Рішення № 84010130, 04.09.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

04 вересня 2019 р. Справа № 520/5223/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Супрун Ю.О., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за ініціативою суду питання про відшкодування судових витрат по справі за позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) про визнання незаконним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (надалі за текстом – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (надалі за текстом – Харківська митниця ДФС, відповідач), в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Харківської митниці ДФС України від 14.05.2019 року про коригування митної вартості № UА807000/2019/002137/2 марки Peugeot, модель 308, номер кузова VIN НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2015, країни виробник FR.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС про визнання незаконним та скасування рішення - задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення Харківської митниці ДФС України, (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) від 14.05.2019 року про коригування митної вартості № UА807000/2019/002137/2 марки Peugeot, модель 308, номер кузова VIN НОМЕР_2 , календарний рік виготовлення 2015, країни виробник FR.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачену суму судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок, за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151).

Стягнуто з Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривні 00 копійок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд зазначає, що судом у рішенні від 28 серпня 2019 року по справі № 520/5223/19 не вирішувалось питання (клопотання) позивача про стягнення з відповідача витрат понесені на переклад документів для подання позовної заяви у розмірі 380 гривень, понесених позивачем.

Дослідивши матеріали справи, клопотання позивача про відшкодування позивачу судових витрат, пов`язаних з перекладом документів для подання позовної заяви, а також наявні у матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Приписами ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України розмір витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів та вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою справи до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати пов`язані з розглядом справи підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею (ним) витрати, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір, визначений стороною та/або адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених з розглядом справи, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат пов`язаних з перекладом документів для подання позовної заяви на суму 380,00 грн., позивачем до клопотання додано: копію квитанції (послуги перекладу) датованою 17.05.2019 року, згідно яким сплачено суму у розмірі 380,00 грн..

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування позивачу витрат пов`язаних з розглядом справи в розмірі 380,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Вказана сума збору підлягає стягненню з відповідача - владного суб`єкта у порядку ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Доповнити рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 у справі №520/5223/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) про визнання незаконним та скасування рішення.

Стягнути з Харківської митниці ДФС (вул. Короленка, 16-Б, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 39534151) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати понесені позивачем на переклад документів для подання позовної заяви в розмірі 380 (триста вісімдесят) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст додаткового рішення виготовлено та підписано 04 вересня 2019 року.

Суддя Супрун Ю.О.