивача митну декларацію разом з доданими документами та не висловлював жодних сумнівів щодо достовірності поданих відомостей про митну вартість ввезеного автомобіля. В подальшому позивачем подано до Хмельницької митниці ДФС електронну митну декларацію № UA400030.2019.001412 від 15.01.2019 в якій визначено митну вартість придбаного автомобіля - 10700 Євро, а у розділі 46 Декларації - митна вартість зазначена у гривнях за курсом НБУ в сумі 346701,79 грн. В декларації також визначено суму митних платежів у розмірі 145569,12 грн., виходячи митної вартості автомобіля 10700 Євро. За результатом проведеного митного оформлення та контролю Митним органом було відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації та складено Картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні №UА400030/2019/00132, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів № UА400000/2019/000120/2 від 15.01.2019. У вказаному рішенні Митним органом на власний розсуд визначено митну вартість ввезеного в Україну автомобіля в сумі - 14 050 Євро. Після винесення рішення Митного органу про відмову у прийнятті до питного оформлення митної декларації (форма МД-2) № UA400030.2019.001412 від 15.01.2019 та винесення рішення про коригування митної вартості автомобіля позивачем на виконання положень частини 7 ст. 55 МК України, була подана для митного оформлення нова митна декларація (форма МД-2) № UA400030.2019.001616, на підставі якої і було випущено у вільний обіг зазначений автомобіль, відповідно до частини 7 статті 55 МК України. У новій митній декларації від 15.01.2019 митна вартість автомобіля була визначена самим декларантом в сумі 10700 Євро, а в забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів в розмірі, які були обчислені згідно визначеної декларантом митної вартості 10700 Євро та сумою митних платежів, визначених Митним органом відповідно до рішення про коригування митної вартості в розмірі 14050.00 Євро, - позивачем сплачено різницю у сумі митних платежів у якості гарантії відповідно до розділу X МК України. При цьому у новій митній декларації у розділі 48 зазначено, що митні платежі відстрочено до 15.04.2019. Позивач зазначає, що наведені обставини свідчать про те, що він скористався правом на випуск транспортного засобу у вільний обіг на гарантійні зобов`язання, відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України і при цьому не погодився з відкоригованою відповідачем митною вартістю автомобіля, при цьому зазначені дії та рішення митного органу позивач вважає незаконними, внаслідок чого звернувся до суду про їх скасування.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17.07.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

05.08.2019 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній зазначив, що на митний пост «Хмельницький - центральний» Хмельницької митниці ДФС позивачем подано до митного оформлення митну декларацію від 15.01.2019 №UА400030/2019/001412 (на підставі якої було винесено рішення про коригування митної вартості, яке оскаржується) та товаросупровідні документи для митного оформлення автомобіля марки BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_1 , кількість місць, включаючи місце водія - 5, бувший у використані, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, тип двигуна - дизельний; об`єм двигуна - 2993 см. куб., потужність 210 кВт. Торгівельна марка: ВМW Виробник: ВМW AG. Під час митного оформлення транспортного засобу позивачем застосовано процедура електронного декларування. Вартість транспортного засобу згідно рахунку-фактури від 07.01.2019 б/н становить 10700 Євро. Автомобіль заявлено декларантом за основним методом визначення митної вартості та рівнем 10789 Євро. При цьому, 89 євро - це розмір транспортних витрат від м. Пуххайм, Німеччина до пункту пропуску «Шегині», Україна згідно калькуляції транспортних витрат б/н від 15.01.2019. За вищезазначеною МД автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) згенеровано ризик за напрямком контролю правильності визначення вартості, зокрема, митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодами: WBAFF01050L213092, валюта - EUR, вартість - 14050,00. Також, за результатом опрацювання згенерованого АСАУР ризику щодо невідповідності заявленої декларантом вартості транспортного засобу вартості ідентичних товарів встановлено, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та ознаки відсутності складових митної вартості товарів, а саме: у митній декларації, акті митного огляду від 10.01.2019 №UА209020/2019/00849, зазначено календарний та модельний рік виготовлення 2010, тоді як згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля ZВІ 218244522 дата виготовлення автомобіля 16.06.2008, дата першої реєстрації 05.01.2010 року; рахунок-фактура б/н від 07.01.2019 засвідчена печаткою компанії AutoWelt Geesthacht, Німеччина, проте як продавець вказана фізична особа Serhat ОСОБА_2 ; згідно наданого позивачем витягу з довідника «Superschwacke», ціна вказаного автомобіля сформована на підставі дати виготовлення 09/2008 з врахуванням пробігу 358 700 км, що не відповідає інформації щодо пробігу автомобіля, зазначеного в акті митного огляду від 10.01.2019 №UА209020/2019/00849 - 218838 км; щодо підтвердження реального пробігу автомобіля, декларантом не надано жодного документа. В зв`язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля, відсутністю складових митної вартості та з метою відпрацювання згенерованих профілів ризику, позивачу, який самостійно здійснював декларування автомобіля, було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. У відповідь на вищевказане повідомлення митниці позивачем 15.01.2019 надіслано квитанцію та копію митної декларації Республіки Польща 19РL402010Е0019385. Проте, відповідач дійшов висновку, що додаткові документи подані позивачем не спростовували виявлені розбіжності. При цьому відповідачем зазначено, що додаткові документи також містили розбіжності, а саме: країною відправлення заявленого до митного оформлення автомобіля є Німеччина (графи 15 та 15а МД), а для підтвердження ціни товару надана копія митної декларації Республіки Польща від 09.01.2019 19РL402010Е0019385. При цьому, у графі «статистична вартість» зазначена сума 46702, що не відповідає заявленій до митного оформлення фактурній вартості - 10700 Євро. Крім того, у митній декларації Республіки Польща зазначено рік виготовлення 2010, що не відповідає даним щодо року виготовлення, вказаним у свідоцтві про реєстрацію автомобіля ZВІ 218244522 (дата виготовлення автомобіля 16.06.2008, дата першої реєстрації 05.01.2010); у квитанції про отримання коштів не міститься інформації щодо конкретного автомобіля (із зазначенням VIN-коду). Вказано, що грошові кошти отримано від (von) Serhat Korpinar, проте не вказано кому здійснений платіж. Таким чином, ідентифікувати, що цей документ стосується саме транспортного засобу BMW, модель Х5, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_1 , неможливо. Крім того, незрозуміло в якій валюті зазначена сума 10 700, оскільки зазначено $ та Є, прописом написано «Dollar». З огляду на вище викладене, відповідач вважає прийняті рішення про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000120/2 від 15.01.2019 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/00132 від 15.01.2019 є такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак законними та обґрунтованими.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог позивача заперечили з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у Федеративній Республіці Німеччина на підставі договору купівлі-продажу б/н від 07.01.2019 придбав у власність у фізичної особи (von) Serhat Korpinar транспортний засіб марки "BMW" модель Х5, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_1 , рік виготовлення 2010, такий, що був у використанні, за ціною 10 700 Євро.

З метою митного оформлення ввезеного на територію України автомобіля, а саме: "легковий автомобіль: марки "BMW" модель Х5, ідентифікаційний номер ТЗ НОМЕР_1 , рік виготовлення 2010, такий, що був у використанні позивачем подано 10.01.2019 до Хмельницької митниці ДФС митну декларацію № UA400030.2019.001412 від 15.01.2019, згідно з якою заявлено митну вартість автомобіля в розмірі 10700,00 Євро, визначену на основі договору купівлі-продажу б/н від 07.01.2019.

На підтвердження вартості товару декларантом одночасно подано: рахунок фактуру від 07.01.2019; декларацію про походження товару від 24.05.2018; акт про проведення огляду автомобіля від 10.01.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.05.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.01.2019; калькуляцію транспортних витрат від 10.01.2019; страховий поліс від 08.01.2019; квитанцію про сплату вартості автомобіля продавцю від 07.01.2019.

У зв`язку з виявленими розбіжностями, ризиком недостовірності заявлення фактурної вартості автомобіля, відсутністю складових митної вартості, декларанту було надіслано електронне повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару передбачених вищезазначеними положеннями частини 3 статті 53 МКУ, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення.

В свою чергу, декларантом у відповідь на повідомлення відповідача 15.01.2019 надіслано квитанцію про отримання коштів та копію митної декларації Республіки Польща 19РL402010Е0019385.

15.01.2019 рішенням Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA400000/2019/000120/2 декларанту було відмовлено у визнанні заявленої ним митної вартості вищезазначеного товару.

Крім того, митниця прийняла картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/00132 від 15.01.2019.

15.01.2019 за МД №UA400030/2019/001616 вказаний товар був випущений у вільний обіг.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними позивач звернувся до суду із даним позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини врегульовані Митним кодексом України від 13 березня 2012 року №4495-VI, Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №631 (далі - Порядок №631), Міжнародною конвенцією про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року №3018-VI (далі - Конвенція).

Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Митний кодекс України встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до вимог частини 1 статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з вимогами частини 1 статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України визначено перелік документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення. До таких документів належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до вимог частини 4 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

- у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

- у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Крім того, частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з вимогами підпунктів 4.5.10 п. 4.5 розділу 4 Порядку №631 перевірка правильності визначення митної вартості товарів належить до митних формальностей, що виконуються при митному оформленні митної декларації.

Крім того, частиною 1 статті 54 Митного кодексу України регламентовано, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 1 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до вимог частини 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Частиною 4 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з вимогами частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Із системного аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Тобто, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Суд зазначає, що при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору уповноваженою особою позивача надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Зокрема, як вбачається із інформації, яка міститься в картці відмови та в графі 44 митної декларації до митного оформлення були подані рахунок-фактура (інвойс) б/н від 07.01.2019, декларація про походження товару FA978857 від 24.05.2018, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209020/2019/00849 від 10.01.2019, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 24.05.2018 № FA978857, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ZВІ 218244522 від 08.01.2019, калькуляція транспортних витрат б/н від 10.01.2019, договір про надання послуг митного брокера № 11 від 08.01.2019; паспорт громадянина України, паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України та митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів № UA400030.2019.001412 від 15.01.2019. Зміст вказаних документів підтверджував заявлену митну вартість ввізного товару. Таким чином, декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару.

Тобто, судом встановлено, що подані позивачем до митного оформлення документи (декларація митної вартості та рахунок-фактура (інвойс) за назвою і змістом відповідали вимогам пунктів 1, 3 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності банківських платіжних документів, які стосуються товару, адже такі документи ніяким чином не можуть вплинути на ціну товару та визначення митних платежів. Відсутність платіжних документів не може ставити під сумнів достовірність інформації щодо ціни товару, яка зазначена в інвойсі, який в свою чергу, був поданий декларантом для митного оформлення товарів.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні повідомлено, що кошти в сумі 10700,00 EUR (євро) були сплачені позивачем готівкою, що також підтверджується рахунком-фактурою.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Оскільки розрахунок за товар відбувався в готівковій формі, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами.

Суд зауважує на тому, що основним джерелом інформації про вартість товару є рахунок б/н від 07.01.2019.

Суд також бере до уваги позицію Верховного Суду, висловлену ним у постанові від 13.02.2018 у справі № 803/1112/17: «з приводу посилання відповідача на ненадання (декларантом) банківських платіжних документів, суд касаційної інстанції з огляду на встановлені в судових рішеннях обставини зазначає, що запитувані митницею документи у позивача були відсутні та не могли бути надані з об`єктивних причин, так як товар оплачувався готівкою без банківських платежів. У даному випадку колегія суддів вважає, що ненадання позивачем банківського платіжного доручення не може бути підставою для коригування митної вартості за наявності інших документів (рахунка-фактури, акта приймання-передачі автомобіля), які є достатніми, підтверджують числові значення усіх складових митної вартості імпортованого товару та не містять розбіжностей.».

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку б/н від 07.01.2019, в тому числі будь-які відомості щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем автомобіля та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 10700 EUR (євро) та/або іншої суми за відчужений транспортний засіб.

Частиною 5 статті 53 Митного кодексу України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до вимог підпунктів 3.16, 6.2 Загального додатку до Конвенції визначено, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Натомість, згідно з спірним рішенням, за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи подані до митного оформлення містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів з підстав того, що у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товару не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даного транспортного засобу, яка згенерована АСАУР ДФС та складає 14050,00 EUR (євро).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 20.02.2018 за результатом розгляду справи №809/1884/16, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 Митного кодексу України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Відтак, відповідач не довів наявності розбіжностей у вказаних документах, поданих позивачем, які зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, також не довів ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості даного автомобіля, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за автомобіль.

Отже, є безпідставними доводи відповідача про те, що декларантом не було подано повного переліку первинних документів, зазначених в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме, підтверджуючих сплату коштів за транспортний засіб згідно заявленої митної вартості.

Наведене свідчить про недотримання відповідачем вимог частини 2 статті 53 Митного кодексу України при здійсненні перевірки правильності визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу за ціною рахунку - фактури.

Твердження відповідача про те, що згідно наданого позивачем витягу з довідника «Superschwacke», ціна вказаного автомобіля сформована з врахуванням пробігу 358 700 км, суд не бере до уваги, оскільки інформація про пробіг автомобіля міститься у наданому декларантом для митного оформлення акті митного огляду від 10.01.2019 №UА209020/2019/00849, в якому зазначено, що пробіг легкового автомобіля марки "BMW" модель Х5, рік виготовлення 2010, ідентифікаційний номер ТЗ WBAFF01050L213092 становить - 218838 км, інших доказів, які б підтверджували інший показник одометру даного ТЗ відповідачем до суду не надано.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що ч. 2, ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України не передбачено надання митному органу для підтвердження митної вартості товару документів про пробіг автомобіля.

Окрім того, суд критично оцінює посилання представника відповідача на те, що країною відправлення автомобіля є Німеччина, а для підтвердження ціни товару надана копія митної декларації Республіки Польща, оскільки наведене жодним чином не впливає на визначення дійсної фактурної вартості автомобіля та жодним чином не порушує правила міжнародної торгівлі.

Щодо переліку документів, визначений в пунктах 7-8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України (страхові документи), то такі документи не стосуються спірних правовідносин, оскільки згідно законодавства України подання останніх під час декларування транспортного засобу є правом декларанта, а не обов`язком.

Суд не погоджується також з твердженням відповідача про те, що датою виготовлення автомобіля згідно свідоцтва про реєстрацію автомобіля ZВІ 218244522 є 16.06.2008, оскільки як вбачається із інформації викладеної у наданих до суду документів, а саме рахунку-фактури (інвойсу) б/н від 07.01.2019, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 24.05.2018 № FA978857, митної декларації ДКД-ЕЕ № UA400030.2019.587, акту митного огляду від 10.01.2019 №UА209020/2019/00849, календарний та модельний рік виготовлення та дата першої реєстрації є 2010 року, який і зазначив позивач у митній декларації № UA400030.2019.001412 від 15.01.2019.

Представниками відповідача в спростування зазначеного, не надано до суду жодного належного доказу.

При цьому, судом також взято до уваги, що під час митного оформлення на КПП «Мостиська» Львівської митниці ДФС та при заповнені митної декларації за ДКД-ЕЕ № UA400030.2019.587, відповідно до якої позивачем заявлено до митного оформлення легковий автомобіль марки "BMW" модель Х5, у митного органу не виникло жодних питань щодо календарного та модельного року виготовлення зазначеного автомобіля.

Суд зазначає, що рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару, висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Будь-яких доказів того, що ціна імпортованого транспортного засобу є недостовірною, або що позивач поніс додаткові витрати у зв`язку з придбанням імпортованого транспортного засобу, що не зазначені у наданих позивачем документах, відповідач під час розгляду справи не надав.

Отже, відповідач не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню транспортного за ціною договору.

Крім того, органом доходів і зборів не наведено достатніх підстав щодо неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів у їх послідовності.

В оскаржуваному рішенні контролюючим органом вказано, що митна вартість товару нижча вартості ідентичних товарів - спрацювання АСАУР ДФС, однак не надано будь-якої інформації про конкретні характеристики ідентичних або аналогічних (подібних) транспортних засобів, умов їх поставки, технічного стану, методу за яким визначеного їх митну вартість та не зазначено відповідно до чого визначена митна вартість в розмірі 14050 EUR, що свідчить про те, що відповідач не довів та не обґрунтував наявність спрацьованих ризиків при перевірці заявленої митної вартості автомобіля.

Окрім цього суд зазначає, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не може свідчити про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Таким чином формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Крім того рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації АСАУР, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в АСАУР відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не може містити всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Вказане відповідає висновкам Верховного Суду викладених у постановах від 08.02.2019 року справа №825/648/17, 24.01.2019 року справа №820/636/17, від 19.02.2019 року №805/2713/16-а.

Отже, відповідачем аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару.

Суд вважає, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення (у цьому випадку рішення про відмову у митному оформленні товару), відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Частиною 7 статті 54 Митного Кодексу України встановлено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Проаналізувавши наведені норми митного законодавства, суд дійшов висновку, що тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.

Враховуючи надані позивачем документи для підтвердження митної вартості товару, суд вважає їх достатніми, такими, які містять необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, при цьому такі документи не містять розбіжностей, вказаних відповідачем, а тому суд вважає, що митним органом не доведено факту невірного визначення митної вартості задекларованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд вважає рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000120/2 від 15.01.2019 картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/00132 від 15.01.2019 протиправними, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 800,00 грн., що підтверджується квитанцією від 08.04.2019 № 0.0.1318576298.1.

Клопотань та заяв щодо стягнення інших судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, позивачем в адміністративному позові та в судовому засіданні до суду не подавалося, а тому суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у зв`язку зі сплатою судового збору в розмірі 800,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Хмельницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA400000/2019/000120/2 від 15.01.2019.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400030/2019/00132 від 15.01.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 800,00 грн. (вісімсот гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 02 вересня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Хмельницька митниця ДФС (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 39423132)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" Суддя І.І. Тарновецький